Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №712/13833/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа №712/13833/25

Провадження №2/712/691/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді Чапліної Н.М.,

при секретарі судового засідання Саса Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «Акцент-банк» через представника Шкапенка О.В. звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 31.07.2020 у розмірі 14 980,82 грн, яка виникла станом на 02.10.2025, що складається з заборгованість за кредитом у розмірі 8 584,13 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 6 396,69 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.07.2020 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Позивач свої зобов`язання за вказаним договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

У свою чергу, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 02.10.2025 наявна заборгованість на загальну суму 14980,82 грн, яка складається з: 8 584,13 грн заборгованості за кредитом; 6396,69 грн заборгованості за відсотками.

З огляду на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-банк» заборгованість у розмірі 14 980,82 грн та понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

13.10.2025 суд ухвалив позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху. Встановив позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.10.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. не з`явився, судом повідомлявся про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. У п.п. 4, 5 прохальної частини позовної заяви зазначено, про можливість розгляду справи за відсутності представника АТ «Акцент-банк», у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення. Крім того, разом з позовною заявою представник позивача АТ «Акцент-банк» Шкапенко О.В. подав письмове клопотання від 09.10.2025 про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилася, 23.04.2026 звернулася до суду з заявою, у якій вона зазначила, що визнає позовні вимоги у повному обсязі, судове засідання просила проводити без її участі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не висловив своїх заперечень проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 31.07.2020 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.

Відповідно до анкети-заяви від 31.07.2020, підписаної відповідачем, остання виразила згоду із тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг.

31.07.2020 відповідач також підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, АТ «А-БАНК» відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4% на рік.

На підставі укладеного Договору, відповідно до довідки за картами відповідачу в АТ «А-БАНК» відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до березня місяця 2027 року.

Відповідно до довідки за лімітами за кредитним договором б/н від 31.07.2020 за період з 31.07.2020 по 02.10.2025: 31.07.2020 встановлений кредитний ліміт у розмірі 2000,00 грн, який 17.01.2022 збільшений до 32 000,00 грн, 01.03.2022 зменшений до 8 942,00 грн, 29.10.2023 зменшений до 8 584,13 грн, 23.02.2024 збільшений до 8 600,00 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 використовувався вищевказаний кредитний ліміт, так як відбувалося зняття коштів та їх часткове повернення, що вбачається з розрахунку заборгованості за період з 31.07.2020 по 02.10.2025, який складений АТ «А-Банк».

Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 31.07.2020, укладеного між АТ «Акцент-банк» та ОСОБА_1 станом на 02.10.2025 у відповідача утворилася заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 14 980,82 грн, що складається з 8584,13 грн заборгованості за кредитом та 6 396,69 грн заборгованості за відсотками.

При цьому, доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за кредитним договором позивачу АТ «Акцент-Банк» матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 2-383/2010.

Судом встановлено, що відповідач належно не виконувала зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідач ОСОБА_1 у заяві від 23.04.2026 визнала позовні вимоги у повному обсязі. Заява подана відповідачем особисто через канцелярію суду, тому в суду не виникло обґрунтованих сумнівів щодо добровільності визнання відповідачем позовних вимог.

На підставі викладеного вище, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо повернення заборгованості за кредитним договором №б/н від 31.07.2020, зважаючи на визнання позовних вимог відповідачем, суд дійшов висновку, що позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 980,82 грн, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 8 584,13 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 6396,69 грн, підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що позивачем за подачу вказаного позову сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №6005315511821 від 02.10.2025 у розмірі 2 422,40 грн, враховуючи те, що відповідач позов про стягнення заборгованості визнала до початку розгляду справи по суті, про що вказала у поданій до суду заяві відповідач, суд приходить до висновку про те, що Акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» має бути повернуто з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 1211,20 грн, сплаченого ним при поданні цього позову відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, та про стягнення з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279-224 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 31.07.2020 у розмірі 14 980,82 грн, зокрема 8 584,13 грн заборгованість за кредитом, 6 396,69 грн заборгованість за відсотками, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, а всього 16 192,02 (шістнадцять тисяч сто дев`яносто дві гривні 02 копійки).

Повернути Акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок), сплаченого при подачі позовної заяви згідно з платіжним дорученням №6005315511821 від 02.10.2025.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Чапліна