Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №569/28021/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/28021/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Галінська В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Савка О.Г. звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить скасувати постанову серії № 007424 від 16 грудня 2025 року про накладення адміністративного стягнення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122-2 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що 16 грудня 2025 начальником Управління державного нагляду (контролю) в Рівненській області, було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №007424 (далі - постанова), відповідальність за яке передбачена ч.2 статті 122-2 КУпАП та накладено штраф у розмірі 51000,00 гривень.

Звертає увагу суду, що при розгляді справи було порушено принципи справедливості та добросовісності, а також здійснено однобічний підхід до розгляду справи з метою за будь-яких умов та причин притягнути особу до адміністративної відповідальності.

Вважають дії начальника Управління державного нагляду (контролю) в Рівненській області щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення незаконними.

Дану постанову вважає безпідставною, протиправною, необґрунтованою і такою, що не відповідає чинному законодавству а отже, вона підлягає скасуванню з наступних причин.

Звернув увагу суду, що при винесені постанови були наявні істотні порушення з оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення, а саме:

в постанові зазначено дату 16 грудня 205 року;

в тексті постанови невірно зазначено посадову особу - начальника Управління державного нагляду (контролю) в Рівненській області, замість Самофалов зазначено "Я, Самофаов Володимир Анатолійович ..";

в тексті постанови зазначено: "розглянувши протокол про адміністративне правопорушення", а далі всі відомості про дату протоколу, серію і номер - не заповнені;

постанова підписана посадовою особою Самофаов Володимир Анатолійович, а не начальником Управління державного нагляду (контролю) в Рівненській області - Самофаловим Володимиром Анатолійовичем;

в преамбулі постанови не зазначено, які порушення нормативно-правових актів України встановлені під час розгляду справи.

Отже, оскаржувана постанова не містить чіткого визначення складу правопорушення, його описання та змісту, та не містить зазначення конкретних норм права, які були порушено, що породжує правову невизначеність. Постанова, як акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а також принципу правової визначеності, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що на момент розгляду справи були відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, так як відсутні докази, що вважатися допустимими при розгляді справи.

Як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, водій транспортного засобу MAN НОМЕР_1 виконав вимогу державного інспектора відділу державного контролю на наземному транспорті і зупинив транспортний засіб. Однак водій вказаного ТЗ не міг його припаркувати біля правого краю проїзної частини, адже там стояв інший ТЗ і взагалі у місцях де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м - зупинка заборонена. Водій запитав у іншого інспектора, де йому припаркуватись без порушення правил дорожнього руху, на що він відповів йому, що він може їхати.

З матеріалів справ про адміністративне правопорушення вбачається, що посадові особи територіального органу Укртрансбезпеки намагались зупинити транспортний засіб марки MAN НОМЕР_1 поза межами зони габаритно-вагового контролю. За таких обставин водій вантажного автомобіля марки MAN не порушив свого обов`язку щодо зупинки транспортного засобу.

Установленому праву посадових осіб Укртрансбезпеки зупиняти транспортні засоби, що здійснюють вантажні перевезення, кореспондує законодавчо визначений обов`язок водіїв відповідних транспортних засобів зупинитись на вимогу таких осіб. Однак будь-яких норм, які б встановлювали обов`язок водія вантажного транспортного засобу зупинитись на вимогу посадової особи Укртрансбезпеки та її територіальних органів за межами місця здійснення габаритно-вагового контролю, Правила дорожнього руху та будь-який інший нормативно-правовий акт, не містять.

Тим більше як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, водій транспортного засобу MAN виконав вимогу державного інспектора відділу державного контролю на наземному транспорті і зупинив транспортний засіб.

Накладаючи на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу, начальник Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області не дотримався наведених норм права та призначив штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що не відповідає санкції відповідної статті та суперечить нормам чинного КУпАП.

Вказане узгоджується із позицією Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка викладена в постанові від 10 грудня 2024 року у справі №158/2257/24.

За таких умов, навіть, якщо судом буде визнано, що дії Відповідача формально відповідали ст.222, 258 КУпАП України, це не може бути підставою для ігнорування порушень зазначених прав та гарантій, а також прямого порушення ст.276 ч.1 КУпАП України з урахуванням її тлумачення Конституційним Судом України. Більше того, у такому випадку є підстави для того, щоб суд прийшов до висновку про невідповідність зазначених норм вимогам наведених вище статей Конституції України, із наслідками, передбаченими ч.4 ст.7 КАС України.

Вказані вище обставини та відсутність належних доказів свідчать про недоведеність Відповідачем наявності в діях Позивача порушення вимог закону, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, за яке Позивача було піддано адміністративному стягненню.

Належних, допустимих, відповідно ст.69-70 КАС України, доказів порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства та відповідно його вини у вчиненні правопорушення не встановлено та не доведено.

При цьому суд не має права і не зобов`язаний самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Отже, при винесенні постанови всупереч положенням статтей 245, 247, 254, 258 КУпАП Відповідач не з`ясував повно і об`єктивно обставини справи, а відтак чи винен Позивач у вчиненні даного правопорушення, чи є в її діях склад адміністративного правопорушення. Однак Відповідачем не було з`ясовано вищезгаданих обставин і як наслідок постанова винесена не об`єктивно і упереджено.

Зазначає орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі:

- 7000,00 гривень за весь комплекс правової допомоги в суді першої інстанції (консультації, аналіз матеріалів справи, підготовка позовної заяви, підготовка процесуальних заяв та клопотань, отримання рішення суду);

- 7000,00 гривень, як "гонорар успіху", у разі отримання позитивного рішення суду на користь Позивача у суді першої інстанції.

- 10000,00 за весь комплекс правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Просив позов задовольнити, стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 25 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки подав до суду відзив на позов та клопотання про поновлення строку на його подання, у якому зазначає. Працівниками Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області 10.11.2025 на автомобільній дорозі М-196, поблизу с. Велика Городниця, Дубенський район, Рівненська область, здійснювалася рейдова перевірка відповідно до направлення №ЕНР000165 від 07.11.2025.

Під час вказаних заходів близько 12 год 39 хв. 10.11.2025 старший державний інспектор Давидюк Р.В. за допомогою сигнального диска вказавши на транспортний засіб та місце зупинки подав вимогу про зупинку водієві вантажного автомобіля МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Однак вказана вимога інспектора виконана не була, водій вантажного автомобіля МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 продовжив рух без зупинки, проігнорувавши вимогу інспектора.

Доповідною запискою від 11.11.2025 №44946/37.1/18-25 старший державний інспектор Давидюк Р.В, повідомив в.о. начальника Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області про описану подію, зазначивши що відеофіксація порушення проводилася з нагрудної камери АW9952090.

Листом №97954/37.2/24-25 від 14.11.2025 Управління звернулося до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях із запитом про надання відомостей про фізичну особу / керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 , або у разі наявності, відомості про належного користувача цього транспортного засобу.

Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях листом від 17.11.2025 №31/35/14-15079-2025 повідомив, що вантажний автомобіль МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ТОВ «АРТЕДА», код ЄДРПОУ: 45566592, адреса Волинська область, м. Любомиль, вул. Незалежності, 77 кв. 4. Також було повідомлено, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутні відомості щодо оформлення належного користувача на зазначений транспортний засіб.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «АРТЕДА» код ЄДРПОУ: 45566592 є Савка Олександр Георгійович.

Повідомленням від 24.11.2025 №99894/37.2/24-25 ОСОБА_1 було запрошено на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122-2 КУПАП, яке відбудеться 09.12.2025 з 10 до 12 год. у приміщенні відділу за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 8 (другий поверх).

09 грудня 2025 року до Управління надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 - Мазура Р. В. про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Вказане клопотання було задоволене, а розгляд справи відкладено на 16.12.2025 про що під підпис повідомлено Мазура Р.В.

За результатами розгляду справи було винесено постанову Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.12.2025 №007424, якою було притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122-2 КУПАП та накладено штраф у розмірі 51000 грн.

Вказану постанову було видано наручно адвокату Мазуру Р.В. 16.12.2025.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Статтею 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) з дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 141, далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, Рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки посадові особи мають право: використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Частиною 2 статті 122-2 КУПАП визначено, що невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вже зазначалося, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), яка здійснювалася близько 12 год 39 хв. 10.11.2025 старший державний інспектор Давидюк Р.В. за допомогою сигнального диска вказавши на транспортний засіб та місце зупинки подав вимогу про зупинку водієві вантажного автомобіля МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Однак вказана вимога інспектора виконана не була, водій вантажного автомобіля МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 продовжив рух без зупинки, проігнорувавши вимогу інспектора.

Вказане правопорушення зафіксоване за допомогою портативного відеореєстратора № АW9952090, про що зазначено інспектором у доповідній записці та у оскаржуваній постанові.

Цей відеозапис відображає, як інспектор за допомогою сигнального диска вказавшина транспортний засіб та місце зупинки подав вимогу про зупинку водієві вантажногоавтомобіля МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Однак вказана вимога інспектора виконана не була, водій вантажного автомобіляМЕRCEDES-ВЕNZ реєстраційний номер НОМЕР_2 на мить призупинився, але відразу жпродовжив рух, проігнорувавши вимогу інспектора.

Зазначене порушення містить ознаки такого, за яке передбачена відповідальність відповідно до частин 2 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу.

Зазначають, що посадові особи Укртрансбезпеки діяли в межах повноважень визначених вимогами статті 19 Конституції України, а тому винесена постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 007401 від 20 травня 2025 року є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті» територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті реорганізовано шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи Служби. Відтак, створено Відділ державного нагляду контролю у Рівненській області державної служби України з безпеки на транспорті. Відповідно до підпункту 29 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, передбачених законом складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення. Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Згідно з частиною 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 – 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Відповідно до ст. 299 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту розглядають справи про адміністративні правопорушення зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132- 2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135). Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті ( серед іншого є частина друга статті 122-2КУпАП).А отже, посадові особи Укртрансбезпеки (центрального органу виконавчої влади з питань безпеки на наземному транспорті) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст. 122-2 КУпАП, розглядати такі справи та накладати адміністративні стягнення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою начальника Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки Самофаова В.А. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122-2 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 51000 грн. за те, що 10.11.2025 року о 12 год. 39 хв. на а/д М-19, поблизу с. Велика Городниця, Дубенський р-н невиконання вимог уповноваженої особи центрального органу, влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу марки MAN р.н. НОМЕР_1 , що зафіксоване на портативний відео реєстратор SE-BC632D №AW9952090.

В обґрунтування вимог свого позову ОСОБА_1 стверджує, що як протокол так і постанова у справі були винесені в порушення Інструкції з оформлення уповноваженими Інструкції з оформлення уповноваженим службовим особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 року, оскільки працівники Державної служби України з безпеки на транспорті не наділені повноваженнями складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122-2 КУпАП і правом виносити постанови.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті. Відповідно до пункту 1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Пунктом 4 зазначеного Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

У відповідності до абзацу першого п. 8 цього ж Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті» територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті реорганізовано шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи Служби. Створено Відділ державного нагляду контролю у Рівненській області державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до підпункту 29 пункту 5 Положення № 103 «Про Державну службу України з безпеки на транспорті» Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, передбачених законом складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно з частиною 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 – 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

А отже, посадові особи Укртрансбезпеки (центрального органу виконавчої влади з питань безпеки на наземному транспорті) мають права складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.2 ст. 122-2 КУпАП, розглядати такі справи та накладати адміністративні стягнення.

Щодо положень наказу Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 «Про затвердження Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення і сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі» суд зазначає наступне.

Аналізуючи положення нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері автомобільного транспорту, зокрема, що виникають під час складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч.2 ст. 122-2 КУпАП, можна зробити висновок про наявність колізійної ситуації.

Тобто, існує два нормативно-правових акта (Кодекс України про адміністративні правопорушення та наказ Міністерства інфраструктури від 27.09.2021 № 512), що регулюють однакові правовідносини, але по-різному.

Відповідно до висновків Верховного Суду у справі 820/3423/18, постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.

Таким чином, складення адміністративного протоколу за ч.2 ст. 122-2 КУпАП посадовою особою Укртрансбезпеки не є порушенням законодавства, не виходить за межі повноважень та вчинене на виконання вимог закону.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 122-2 КУпАп невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як стверджує позивач ОСОБА_1 у своєму позові, проїжджаючи повз пост вагового контролю він не бачив, щоб його хтось зупиняв.

Вимоги п. 2.4, 2.4-1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі ПДР) передбачають що водій повинен на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил. У місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п. 8.9 ПДР вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення №007424 та наданий відповідачем на вимогу суду вбачається, водій транспортного засобу MAN AC7683HP виконав вимогу державного інспектора відділу державного контролю на наземному транспорті і зупинив транспортний засіб. Однак водій вказаного ТЗ не міг припаркувати біля правого краю проїзної частин, адже там стояв інший ТЗ у місцях між суцільною лінією розмітки, розділюваної смуги і транспортним засобом, що зупинився, менше 3-м зупинка заборонена. Водій запитв у іншого інспектора, де йому припаркуватись без ппорушення правил дорожнього руху, на що він відповів йому, що він може їхати.

Відповідно до ст.. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення соби ддо адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що повинно бути доведене шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інш і обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 9 КАС України).

Пунктом 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічний правовий висновок щодо обов`язку доказування в адміністративному процесі викладено в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року (справа № 760/2846/17).

Відповідно до приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №007424 від 16.12.2025 року слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Частиною 1 ст. 168 КАС України передбачено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 484 грн.48 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.251, 252, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення №007424 від 16 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспортіна користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484,48 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Рівне, вул. Відінська, 8, ЄДРПОУ 39816845

Суддя -