Вирок від 22 квітня 2026 р. у справі №712/15246/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/15246/25

Провадження 1-кп/712/480/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючий ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12025255330001083 від 23.10.2025 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, не працевлаштованої, учасником ліквідації наслідків ЧАЕС, інвалідом, депутатом не являється, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 04.06.2025 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи особою засудженою протягом року за ст. 309 КК України, 23.10.2025, у невстановлений слідством період часу, біля зупинки громадського транспорту «Руставі» в м. Черкаси, на узбіччі, шляхом привласнення знайденого, придбала без мети подальшого збуту, один згорток обгорнутий клейкою ізоляційною стрічкою білого кольору, в середині якого знаходився поліетиленовий пакетик із вмістом психотропної речовини та з моменту придбання зберігала його при собі для власного вживання без мети збуту.

У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання без мети збуту раніше придбаної нею кристалічної речовини незаконно зберігала її при собі у кросівку лівої ноги.

23.10.2025, близько 14 год. 50 хв. перебуваючи поблизу приміщення магазину «Крафт», що по вул. А. Корольова, 12/1 в м. Черкаси, ОСОБА_4 була помічена працівниками поліції, які виконували службові обов`язки по забезпеченню громадського порядку на території м. Черкаси, після чого, в ході застосування до останньої превентивних заходів повідомила, що зберігає при собі заборонені в обігу речовини.

Так, 23.10.2025, у період часу з 17 год. 11 хв. до 17 год. 23 хв., в ході затримання ОСОБА_4 , в порядку ст. 298-2 КПК України, остання добровільно видала працівникам поліції із лівого кросівка, один згорток, обгорнутий білою клейкою ізоляційною стрічкою, в середині якого знаходився поліетиленовий пакетик із кристалічною речовиною, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-25/15603-НЗПРАП від 27.10.2025 містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено – «PVP», загальною масою 0.422 г., яку остання зберігала для власного вживання без мети збуту.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини, добровільності позиції обвинуваченої, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачена розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням доказів щодо судових витрат, речових доказів, дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодилися.

Судом у відповідності до положень частини третьої статті 349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прокурор, обвинувачена та її захисник зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин другої та третьої статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченої, дослідження доказів щодо судових витрат, речових доказів, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченої.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину, у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала у повному обсязі та повністю підтвердила обставини вказані вище щодо часу, місця, мети, способу вчинення нею кримінального правопорушення, не оспорювала та дала показання, які відповідають опису подій, які сформульовані в обвинувальному акті. Обвинувачена щиро кається, просила суд суворо не карати.

Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Після допиту обвинуваченої прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази щодо судових витрат, речових доказів та докази, які характеризують обвинувачену.

Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.

Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує, за:

-ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією ж статтею, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття, з огляду на те, що обвинувачена ОСОБА_4 , висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнала повністю та під час допиту в суді зазначила, що шкодує про свій вчинок і розкаюється, що, на переконання суду, свідчить про наявність обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість скоєного нею кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, її щире каяття, особу обвинуваченої, яка раніше судима, має не зняту та непогашену судимість, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, і вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе тільки при призначенні їй покарання у вигляді позбавлення волі.

Водночас, призначаючи покарання обвинуваченій та встановлюючи ступінь її винуватості у вчиненому, суд повинен дати оцінку не лише кримінально караним діянням, а й обставинам кримінального провадження у сукупності з даними про особу обвинуваченої, зокрема, відомостями про схильність такої особи до вчинення кримінальних правопорушень та відомостями про поведінку до вчинення злочинних дій, про її соціальні зв`язки, спосіб життя, стан здоров`я та інші обставини, які впливають на прийняття рішення.

З огляду на матеріали кримінального провадження, враховуючи принципи й загальні засади призначення покарання, характер і спосіб вчинення злочину у сукупності зі ставленням обвинуваченої ОСОБА_4 до вчиненого та відомостями про особу обвинуваченої, зваживши на позиції сторін кримінального провадження в судових дебатах, суд приходить до висновку про призначення останній покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції норми закону, яка передбачає відповідальність за вчинене, з реальним його відбуванням.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України в разі вчинення особою, до якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Тобто, застосовуючи правила ст. 71 КК України, за сукупністю вироків суд має визначити остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 засуджена вироком Соснівського районного суду м. Черкаси 04.06.2025 за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Вирок набрав законної сили.

Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_4 , будучи особою, до якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, протягом періоду іспитового строку вчинила новий злочин, а тому, враховуючи тяжкість злочину, відомості про особу обвинуваченої, ставлення останнього до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини основного покарання за попереднім вироком за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 КК України.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід, не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Суд, виконуючи вимоги ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування за проведення експертизи наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів у сумі 1782,80 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368-370, 374, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_4 за:

- ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.06.2025 та остаточно призначити покарання у вигляді 5 років 1 місяць позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз на суму 1782,80 грн.

Речові докази, а саме: 1 поліетиленовий пакетик з кристалічною речовиною, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – PVP, загальною масою 0,422 г, яка передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1