Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №707/5130/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 707/5130/25

2/703/981/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

16.12.2025 ТОВ «Цикл Фінанс» через представника, із використанням системи «Електронний суд» звернулося до Черкаського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 3858,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.02.2019 між акціонерним товариством «ОТП Банк» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником укладено кредитний договір №2022657287.

Згідно п 1.1 договору банк надає клієнту кредит сумою 6859,00 грн, кінцевою датою повернення кредиту 02.02.2021, цільове призначення – на придбання товару. За п. 1.2 процентна ставка за користування кредитом фіксована, складає 0,01% річних. Повернення кредиту здійснюється шляхом вчинення ануїтетних платежів згідно із графіком платежів (п. 1.3 договору).

Відповідач, як позичальник, своєчасно не виконував свої обов`язки щодо повернення суми кредиту, сплати процентів.

В подальшому, відбулась заміна кредитора в кредитних зобов`язаннях внаслідок укладення договору факторингу від 20.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» №20/08/21.

Після відступлення права вимоги за вказаним договором, право вимоги за кредитним договором №2022657287 від 02.02.2019 перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс» і новий кредитор може вимагати стягнення з позичальника заборгованості в примусовому порядку.

Згідно тверджень позивача, станом на дату подання позову, загальний розмір заборгованості за кредитним договором №2022657287 від 02.02.2019 становить 3858,15 грн та включає 3857,52 грн заборгованість за тілом кредиту, 0,63 грн заборгованість за відсотками.

Зазначені вище суми позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку, а також стягнути з відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Ухвалою Черкаського районного суду від 19.12.2025 справу передано до провадження Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання письмових заяв по суті справи та задоволене клопотання позивача про витребування доказів, що містять банківську таємницю.

Копію ухвали про відкриття провадження в справі відправлено відповідачеві за зареєстрованим у встановленому порядку місце проживання, вказане відправлення вручене 26.03.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

02.02.2019 між акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2022657287.

Згідно з п. 1.1 договору банк надає клієнту кредит сумою 6859,00 грн, з кінцевою датою повернення 02.02.2021, цільове призначення – на придбання товару.

За п. 1.2 процентна ставка за користування кредитом фіксована, складає 0,01% річних. Повернення кредиту здійснюється шляхом вчинення ануїтетних платежів згідно із графіком платежів (п. 1.3 договору).

02.02.2019 ОСОБА_1 підписаний паспорт споживчого кредиту, за змістом якого орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, включаючи тіло кредиту, проценти, комісії, інші платежі, складає 7209,85 грн, реальна річна процентна ставка 0,01% річних, комісія за видачу кредиту, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 0% від суми кредиту. Процентна ставка протягом пільгового періоду – 0,01% річних, по завершенню пільгового періоду – 5% (в місяць). Тривалість пільгового період від 52 до 55 днів (залежно від кількості днів у місяці). Тип процентної ставки – фіксована.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №2022657287 від 02.02.2019, паспорт споживчого кредиту, додатки до нього укладені сторонами в письмовій формі, власноручно підписані відповідачем ОСОБА_1 02.02.2019.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредиту в користування, відповідачем не надано.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

20.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №20/08/21, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило на користь ТОВ «Цикл Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема за кредитним договором №2022657287 від 02.02.2019, що укладений між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

За п. 6.2.3 вказаного договору, права вимоги переходять від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

20.08.2021 між сторонами договору факторингу №20/08/231 від 20.08.2021 підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників №1.

На підтвердження придбання позивачем права грошової вимоги, зокрема за договором №2022657287 від 02.02.2019, позивачем надано платіжну інструкцію від 20.08.2021 №1595 про переказ від ТОВ «Цикл Фінанс» на користь АТ «ОТП Банк» грошових коштів на виконання договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2022657287 від 02.02.2019 на суму 3858,15 грн, що включає 3857,52 грн заборгованість за тілом кредиту, 0,63 грн заборгованість за відсотками.

Отже після укладення договору факторингу від 20.08.2021 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс», до останнього, як нового кредитора у кредитному зобов`язанні, перейшло право вимоги за кредитним договором №2022657287 від 02.02.2019.

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок первісного кредитора.

23.06.2025 позивачем сформовано вимогу до ОСОБА_1 про погашення кредитної заборгованості за договором №2022657287 від 02.02.2019, однак відомості про її надсилання або вручення позичальникові сторонами не надані.

Позичальник належним чином зобов`язання щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, що згідно з розрахунком первісного кредитора, АТ «ОТП Банк», становить 3858,15 грн та включає 3857,52 грн заборгованість за тілом кредиту, 0,63 грн заборгованість за відсотками.

На виконання ухвали суду від 26.01.2026 первісним кредитором, АТ «ОТП Банк», надано виписку про рух коштів по особовому рахунку на ім`я ОСОБА_1 за період із 04.02.2019 до 20.08.2021, з якої вбачається, що відповідач отримав кредит в користування, сплачував платежі на виконання власних зобов`язань, однак в повному обсязі заборгованості не погасив.

Із виписки та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач на виконання власних зобов`язань вніс 3351,48 грн за період із 03.02.2019 до 02.02.2021, відомості про платежі після вказаної дати відсутні.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц дійшов правового висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже надана банком виписка за картковим рахунком позичальника у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2021 в справі №278/2177/15-ц: виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Розмір кредитної заборгованості відповідач не спростував, оскільки не скористався правом на подання письмових заяв по суті справи.

Як вказано в ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань у строки, передбачені кредитним договором, не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» підлягають задоволенню.

Із відомостей із реєстру територіальної громади від 17.12.2025 вбачається, що на вказаний час відповідачка має прізвище « ОСОБА_2 ».

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №СЗ-2022 від 02.12.2025, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн, що слід стягнути із відповідача.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 в справі №755/9215/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн підтверджуються договором про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.08.2025 з додатковою угодою №2022657287 від 14.11.2025; актом приймання-передачі наданих послуг №2022657287 від 14.11.2025, детальним описом виконаних робіт та наданих адвокатом послуг із зазначенням затраченого часу та їх вартості, загалом 3000,00 грн.

Отже, з огляду на зазначене та встановлені обставин справи, за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування вказаних витрат позивача підлягають задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим, а також при цьому були дотримані критерії розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників.

Керуючись ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 12,13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2022657287 від 02.02.2019 у сумі 3858,15 грн, а також 2422,40 грн судового збору, 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, всього 9280 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят) грн 55 коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складене 28.04.2026.

Суддя І.В. Овсієнко