Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №355/2593/25 — Оболонський районний суд міста Києва

30.04.2026 Справа № 355/2593/25

Справа пр. № 2/756/3716/26

ун. № 355/2593/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Андрейчука Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року позивач ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" звернулося до Баришівського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 лютого 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3446483, згідно з умовами якого ТОВ "Лінеура Україна" надало позичальниці ОСОБА_1 кредит у сумі 9000,00 грн на строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - 30 днів. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становила 2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Знижена процентна ставка за користування кредитом становила 0,01 % в день та застосовується на умовах, зазначених у пп. 1.4.2 п. 1.4 договору.

Відповідачка не дотримувалася умов кредитного договору, своєчасно не повернула кредит та не сплатила проценти за користування ним.

Заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року № 3446483 становить 50940,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 9000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 41940,00 грн.

За договором відступлення прав вимоги від 26 жовтня 2023 року № 26102023, укладеним між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК Профіт", первісний кредитор відступив ТОВ "ФК Профіт" право вимоги до позичальниці ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року № 3446483.

Відповідно договору факторингу від 09 вересня 2025 року № ДО-20250909/001, укладеного між ТОВ "ФК Профіт" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект", ТОВ "ФК Профіт" відступило позивачеві право вимоги до позичальниці ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року № 3446483.

За таких обставин позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року

№ 3446483 у сумі 50940,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 9000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 41940,00 грн, а також присудити з неї судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 15 грудня 2025 року справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

16 січня 2026 року указана справа надійшла до Оболонського районного суду міста Києва.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 21 січня

2026 року справу передано на розгляд судді Андрейчуку Т.В.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 січня 2026 року прийнято до провадження позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.

Зазначена ухвала була надіслана відповідачці за адресою, за якою зареєстроване її місце проживання. Поштове відправлення з ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 23 січня 2026 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повернуто відправнику з проставленням 13 лютого 2026 року у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи у місці проживання.

Отже, за положеннями п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України ухвала судді Оболонського районного суду міста Києва від 23 січня 2026 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачці 13 лютого 2026 року (зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, від 14 лютого 2024 року у справі

№ 752/6040/19).

У строк, визначений вказаною ухвалою, відповідачка відзив на позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" до суду не подала.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за наявними матеріалами.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Судом з`ясовано, що 08 лютого 2023 року ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3446483, за умовами якого ТОВ "Лінеура Україна" зобов`язалось надати позичальниці ОСОБА_1 кредит у сумі

9000,00 грн на строк 360 днів.

Оскільки цей договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідачка підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня

2020 року у справі № 132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від

01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі

№ 757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ТОВ "Лінеура Україна" виконало умови кредитного договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 9000,00 грн, що підтверджується відповіддю ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 28 лютого 2024 року за вих. № 848-2802.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позичальниця ОСОБА_1 не виконала зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, допустила заборгованість за договором надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року № 3446483, зокрема за тілом кредиту у сумі 9000,00 грн.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до пп. 1.4.1 п. 1.4 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року № 3446483 стандартна процентна ставка становить 2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року № 3446483 строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Також у договорі сторони погодили застосування зниженої процентної ставки у розмірі 0,01 % в день та яка застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 10 березня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначено в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3446483 від 08 лютого 2023 року є договором про споживчий кредит, а тому до правовідносин між сторонами справи, які виникли щодо укладення та виконання згаданого договору, застосуванню підлягають положення Закону України "Про споживче кредитування".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

П. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно з нормою ч. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту

№ 3446483 укладено 08 лютого 2023 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, а тому максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від

22 листопада 2023 року № 3498-IX - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %, а подальшому - не міг перевищувати 1 %.

Проценти за користування кредитом нараховані за період з 08 лютого 2023 року до

26 жовтня 2023 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, та складають 41940,00 грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

На підставі договору відступлення прав вимоги від 26 жовтня 2023 року № 26102023, укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК Профіт", первісний кредитор відступив ТОВ "ФК Профіт" право вимоги до позичальниці ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року № 3446483.

Згідно з договором факторингу від 09 вересня 2025 року № ДО-20250909/001, укладеним між ТОВ "ФК Профіт" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект", ТОВ "ФК Профіт" відступив позивачеві право вимоги до позичальниці ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року № 3446483.

З огляду на викладене суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року

№ 3446483 у сумі 50940,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 9000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 41940,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо)

(ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги від

17 жовтня 2025 року № 25, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект"та адвокатом Бацюк О.М., прайс-лист, що є додатком № 1 до вказаного договору, заявку про надання правової допомоги № 348, витяг з акта про надання правової допомоги, копію платіжної інструкції від 11 листопада 2025 року № 408.

У витязі з акта про надання правової допомоги № 348 зазначено, що адвокат Бацюк О.М. надала, а ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" прийняло такі виконані роботи (послуги): 1) надання усної консультації без вивчення документації (витрачено 2 год, вартість - 3000,00 грн); 2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (витрачено 4 год, вартість - 12000,00 грн). Загальна вартість послуг становить 15000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" v. Ukraine" ("Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України") від 23 січня 2014 року зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від

19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Ураховуючи те, що обставини справи є стандартними для ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" та адвоката Бацюк О.М. (стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит), обсяг доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є типовими у переважній більшості таких справ, послуги щодо надання усної консультації без вивчення документації тривалістю 2 години не можна вважати необхідними та обґрунтованими за критерієм їх неминучості. Ці послуги охоплюються складанням позовної заяви ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (тривалість 4 год, вартість - 12000,00 грн).

Отже, виходячи з критеріїв реальності наданих адвокатських послуг та їх обґрунтованості, компенсації з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті Колект" компенсації підлягає судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 553, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054-10561 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,

суд, -

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" (місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 11, офіс 1; код в ЄДРПОУ: 43950742) заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08 лютого 2023 року

№ 3446483 у сумі 50940 (п`ятдесят тисяч дев`ятсот сорок) гривень 00 (нуль) копійок, що складається з заборгованості за кредитом у сумі 9000(дев`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, процентів за користування кредитом у сумі 41940 (сорок одна тисяча дев`ятсот сорок) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" (місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 11, офіс 1; код в ЄДРПОУ: 43950742) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК