Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №705/1250/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1250/25

1-кп/705/522/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді охоронця ТОВ « Агро-НВ », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, за невстановлених обставин, з метою незаконного придбання бойових припасів, діючи умисно та цілеспрямовано, без передбаченого законом дозволу, придбав один корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати « Ф-1 » із трьома бойовими уніфікованими підривниками дистанційної дії УЗРГМ та 50 патронів калібру 5,6мм, після чого, усвідомлюючи протиправність своїх дій та достовірно знаючи, що вищевказані предмети являються бойовими припасами та вибуховими пристроями, у невстановлений спосіб переніс їх до гаражного приміщення № НОМЕР_1 АГК « Енергетичний », що розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, 8, де умисно та без передбаченого законом дозволу зберігав.

В подальшому, 23.01.2025 в рамках кримінального провадження №12025250320000094 від 07.01.2025, в період часу з 06 год. 57 хв. по 08 год. 51 хв. проведено слідчу дію, а саме санкціонований обшук відповідно до ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21.01.2025, у справі №705/354/25 ( 1кс/705/102/25 ), за адресою: Черкаська область м. Умань вул. Енергетивна, 8 гаражне приміщення № НОМЕР_1 АГК « Енергетичний », який перебуває в користуванні ОСОБА_4 , та який на праві приватної власності належить його матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході проведення якого виявлено та вилучено корпус гранати « Ф-1 » із трьома уніфікованими підривниками дистанційної дії УЗРГМ, які згідно висновку експерта № КСЕ-19/124-25/2233 від 21.02.2025, являються корпусом ручної бойової оборонної осколкової гранати « Ф-1 », що споряджена конструктивно оформленим зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності – тротилом масою 50-56 грамів, а також трьома бойовими уніфікованими підривниками дистанційної дії до ручних гранат модернізованих УЗРГМ, які є засобами підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42 та є вибуховими пристроями, які в конструктивному поєднанні з корпусом ручної бойової оборонної осколкової гранати « Ф-1 » відносяться до боєприпасу, що придатні для проведення вибуху, а також 50 патронів, які згідно висновку експерта № СЕ-19/124-25/2226-БЛ від 19.02.2025, які являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, а саме цільовими патронами кільцевого запалювання промислового виробництва СРСР, калібру 5,6 мм, які придатні до стрільби, які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Такі дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, як зберігання, придбання бойових припасів та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що обшук в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 АГК « Енергетичний » в м. Умань проводився взимку 2025 року. Даний гараж належить його матері, але в нього є доступ до гаража, там знаходяться і його речі. В той день, коли проводився обшук, йому подзвонила мати і сказала відкрити гараж. Працівник поліції йому зачитав ухвалу про проведення обшуку, він відкрив гараж та вони провели обшук. В ході обшуку були вилучені патрони, гранати, запали до гранат. Всі ці вилучені речі є його, так як він займається стрільбою, полюванням. Гвинтівка для спортивної стрільби, приціл до пневматичної гвинтівки, які виявили в гаражі також його. Пояснення він тоді давав так, щоб не потрапити в СІЗО. Зберігає в гаражі свої речі відколи купили гараж. Також гаражем користується його мати, її речі там також є. Вважає, що в його діях відсутній склад злочину та просив виправдати.

Захисник в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_4 не винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, так як обшук був проведений в рамках іншого кримінального правопорушення, а пояснення ОСОБА_4 на досудовому слідстві не можна брати до уваги.

Незважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_4 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:

-протоколом обшуку від 23.01.2025 з відеозаписом, який був проведений в приміщенні АДРЕСА_2 , за участю ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено: патрони спортивно-мисливські калібру 5.6мм, в кількості 50 шт., предмети зовні схожі на гранати Ф1 та предмети схожі на запали від гранат, з написами РГДЗР ( а.с. 101-107 );

-протоколом огляду предметів від 23.01.2025 з фототаблицею, вилучених під час обшуку предметів та постановою про визнання їх речовими доказами ( а.с.209-112);

-висновком експерта №СЕ-19/124-25/2226-БЛ від 19.02.2025 згідно якого п`ятдесят патронів надані на експертизу являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї; дані патрони являються 5,6-мм цільовими патронами кільцевого запалювання, промислового виробництва СРСР; дані патрони придатні до стрільби ( а.с. 115-118 );

-актом знищення ( знешкодження ) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують №5/139 від 21.02.2025 ( а.с. 120 );

-висновком експерта № КСЕ-19/124-25/2233 від 21.02.2025, згідно якого надані на дослідження два предмети, які було виявлено та вилучено 23.01.2025 під час обшуку в приміщенні №271 АГК « Енергетичний », що за адресою: вул. Енергетична, 8 м. Умань являються: корпусом ручної бойової оборонної осколкової гранати Ф-1, що споряджена конструктивно оформленим зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності – тротилом масою 50-56 грамів; корпусом ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, який вибуховою речовиною не споряджений. Надані на дослідження чотири предмета які було виявлено та вилучено 23.01.2025 під час обшуку в приміщенні №271 АГК « Енергетичний », що за адресою: вул. Енергетична, 8 м. Умань являються: трьома бойовими уніфікованими підривниками дистанційної дії до ручних гранат модернізованими УЗРГМ, які є засобами підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42; фрагментом захисної полімерної пробки для корпусу ручної гранати Ф-1. Конструктивне поєднання наданого на дослідження корпусу ручної бойової оборонної осколкової гранати Ф-1 з будь-яким досліджуваним бойовим уніфікованим підривником дистанційної дії до ручних гранат модернізованим УЗРГМ представляє собою боєприпас. В конструктивному поєднанні наданий на дослідження корпус ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, який не споряджений вибуховою речовиною, з будь-яким із досліджувальних бойових уніфікованих підривників дистанційної дії до ручних гранат модернізованих УЗРГМ, до категорії боєприпасів не відносяться. У конструктивному поєднанні надані на дослідження корпус ручної бойової гранати Ф-1 з бойовим підривником УЗРГМ придатні для проведення вибуху. Решта два наданих на дослідження бойових уніфікованих підривники дистанційної дії ручних гранат модернізовані УЗРГМ відносяться до категорії вибухових пристроїв. Фрагмент захисної полімерної пробки для корпусу ручної гранати Ф-1 до категорії вибухових пристроїв не відноситься. Решта два наданих на дослідження бойових уніфікованих підривники дистанційної дії до ручних гранат модернізовані УЗРГМ придатні для проведення вибуху ( а.с. 121-139 ).

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, перевіривши їх за критеріями належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд дійшов до таких висновків, що наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст.84,85,86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України поза розумним сумнівом.

Невизнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, суд оцінює, як обрану ним позицію захисту, що саме по собі не спростовує встановлених у судовому засіданні обставин.

Так, у судовому засіданні достовірно встановлено та самим обвинуваченим не заперечувалося, що бойові припаси та вибухові пристрої, вилучені під час проведення обшуку, належать йому. Разом з тим, обвинувачений не надав суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності їх придбання та зберігання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується формально позитивно, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому суд не вбачає.

Положення ст. 65 КК України визначають загальні засади призначення покарання, які наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною. Завданням такої форми є виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого суспільно-небезпечного діяння, особи винного та обставин, що впливають на покарання.

Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. За змістом ст.75 КК України рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини провадження, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, призначеного за певні види кримінальних правопорушень.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання. Разом з цим, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при обранні заходу примусу, що застосовується від імені держави, у томучислі, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, винну особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком. Це може відбутися за умови, якщо винувата особа вчинила кримінальне правопорушення, до якого може бути застосована вказана стаття закону України про кримінальну відповідальність, а суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, що вибачатиметься не тільки з тяжкості вчиненого суспільно небезпечного діяння, особи винного, але й інших обставин провадження.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинувачених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченими, так і іншими особами. Значення покарання в боротьбі зі злочинністю визначається не його жорстокістю, а неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю його застосування за кожний вчинений злочин. Роль і значення покарання багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. У кожному конкретному випадку суд повинен призначити покарання з дотриманням вимог і положень ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд зауважує, що хоча у цьому кримінальному провадженні не встановлено обставини, пом`якшують покарання обвинуваченого, однак враховує, що заборони застосування статті 75 КК України за умови невизнання засудженим своєї вини КК не містить. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року по справі №205/7091/16-к (провадження №51-1532 км 19).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що наведені конкретні обставини провадження та дані про особу ОСОБА_4 , який є особою молодого віку, одружений, працевлаштований, згідно досудової доповіді його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.. Раніше обвинувачений хоч і притягався до кримінальної відповідальності, однак покарання у вигляді штрафу виконав в повному обсязі. З моменту вчинення цього злочину - до кримінальної відповідальності не притягувався, що вказує на формування в обвинуваченого позитивних установок, що свідчить про можливість його виправлення без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

Виправлення останнього та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень в цьому випадку можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Цей захід примусу відповідає меті покарання, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався. Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 5571 грн. 30 коп.

Речові докази – патрони в кількості 25 шт., гільзи в кількості 25 шт., уламки 2-х гранат Ф-1, 3-х УЗРГМ та пробки – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1