Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №754/7773/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №754/7773/26

Суддя: Банах О. Л.

Номер провадження 1-кп/754/858/26

Справа№754/7773/26

Вирок

Іменем України

01 травня 2026 року

м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні кримінальне провадження №12026105030000253 від 14.04.2026 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, непрацевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.04.2026 року близько 20 години 15 хвилин перебувала за адресою: м. Київ, вул. Лісківська, де побачила на земельній ділянці прозорий безбарвний поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині з кристалічною речовиною бежевого кольору, усвідомлюючи, що дана речовина є психотропною, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на придбання психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, для власного вживання без мети збуту.

Одразу після того, реалізуючи свій протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_3 забрала прозорий безбарвний поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині з кристалічною речовиною бежевого кольору та поклала до правої кишені куртки, в яку була одягнена, чим здійснила незаконне придбання та розпочала незаконне зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, для власного вживання без мети збуту.

У подальшому 14.04.2026 приблизно о 20 годині 24 хвилини за адресою: м. Київ, вул. Радунська, 3, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупинили працівники поліції та під час затримання в ході проведення особистого обшуку було вилучено прозорий безбарвний поліетиленовий пакет з пазовим замком, всередині з кристалічною речовиною бежевого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР масою 1.203 г, яку ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала для власного вживання, без мети збуту.

РVP, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» встановлено, що до 0,15 г PVP є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г - великим розміром, 15,0 і більше - особливо великим розміром.

Отже, кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає у тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г та не перевищує 1,5 г.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Прокурор звернулася до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви від 29 квітня 2026 року обвинувачена ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_4 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України, не оспорювала встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності за правилами спрощеного провадження. Крім того, просила призначити її мінімальне покарання у вигляді штрафу.

Суд шляхом дослідження відповідної заяви встановив, що сторони, які обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд вважає доведеним те, що обвинувачена ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, скоїла кримінальний проступок та кваліфікує її дії за ч.1 ст. 309 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченої і обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги те, що санкція ч.1 ст. 309 КК України передбачає альтернативні види покарання, а більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Одночасно суд ураховує, що досягнення мети запобігання вчиненню кримінальних правопорушень самою засудженою відбувається шляхом такого впливу покарання на винну, яка позбавляє її можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення. Такого результату може бути досягнуто самим фактом її засудження і тим більше - виконанням покарання, коли засуджена особа поставлена в такі умови, які значною мірою перешкоджають або повністю позбавляють її можливості вчинити нове правопорушення.

З огляду на викладене, ураховуючи індивідуальні особливості вчиненого обвинуваченою діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також відомості, які характеризують обвинувачену, зокрема те, що вона раніше не судима; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; за місцем проживання характеризується посередньо; не працює, отже не має постійного джерела доходів.

Отже, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд доходить висновку про неможливість призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді штрафу або виправних робіт, оскільки обвинувачена офіційно не працює, а суд не володіє достовірними відомостями про наявність у неї майна чи заощаджень для сплати штрафу. З огляду на викладене, суд відхиляє клопотання обвинуваченої про призначення їй покарання у виді штрафу, оскільки за відсутності будь-яких доказів на підтвердження фінансового чи майнового стану ОСОБА_3 суд має обґрунтовані сумніви у реальній можливості обвинуваченої сплатити штраф.

Водночас, суд також не знаходить підстав для призначення обвинуваченій більш суворого виду покарання - обмеження волі, пов`язаного із триманням особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженої до праці.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а саме - у виді пробаційного нагляду в межах встановлених у санкції відповідної статті особливої частини КК України, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

При обранні міри покарання суд вважає, що пробаційний нагляд є достатнім та здатен допомогти засудженій інтегруватися в суспільство шляхом працевлаштування з метою забезпечення належного матеріально-фінансового становища та зосередження на суспільно-корисній діяльності. У свою чергу, проходження заходів, передбачених пробаційною програмою, допоможуть засудженій змінити погляди, мислення щодо свого життя та вчинків.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/20762- НЗПРАП від 23.04.2026 року в сумі 3850 гривень 88 копійок.

Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України і призначити їй покарання у виді 3 /трьох/ років пробаційного нагляду.

На підставі п.1-3 ч. 2 та п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано посаду (роботу);

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: кристалічну речовину бежевого кольору обіг якої заборонено PVP, загальною масою 1,203 г, яка знаходиться в камері схову речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №001867 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3850 гривень 88 копійок витрат на залучення експертів.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення направити обвинуваченій, прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua