Рішення від 06 жовтня 2025 р. у справі №759/5433/24 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/5433/24

пр. № 2/759/353/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Лавриненко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Ярошенко Костянтин Юрійович (02160, м. Київ, пр-т. Соборності, 15/17, каб. 223) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 276 431 грн. 48 коп. та понесені судові витрати.

Дану позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 31.07.2008 між відкритим Акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 (відповідач/позичальник) та ОСОБА_1 (позивач/поручитель) укладено кредитний договір «Автопакет» №124/П/84/2008-840, згідно з яким Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» надав відповідачу кредит у розмірі 9661 доларів США 99 центів із відсотковою ставкою 15,2% річних строком до 31.07.2015 року.

26.11.2018 Святошинським районним судом м. Києва у справі №759/19385/17 задоволено позов ПАТ « КБ «Надра» та стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 357 533 грн. 00 коп.

Ухвалою від 03.09.2020 замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Інвест Хаус».

11.11.2020 Святошинським районним судом м. Києва у справі №759/19385/17 видано виконавчі листа на примусове виконання рішення суду.

03.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ярошенком К.Ю. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 щодо стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості та судового збору, присудженого судом.

03.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ярошенком К.Ю. відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 щодо стягнення із ОСОБА_2 суми заборгованості та судового збору, присудженого судом.

В рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 було проведено оцінку вартості частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

10.03.2021 вказана частина житлового приміщення була реалізована на електронних торгах за ціною 275 705 грн. 00 коп. Вказані грошові кошти були скеровані на погашення наявної заборгованості та відшкодування витрат виконавчого провадження.

23.03.2021 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_3 щодо ОСОБА_1 .

Враховуючи умови кредитного договору №124/П/84/2008-840 від 31.07.2008 та положення ЦК України, ОСОБА_1 набув статусу кредитора у відносинах із ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддя від 18.03.2024 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 22.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

03.04.2024 позивачем усунено допущені недоліки.

Ухвалою від 08.04.2024 судом відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

12.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Єрмака О.О., в якому останній вказує, що обставини стосовно укладення договору, набуття позивачем статусу поручителя за кредитним договором, не спростовуються, як і його право вимагати відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням зобов`язання як поручителя. Разом з тим, відповідач не погоджується із заявленою сумою відшкодування зобов`язання, враховуючи, що з додатків, долучених до позову, вбачається, що грошові кошти сумі 551 140 гривень 00 копійок, отримані від продажу з торгів спільної квартири, були лише частково виплачені приватним виконавцем КМВО Ярошенком К.Ю. на користь стягувача, а саме перераховано на підставі розпорядження НОМЕР_4 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» 122 560 гривень 19 коп., утримано на рахунок виконавця 12 256.02 гривні, а разом 134 816 гривень, 02 коп. Відповідний розрахунок також підтверджується копіями платіжного доручення №10718 від 23.03.2021 року та №10720 від 23.03.2021 року. Водночас, з продажу частини квартири на рахунок виконавця згідно з розпорядження № 63815527 надійшло 261 919 гривень 80 коп. Залишок коштів отриманих від реалізації частки майна позивача, який лишився на рахунку виконавця після погашення вимоги стягувача, складає 261 919.80-134 816.02 = 127 103 гривень 78 коп. Вказані кошти на рахунок відповідача не переводилися, тому під час розгляду даної справи, з метою з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи по суті, необхідно визначити, кому і коли був виплачений залишок коштів, який лишився від продажу частин квартири та задоволення вимог кредитора. Зі змісту позовної заяви взагалі не вбачається, чи звертався позивач до приватного виконавця з заявою про отримання грошових коштів у розмірі 127 103 гривень 78 коп., що лишилися після продажу його частки квартири. За таких обставин, відповідач та його представник просять відмовити у задоволенні позову.

05.08.2024 до суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 , в якій останній зазначає, що відповідач не володіє достовірною інформацію про відкрите щодо нього виконавче провадження та помилково викладає свої доводи щодо наявної суми заборгованості, яка підлягає сплаті ним позивачу за результатами погашення боргу у повному обсязі ОСОБА_1 . Також вказує, що він неодноразово звертався до приватного виконавця із заявами про повідомлення йому суми залишку після задоволення вимог стягувача та кому саме було повернуто залишок. Однак станом на день звернення до суду із позовом такої інформації від виконавця не отримано.

Ухвалою від 30.08.2024 судом здійснено перед із розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи у судове засідання.

Крім того, вказаною ухвалою витребувано у приватного нотаріуса виконавчого округу м. Києва Ярошенка К.Ю. копію матеріалів об`єднаного виконавчого провадження НОМЕР_5.

06.05.2025 до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_5, які скеровані приватним нотаріусом виконавчого округу м. Києва Ярошенком К.Ю.

У судове засідання сторони не з`явилися. Разом з тим, 06.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача, в якій останній просить проводити розгляд справи без участі сторони відповідача.

07.10.2025 через канцелярію суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання без його участі.

Суд, дослідивши матеріали судової справи, наявні у розпорядженні суду, та оцінивши надані учасниками справи докази, доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 16 ЦК України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У ході судового розгляду справи встановлено, що 31.07.2008 між відкритим Акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 (відповідач/позичальник) та ОСОБА_1 (позивач/поручитель) укладено кредитний договір «Автопакет» №124/П/84/2008-840 (т. 1 а.с. 4-9).

За даним договором кредитор надав у користування позичальнику грошові кошти у розмірі 9 661 доларів США 99 центів під 15,2% річних, кінцевий строк повернення кредиту - 31.07.2015 року.

Також зі змісту п. 3 даного договору вбачається, що поручитель, яким виступає ОСОБА_1 , відповідає перед банком у тому ж об`ємі, що і позичальник ( ОСОБА_2 ). За договором позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Відповідальність поручителя виникає у разі невиконання як частини, так і в цілому позичальником своїх зобов`язань. Поручитель відповідає перед банком усім своїм майном та грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами ст. 1055 ЦК України закріплено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Приписами ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу приписів ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 3, ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

В силу приписів ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вимоги ст. 628 ЦК України закріплюють, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2, ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Приписи ч. 4 вказаної статті встановлюють, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов. Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

У свою чергу, ч. 1, 2, ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Тобто у даному випадку укладений між ПАТ «КБ «Надра» та відповідачем ОСОБА_1 , позивачем ОСОБА_1 кредитний договір №124/П/84/2008-840 від 31.07.2008 є підставою для виникнення між ними зобов`язань.

У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з приписами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв`язку із несвоєчасним та неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором №124/П/84/2008-840 від 31.07.2008 виникла заборгованість перед банком.

У свою чергу, банку реалізував своє право на звернення до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . Так, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.11.2018 у справі №759/19385/17 задоволено позовні вимоги ПАТ «Надра» у повному обсязі. Вказаним рішенням ухвалено стягнути із відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 357 533 грн. 00 коп., а також судового збору у розмірі 2 681 грн. 55 коп. з кожного окремо (т. 1 а.с. 10-13).

03.09.2020 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва замінено стягувача, на користь якого повинно бути виконане рішення суду від 26.11.2018, із ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Інвест Хаус» (т. 1 а.с. 14-16).

11.11.2020 Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчі листи на примусове виконання рішення суду від 26.11.2018 року (т. 1 а.с. 17-18, 19-20).

03.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ярошенком К.Ю. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 щодо стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості та судового збору, присудженого судом.

03.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ярошенком К.Ю. відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 щодо стягнення із ОСОБА_2 суми заборгованості та судового збору, присудженого судом.

В рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 проведено оцінку вартості частини квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Вартість вказаної частини відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна становить 275 705 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 26).

10.03.2021 вказана частина житлового приміщення, яка належала позивачу ОСОБА_1 , була реалізована на електронних торгах за ціною 275 705 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 29-30).

Відтак, грошові кошти у розмірі 261 919 грн. 80 коп. було скеровано на погашення наявної заборгованості та витрат на виконавче провадження (т. 1 а.с. 32).

У свою чергу, 23.03.2021 постановою приватний виконавець закінчив виконавче провадження НОМЕР_3, відкрите щодо ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 41-42).

Таким чином, із долучених до позову документів вбачається, що позивачем ОСОБА_1 у повному обсязі виконано обов`язок, який було покладено на відповідача ОСОБА_2 , щодо сплати кредитного боргу, відсотків та витрат на здійснення виконавчого провадження із примусового виконання виконавчих листів суду в рамках судової справи №759/19385/17.

Положеннями ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

У свою чергу, ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що узгоджуються із вимогами закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу приписів ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивачем поза розумним сумнівом доведено факт виконання обов`язку щодо погашення боргу замість відповідача ОСОБА_1 . У свою чергу, як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, сторона відповідача не заперечує щодо даного факту. Водночас, відповідач не погоджується із сумою, стягнути яку просить позивач.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає такі доводи сторони відповідача спроможними, оскільки як вбачається із матеріалів справи, сторони спору реалізували належні їм на праві власності частки квартири АДРЕСА_2 (1/2 частка вартує 275 705 грн. 00 коп.). Таким чином, вартість проданої на електронних торгах квартири становить 551 410 грн. 00 коп., яка перевищує суму боргу на 193 877 грн. 00 коп. (551 410,00 - 275 705,00 = 193 877,00), що підлягають поділу між сторонами як залишок після задоволення вимог кредитора (193 877,00 / 2 = 96 938,50). Задля визначення суми, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу, слід відняти від вартості квартири (частки, яка належала позивачу - 275 705, 00) суму, що залишилася від продажу квартири (275 705,00 - 96 938, 50 = 178 766, 50). Таким чином, сума, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача становить 178 766 грн. 50 коп.

У свою чергу, суд не погоджується із доводами відповідача про недоведеність позивачем неотримання суми залишку від реалізації спільної квартири, оскільки наведене спростовується долученими доказами, зокрема, вимогами приватного виконавця щодо надання відповідачем даних для перерахування йому залишку на його банківські реквізити. Так судом встановлено, що 23.03.2021 та 20.05.2021 приватним виконавцем було скеровано вимогу ОСОБА_2 про надання банківських реквізитів для перерахування йому залишку грошових коштів після реалізації майна та погашення боргу у повному обсязі (т. 1 а.с. 43, 48-49). Тобто наведеним доказом підтверджується, що приватний виконавець не перерахував такі кошти на рахунок позивача.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про можливість частково задоволення позовної вимог про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача судових витрат суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Звертаючись до суду із даною позовною заявою, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 764 грн. 31 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №2СРА-5САС-8083-8А14 від 15.03.2024 (т. 1 а.с. 53).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що становить 65% від суми заявлених вимог. Так, заявлені вимоги у розмірі 276 431 грн. 48 коп. становлять 100% у разі їх задоволення, у свою чергу, 178 766 грн. 50 коп. становлять 65%. Даний розрахунок прямо впливає на визначення суми судового збору, який підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що судом задоволено позовні вимоги на 65%, суд доходить висновку про те, що стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 796 грн. 80 коп. (2764,31 становить 100% судового збору, а 65% становить сума 1796, 80 грн.).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 202-205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 553, 554, 614, 626-629, 631, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Ярошенко Костянтин Юрійович (02160, м. Київ, пр-т. Соборності, 15/17, каб. 223) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , заборгованість у розмірі 178 766 грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , судовий збір у розмірі 1 796 грн. 80 коп.

В іншому розмірі у задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.