Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №754/11213/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1236/26

Справа №754/11213/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленка І.І. за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРАГОН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 49586,44 грн, та ухвалив за відсутності учасників справи таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРАГОН" (далі - Позивач), звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 44 984,00 грн, яка складається з 2000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 42 984,00 грн заборгованості за відсотками, 3829,41 грн інфляційних втрат за період 01.03.2022 по 01.04.2025 та 773,03 грн 3% річних за період 24.02.2022 по 01.04.2025.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалася.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Представник Позивача просив розглядати справу без його участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Судова повістка надсилалась за останньою відомою адресою місця проживання Відповідачки, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Поштовий конверт повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

З метою належного інформування про розгляд справи Відповідачці, яка не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, крім ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки, що надсилались Відповідачці за адресою її місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, відповідна судова повістка була доведена до відома Відповідачки через Портал Дія.

Додатково, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи, Суд надсилав повідомлення про виклик до суду на номер телефону НОМЕР_1 .

Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування певних умов. Зокрема, відповідач має бути належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явитися в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подати відзив. Також необхідною умовою є відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи.

Позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

21.01.2022 між Позивачем та Відповідачем укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 7032687 (далі - Кредитний договір).

Договір укладено в електронній формі. Одноразовий персональний ідентифікатор №UA803992 направлено Відповідачці на номер мобільного телефону та введено нею у відповідне поле на сайті Позивача 21.01.2022 року, що є підписанням договору в розумінні Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно з умовами цього Договору (пункти 2.1, 3.1), сторони домовилися про надання кредиту в розмірі 2 000,00 грн строком на 30 днів (тридцять) днів до 20.02.2022 року (включно).

Позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у розмірі 2 000,00 грн,є шляхом перерахування грошових кошті на банківську карту № НОМЕР_2 Позичальника, що підтверджується інформаційною довідкою-підтвердженням ТОВ "ПрофітГід" щодо здійснення переказу грошових коштів, в рамках Договору про надання фінансових послуг з переказу коштів №ПГ-19 від 04.01.2021

Оцінюючи цей доказ, Суд враховує, що згідно з нормами частини четвертої статті 31 Закону України "Про платіжні послуги" після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);

2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).

Також у статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: 1) реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи, або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або 2) унікального ідентифікатора отримувача.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.

У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право:

1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення;

2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Тобто, зважаючи на наведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів Відповідачу, відомості про нього, як про належного утримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

Отже, довідка, видана фінансовою компанією (суб`єктом господарювання у сфері надання платіжних послуг), яка має відповідну ліцензію, має офіційний характер. Вона містить інформацію про здійснення платежу в рамках договірних відносин між первісним кредитором і Відповідачем, що безпосередньо свідчить про проведення фінансової операції та повністю відповідає вимогам законодавства щодо належності, допустимості та достовірності доказів

Керуючись принципом змагальності сторін, Суд враховує, що Відповідач, маючи безперешкодний доступ до виписок за власним банківським рахунком, не надав жодних доказів чи заперечень на спростування позовних вимог. За таких обставин відомості надавача платіжних послуг про успішну транзакцію на картку Відповідача визнаються Судом належним, допустимим і достатнім доказом реального перерахування кредитних коштів у розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Оцінивши ці докази в сукупності, Суд доходить висновку, що Позивач своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов`язання з надання кредиту. Натомість Відповідач, отримавши кошти, не скористався закріпленим у частині першій статті 15 Закону України "Про споживче кредитування" правом на відмову від договору та не повернув гроші Кредитодавцю, чим фактично підтвердив прийняття належного виконання зобов`язання з боку Позивача.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач довів порушення Відповідачем умов цього договору шляхом неналежного виконання обов`язку з повернення кредитних коштів. Натомість, Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої кредитної заборгованості.

Щодо нарахування відсотків

Відповідно до пункту 4.1. Договору знижена процентна ставка в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 726,35% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом) застосовується на період строку надання кредиту, зазначеного в п. 3.1. даного договору, якщо позичальник здійснить повне погашення кредиту в цей строк надання кредиту або протягом трьох робочих днів, що слідує за датою, визначеною в п. 3.1. даного договору. Знижена процентна ставка скасовується з дати її застосування, у разі якщо до відносин між сторонами застосовується Стандартна процентна ставка.

Згідно з пунктом 4.2 Договору стандартна процентна ставка в розмірі 2,3% від суми кредиту за кожен день користування кредитом є фіксованою і становить 839,50% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 3.1 цього договору, якщо позичальник не виконав умови, передбачені п. 4.1 даного договору.

Відповідно до пунтку 4.6 Договору, в будь-якому випадку проценти нараховуються до повного виконання позичальником своїх зобов`язань по сплаті заборгованості за цим договором, проте не більше ніж 100 календарних днів з першого дня прострочення, після чого нарахування процентів може бути припинено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).

Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17, щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після предявлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після предявлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128).

Позивач просить стягнути 42 984,00 грн відсотків, нарахованих за період з 17.06.2022 по 31.05.2025 (1080 днів), виходячи з розрахунку 39,80 грн в день (денна відсоткова ставка 1,99%).

Суд встановив, що строк кредитування за кредитним договором становив 30 днів і сплив 20.02.2022.

Водночас Позивач у своєму розрахунку просить стягнути відсотки за період, який знаходиться повністю поза межами строку кредитування.

Суд бере до уваги, що у пункті 4.6 Договору сторони встановили можливість нарахування відсотків протягом 100 (ста) календарних днів з першого дня прострочення.

Тлумачення пункту 4.6 Договору у сукупності з практикою Великої Палати Верховного Суду дає підстави для висновку, що сторони погодили нарахування процентів після закінчення строку кредитування як міру відповідальності (інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України), але обмежили період такого нарахування строком у 100 днів з моменту прострочення.

Тому Суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача лише в частині періоду, який входить у погоджений сторонами 100-денний строк нарахування процентів (міри відповідальності) та одночасно охоплюється періодом, заявленим у позові.

Перший день прострочення за Договором був 21.02.2022. Відповідно, період у 100 днів закінчується 01.06.2022 (включно).

Натомість Позивач нарахував відсотки за період з 17.06.2022 по 31.05.2025

Суд, ураховуючи принцип диспозитивності, не має права виходити за межі визначеного позивачем періоду часу.

Позовні вимоги щодо стягнення 42 984,00 грн відсотків, нарахованих за період з 17.06.2022 по 31.05.2025, є безпідставними. У цій позову слід відмовити.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних

Позивач просить стягнути 3829,41 грн збитків, завданих інфляцією за період із 01.03.2022 по 01.04.2025, та 773,03 грн - три проценти річних від простроченої суми за період із 24.02.2022 по 01.04.2025.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє і на момент ухвалення рішення.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Враховуючи, що заявлений Позивачем період нарахування інфляційних втрат (з 01.03.2022) та 3% річних (з 24.02.2022) повністю припадає на період дії воєнного стану в Україні, Відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

За таких обставин, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 49586,44 грн. Суд задовольнив вимоги на суму 2 000,00 грн, що становить 4,00% від ціни позову.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. З Відповідачки підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 96,90 грн (2 422,40 грн х 4,00%).

Також Позивач просить відшкодувати 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14-280цс18).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 142 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ураховуючи принцип пропорційності, з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 200,00 грн (5 000,00 грн х 4,57%).

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРАГОН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРАГОН" (03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 1, прим. 1028/3, Код ЄДРПОУ: 42014911) заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 96,90 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 200,00 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Позивач (Стягувач) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРАГОН" (03057, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, 1, прим. 1028/3, Код ЄДРПОУ: 42014911).

Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 30.04.2025.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО