Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №754/7735/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/853/26

Справа№754/7735/26

Вирок

Іменем України

30 квітня 2026 року

м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні кримінальне провадження №12026105030000180 від 23.03.2026 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 23.03.2026 року о 14 годин 20 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Червоної Калини, 4-Б, на земельній ділянці побачив прозорий пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком, всередині з кристалоподібною речовиною білого кольору, усвідомлюючи, що дана речовина є психотропною, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на придбання психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, для власного вживання без мети збуту.

Одразу після того, реалізуючи свій протиправний умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_3 забрав прозорий пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком, всередині з кристалоподібною речовиною білого кольору, та поклав до лівої передньої кишені куртки, в яку був одягнений, чим здійснив незаконне придбання та розпочав незаконне зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено - РVР, для власного вживання без мети збуту.

У подальшому, 23.03.2026, приблизно о 14 годині 25 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Червоної Калини, 4-Б, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупинили працівники поліції та під час затримання, в ході проведення особистого обшуку було вилучено прозорий пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком, всередині з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР, масою 0,212 г, яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту.

РVP, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список № 2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І» є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» встановлено, що до 0,15 г PVP є невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г - великим розміром, 15,0 і більше - особливо великим розміром.

Отже, кримінальна відповідальність за придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, у невеликих розмірах настає у тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,15 г та не перевищує 1,5 г.

Таким чином, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно із заявою від 28 квітня 2026 року обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 390 КК України, не оспорював встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності за правилами спрощеного провадження.

Суд шляхом дослідження відповідної заяви встановив, що сторони, які обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд вважає доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, скоїв кримінальний проступок та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 309 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого і обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст. 66 КК України визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 , суд бере до уваги те, що санкція ч.1 ст. 309 КК України передбачає альтернативні види покарання, а більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Одночасно суд ураховує, що досягнення мети запобігання вчиненню кримінальних правопорушень самим засудженим відбувається шляхом такого впливу покарання на винного, який позбавляє його можливості вчиняти нові кримінальні правопорушення. Такого результату може бути досягнуто самим фактом його засудження і тим більше - виконанням покарання, коли засуджена особа поставлена в такі умови, які значною мірою перешкоджають або повністю позбавляють її можливості вчинити нове правопорушення.

З огляду на викладене, ураховуючи індивідуальні особливості вчиненого обвинуваченим діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, а також відомості, які характеризують обвинуваченого, зокрема те, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває з 11.04.2015 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом діагноз: Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин Вживання зі шкідливими наслідками; за місцем проживання характеризується негативно: «був причетний до вчинення правопорушення, пов`язаного із зберіганням наркотичних речовин, тілесні ушкодження, крадіжка. У побуті схильний до асоціальної поведінки, періодично порушує громадський порядок, до управління поліції надходили скарги від мешканців будинку»; не працює, отже не має постійного джерела доходів, - суд доходить висновку про неможливість призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу або виправних робіт, оскільки обвинувачений офіційно не працює, а суд не володіє відомостями про наявність у нього майна чи заощаджень для сплати штрафу.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а саме - у виді пробаційного нагляду в межах встановлених у санкції відповідної статті особливої частини КК України, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 3565 гривень 60 копійок.

Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років пробаційного нагляду.

На підставі п.1-3 ч. 2 та п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: прозорий пакет з полімерного матеріалу з пазовим замком з кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVР загальною масою 0,212, яка знаходиться в камері схову речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, квитанція №001811 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3565 гривень 60 копійок витрат на залучення експертів.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення направити обвинуваченому, прокурору.

Суддя: ОСОБА_5