Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №695/3243/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3243/25

Номер рядка у звіті 97

30 квітня 2026 року м. Золотоноша Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025250370000469 від 01.05.2025р. по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тягинка, Бериславського району, Херсонської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю, депутатом будь-якого рівня, ліквідатором аварії на ЧАЕС, учасником АТО (ООС) не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.04.2024 за ч. 5 ст. 27,ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України, РНОКПП НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , діючи в умовах дії на території України воєнного стану, введеного указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, продовженого указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, №470/2024 від 06.08.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025 строком на 90 діб, в квітні 2025 року, більш точного часу не встановлено, усвідомлюючи, що жителі с. Домантове Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є фізичними особами-підприємцями та, на його думку, володіють значними коштами, ОСОБА_4 з метою особистого збагачення розробив план, що полягав у висуненні потерпілим вимоги майнового характеру із застосуванням психологічного тиску.

Так, 01 травня 2025 року ОСОБА_4 , переслідуючи мету на заволодіння чужим майном, здійснив вимагання грошових коштів у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Для цього, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , він виготовив пляшку із запалювальною сумішшю та написав записку з вимогою передачі грошових коштів в сумі 100 000 – 120 000 доларів США і погрозами, яку прикріпив до заздалегідь заготовленої цеглини, для підсилення психологічного тиску та цього ж дня близько 5:00 години ранку прибув до домоволодіння потерпілих, яке розташоване по АДРЕСА_2 . В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використовуючи погрози, щоб змусити потерпілих добровільно передати йому грошові кошти, застосовуючи психологічний тиск, таким чином створюючи у потерпілих стан страху за їхнє життя, здоров`я та майно, вдався до демонстративних дій із застосуванням небезпечних засобів, що створювали реальну загрозу життю та здоров`ю осіб, а саме кинув зазначені предмети на територію їхнього двору, після чого зник з місця події.

Обвинувачений в судовому засіданні вину в скоєному визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що заліз у будинок до потерпілих, хотів їх налякати та вимагав гроші, потім втік. Потім кидав записку з вимогою залишити гроші. А втретє підкинув записку і кинув пляшку з запальною сумішшю. На ранок він уже був затриманий поліцією. Щиро каявся в скоєному та просив призначити покарання нижче нижчої межі.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у судове засідання не з`явились, але скерували до суду заяви, в яких просили проводити судовий розгляд без їхньої участі. Міру покарання просили призначити в межах санкції статті 189 КК України.

Враховуючи, що учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і в суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

З огляду на викладене вище суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 189 КК України, як вимога передачі чужого майна із вчиненням будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, (вимагання), вчинене в умовах воєнного стану.

Вимогами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та усвідомив неправомірність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому; особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується з принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.

Щодо позиції обвинуваченого про призначення покарання нижче від найнижчої межі, то суд вважає, що відсутні підстави для призначення покарання нижче від найнижчої межі з урахуванням положень статті 69 КК України, враховуючи, зокрема, й те, що було скоєно особливо тяжкий злочин в умовах воєнного стану.

Разом із цим суд зважає на те, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.04.2024 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17850 грн.

Протягом розгляду даного кримінального провадження суду не було надано доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 відбув покарання за вказаним вище вироком шляхом сплати штрафу.

Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року в справі № 766/39/17, в якій, зокрема, зазначено, що суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати правила, передбачені ст. 71 КК, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили; якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

Враховуючи вказану вище правову позицію суд вважає за необхідне визначити покарання за сукупністю кримінальних вироків.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 має бути призначене на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків та на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати покарання, призначені за даним вироком та вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.04.2024 року, слід самостійно, оскільки штраф складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому в даному кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі становлять 31199,00 грн. та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 призначити на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків та на підставі ч.3 ст.72 КК України покарання, призначені за даним вироком та вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.04.2024, за яким ОСОБА_4 був засуджений за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17850 грн., виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Залишити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

У строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_4 строк попереднього ув`язнення з 01.05.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку на підставі статті 72 КК України одному дню позбавлення волі дорівнює один день попереднього ув`язнення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 31199,00 грн.

Речові докази:

- скляну пляшку, ємністю 400 гр., на якій наявна бирка із написом «Томатна паста» торгівельної марки «З бабусиної грядки»», яку поміщено до паперової коробки, яку упаковано до сейф-пакету № RAW 0145987; зразок рідини із пляшки, який поміщено до паперового конверту; слід низу взуття, який зафіксовано за допомогою гіпсового зліпку, який упаковано до сейф-пакету № PSP 2087753; цеглину, на якій аркуш паперу прикріплений за допомогою липкої стрічки із рукописним написом, кульковою ручкою, барвником синього кольору, яку поміщено до картонної коробки, яку поміщено до сейф-пакету №RAW 0146029; слід низу взуття, який зафіксовано у гіпсовий зліпок, який упаковано до сейф-пакету PSP 2087755; змив невідомої речовини (паливно-мастильної), який упаковано до паперового конверту; зошит із блакитною обкладинкою, який поміщено до сейф-пакету PSP 2276217; дві ручки блакитного кольору, які поміщено до паперового конверту; металеву сокиру, яку упаковано до сейф-пакету PSP 3387702; дві балаклави (маски), синього та чорного кольорів, які поміщено до сейф-пакету PSP 3387703; дерев`яну биту, яка поміщена до сейф-пакету WAR 1736285, що переданідо кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області – знищити;

- пару кросівок, чорного кольору, які поміщено до сейф-пакету PSP 3299334; мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAХУ» А5356 із сім картою НОМЕР_2 , який поміщено до сейф-пакету PSP 2276216; штани та кофта сірого кольору, які поміщені до сейф-пакету QHY 0118224; кофта чорного кольору, футболка червоного кольору, які поміщено до сейф-пакету PSP 4108819; мобільний телефон марки «Apple iPhone 14 PRO MAХ» у чохлі білого кольору, який упаковано до сейф-пакету PSP 1099186; штани темного кольору, які поміщено до сейф-пакету WAR 1736353, що переданідо кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області – повернути за належністю;

- квадроцикл марки «SPART TURBO», білого кольору, повернутий власнику ОСОБА_8 під зберігальну розписку – залишити за належністю.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1