Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №755/3898/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3898/26

Провадження №: 3/755/1931/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.02.2026 року, о 23 год. 50 хв., керував транспортним засобом марки « HYUNDAI SONATA», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві пр-т Леоніда Каденюка, з ознаками сп`яніння, а саме: почервоніння шкіри обличчя тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, що зафіксовано на відео з боді – камери 476651. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що не перебував у стані сп`яніння та вважав вимоги працівників поліції безпідставними.

Також подав письмові клопотання, в яких зазначав про необхідність дослідження відеозаписів, виклику свідків, а також вказував на нібито відсутність складу адміністративного правопорушення та порушення порядку складання протоколу. Суд критично оцінює зазначені доводи, виходячи з наступного.

Судом досліджено матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602472 від 28.02.2026 року; відеозапис з боді-камери працівника поліції № 476651; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші матеріали справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, зокрема відеозапис.

З відеозапису чітко встановлено, що: ОСОБА_1 керував транспортним засобом; у нього були наявні зовнішні ознаки сп`яніння; працівники поліції неодноразово пропонували пройти огляд; йому було роз`яснено порядок проходження огляду; він свідомо та добровільно відмовився від проходження огляду.

Суд звертає увагу, що відмова від проходження огляду була чіткою, однозначною та зафіксованою на відеозаписі.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння.

Зазначена норма встановлює саме обов`язок, а не право водія.

Таким чином, сам факт відмови від проходження огляду вже утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від фактичного стану сп`яніння.

Суд також враховує положення Інструкції МВС №1452/735, відповідно до якої: огляд може проводитися на місці зупинки; у разі відмови — у медичному закладі; відмова від огляду фіксується та є підставою для притягнення до відповідальності. ? Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності ознак сп`яніння спростовуються: протоколом про адміністративне правопорушення; відеозаписом з боді-камери; поведінкою особи під час спілкування з поліцейськими.

Доводи щодо нібито порушення процедури складання протоколу суд відхиляє, оскільки: протокол складено уповноваженою особою; містить всі необхідні реквізити; права, передбачені ст. 268 КУпАП, особі були роз`яснені; зауваження до протоколу не спростовують факту правопорушення.

Суд окремо зазначає, що надані особою клопотання спрямовані на уникнення відповідальності та не спростовують встановлених обставин.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є формальним, а тому для притягнення особи до відповідальності достатнім є встановлення факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, незалежно від того, чи перебувала особа фактично у стані сп`яніння.

Аналогічна правова позиція зводиться до того, що доводи особи щодо відсутності стану сп`яніння не мають правового значення у випадку встановлення факту відмови від проходження огляду.

Вказані докази є взаємопов`язаними, узгодженими між собою та у своїй сукупності повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Суд також виходить з того, що вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Посилання особи на нібито порушення процедури суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи не підтверджені належними доказами та спрямовані виключно на уникнення відповідальності.

Оцінюючи докази в їх сукупності відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена повністю.

Його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Суд вважає, що досліджені докази є достатніми, допустимими та достовірними, а тому підстав для сумніву у винуватості ОСОБА_1 не вбачається.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності. З урахуванням характеру правопорушення, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про необхідність призначення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена.

Керуючись: ст. ст. 23, 33, 40-1, 130, 221, 251, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: