Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №756/1720/26 — Оболонський районний суд міста Києва

30.04.2026 Справа № 756/1720/26

Справа пр. № 2/756/4116/26

ун. № 756/1720/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року позивач ТОВ "Діджи Фінанс" звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 січня 2023 року між ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" та ОСОБА_1 укладено договір

№ 1300837017635 про надання фінансового кредиту продукту "Старт", згідно з умовами якого ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" надало позичальниці ОСОБА_1 кредит у сумі 4000,00 грн на строк 15 днів з можливістю пролонгації. Кінцева дата повернення кредиту - 23 січня 2023 року.

Відповідачка не дотримувалась умов кредитного договору, своєчасно не повернула кредит та не сплатила проценти за користування ним.

Заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року № 1300837017635 становить 12358,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 4000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 8358,00 грн.

За договором факторингу від 04 жовтня 2023 року № 04102023/2 ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" відступило право вимоги до позичальниці ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року

№ 1300837017635 позивачеві.

За таких обставин позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року

№ 1300837017635 у сумі 12358,00 грн, а також присудити з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року прийнято до провадження позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Указана ухвала судді була надіслана відповідачці за адресою, за якою зареєстроване її місце проживання. Поштове відправлення з ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повернуто відправнику з проставленням 16 березня2026 року у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи у місці проживання.

Отже, за положеннями п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України ухвала судді Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачці 16березня 2026 року (зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19).

У строк, визначений ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від

25 лютого 2026 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, відповідачка відзив на позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" до суду не подала.

За положеннями ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за наявними матеріалами.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Судом з`ясовано, що 08 січня 2023 року ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", договір № 1300837017635 про надання фінансового кредиту продукту "Старт", за умовами якого ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" зобов`язалось надати позичальниці ОСОБА_1 кредит у сумі 4000,00 грн на строк 15 днів з можливістю пролонгації.

Оскільки цей договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідачка підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня

2020 року у справі № 132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від

01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі

№ 757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" виконало умови кредитного договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 4000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі онлайн" від 09 жовтня 2023 року № 1089/10.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позичальниця ОСОБА_1 не виконала зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, допустила заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року № 1300837017635, зокрема за тілом кредиту - у сумі 4000,00 грн.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно пп. пп. 1.9.1, 1.9.3 п. 1.9 договору про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року № 1300837017635 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти (тип процентної ставки - фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється наступним чином: період строку дії договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 726,35 % річних, що становить 1,99 % від суми кредиту за кожний день користування ним. Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення строку дії договору без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому

п. 1.10 договору, умови щодо нарахування процентів за індивідуальною процентною ставкою за весь строк дії договору не застосовується (скасовується) з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовується правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою 1,99 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Договір про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року

№ 1300837017635 є договором про споживчий кредит, а тому до правовідносин між сторонами справи, які виникли щодо укладення та виконання згаданого договору, застосуванню підлягають положення Закону України "Про споживче кредитування".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

П. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно з нормою ч. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що договір про надання фінансового кредиту продукту "Старт"

№ 1300837017635 укладено 08 січня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, а тому максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", не може перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, а подальшому - не міг перевищувати 1 %.

Проценти за користування кредитом нараховані за період з 08 січня 2023 року до

23 квітня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

Згідно з п. 1.7 договору про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від

08 січня 2023 року № 1300837017635 кредит надається строком на 15 днів від дати отримання кредиту позичальником, тобто до 23 січня 2023 року (термін платежу). У випадку надання кредиту в день укладення договору, строк дії кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту за договором.

Позичальник має право ініціювати продовження строку кредитування (пролонгації), установленого договором, на підставі звернення до кредитодавця в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації споживачем такого права. Таке право реалізується шляхом здійснення погашення відсотків за користування кредитом в будь-який день протягом строку дії договору та пільгового періоду та підписання додаткової угоди до договору шляхом введення одноразового ідентифікатора (ОТП-паролю), який надсилається позичальнику смс-повідомленням. Кількість пролонгацій, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. Ініціювання споживачем продовження (пролонгації) строку дії договору відбувається без зміни попередньо укладеного договору в бік погіршення (п. 1.8 договору).

Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня строку дії договору (в nермін платежу), з урахуванням всіх продовжень строку дії договору, на умовах п. 1.8 цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом строку дії договору (п. 1.10 договору).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України), обов`язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що позичальник ініціював продовження строку кредитування у спосіб, передбачений п. 1.8 договору про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року № 1300837017635, а відтак, що строк кредитування було продовжено після 23 січня 2023 року.

Згідно з п. п. 5.2, 5.2 договору про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року № 1300837017635строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8 та п. 1.10 договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 3 дня від дати закінчення строку дії договору) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня

2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, проценти нараховані за договором про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року № 1300837017635 після 23 січня 2023 рокує процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Нормою п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, кредитодавець не вправі вимагати в позичальника у період дії воєнного стану сплати процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене вимоги про стягнення з відповідачки процентів відповідно до

ч. 2 ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Розмір процентів за користування кредитом у період з 08 січня 2023 року до 23 січня 2023 року становить 1194,00 грн та підлягає стягненню з відповідачки.

Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За договором факторингу від 04 жовтня 2023 року № 04102023/2 ТОВ "Фінансова компанія "Віва Капітал" відступило право вимоги до позичальниці ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року

№ 1300837017635 позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Ч. 3 ст. 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн підтверджуються: договором про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року

№ 42649746, укладеним між ТОВ "Діджи Фінанс" та адвокатом Лівак І.М., додатковою угодою від 17 листопада 2025 року № 1300837017635 до договору про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року № 42649746, актом від 17 листопада 2025 року

№ 1300837017635 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом, детальним описом робіт, виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості.

Враховуючи те, що відповідачка не подала до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд позбавлений можливості вирішити питання про зменшення цих витрат з власної ініціативи.

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру, а також при цьому були дотримані критерії розумності їх вартості.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс" підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1018,12 грн (5194,00 грн / 12358,00 грн х 2422,40 грн = 1018,12 грн), а також витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у сумі 2521,76 грн (5194,00 грн / 12358,00 грн х 6000,00 грн = 2521,76 грн).

Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 553, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054-10561 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 42649746)заборгованість за договором про надання фінансового кредиту продукту "Старт" від 08 січня 2023 року

№ 1300837017635 у сумі 5194 (п`ять тисяч сто дев`яносто чотири) гривні 00 (нуль) копійок, що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000(чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок, процентів за користування кредитом у сумі 1194 (одна тисяча сто дев`яносто чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) користь товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 42649746) судовий збір у сумі 1018 (одна тисяча вісімнадцять) гривень 12 (дванадцять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2521(дві тисячі п`ятсот двадцять одна) гривня 76 (сімдесят шість) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК