Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №758/6434/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року м. Київ

Справа № 758/6434/25

Провадження №22-ц/824/4125/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Узлій М.М.

сторони: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року, ухваленого у складі судді Захарчук С.С., -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року AT «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 26.07.2023 ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг та те, що він ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови.

Відповідно до умов зазначеного договору банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Свої зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 08.01.2025 у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 109 636 грн. 17 коп. заборгованості за наданим кредитом, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 50 000 грн. та заборгованості по овердрафту у розмірі 59 636 грн. 17 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь AT «Універсал Банк» заборгованість у розмірі 109 636 грн. 17 коп. за кредитним договором від 26.07.2023, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом AT «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 рокупозов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором від 26.07.2023 у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволені позову частково суд першої інстанції виходив з того, що факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не спростований, вказаний кредитний договір є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 50 000 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, у порушення вимог вищевказаного законодавства, позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за овердрафтом, а саме: не надано документів на підтвердження того, що ОСОБА_1 були надані грошові кошти за овердрафтом у розмірі 59 636 грн. 17 коп., а тому, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за овердрафтом у розмірі 59 636 грн. 17 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.

Вказує, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ухвалюючи рішення, судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.

Зазначив, що між сторонами було погоджено усі істотні умови договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного підпису. Підписуючи анкету-заяву, відповідач приєднався та був ознайомлений з вказаними вище документами, а укладення між банком та відповідачем договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач висловив свою згоду з наданими йому документами в електронному вигляді у мобільному застосунку Monobank шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про день та час розгляду справи відповідно до звітів про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду повідомлялися належним чином.

Крім того, судова повістка що направлялася відповідачу ОСОБА_1. Вручена 25.04.2026.

За таких обставин, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судом встановлено, що договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 26.07.2023 правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Згідно з розрахунками, наданими позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 109 636 грн. 17 коп., та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 50 000 грн. та заборгованості по овердрафту у розмірі 59 636 грн. 17 коп.

Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого ліміту станом на 08.01.2025 ОСОБА_1 було встановлено ліміт за карткою НОМЕР_1 у розмірі 50 000 грн.

Позивачем на обґрунтування позовних вимог також подано розрахунок заборгованості за кредитним договором, паспорт споживчого кредиту Чорної картки Monobank, паспортом споживчого кредиту, витягом з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг .

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих до неї документах не надано доказів на обґрунтування вимог про стягнення заборгованості за овердрафтом, зокрема не надано документів на підтвердження того, що ОСОБА_1 були надані грошові кошти за овердрафтом у розмірі 59 636 грн 17 коп.

Разом із тим апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують зазначений висновок суду першої інстанції. Зокрема, апелянтом не зазначено, на якій правовій підставі було нараховано заборгованість за овердрафтом, а також не надано доказів фактичного надання відповідачеві відповідних грошових коштів.

Апеляційна скарга містить доводи щодо факту укладення кредитного договору та погодження сторонами усіх його істотних умов. Проте суд першої інстанції не заперечував факту укладення договору між сторонами та не зазначав у своєму рішенні про непогодження істотних умов договору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 375/250/18 (провадження № 61-46168св18) зазначено, що: «апеляційним судом справа переглядається лише в межах доводів апеляційної скарги за наявними в ній і додатково поданими доказами. Аналіз аргументів апеляційної скарги, свідчить про те, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, заявник був не згоден з рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 06 червня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, пені та штрафів, на обґрунтування чого ним було наведено відповідні аргументи в апеляційній скарзі, які повинні були бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції в розмінні правил частини першої-третьої статті 367 ЦПК України. Всупереч вказаним правилам, апеляційний суд частково задовольняючи апеляційну скаргу позивача, скасовуючи рішення суду першої інстанції, яке ухвалено на користь позивача, та відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вийшов за межі доводів апеляційної скарги, чим порушив норми процесуального права».

Таким чином, відповідно до статті 367 ЦПК України апеляційний суд може вийти за межі доводів апеляційної скарги лише у випадку встановлення порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права. Таких порушень апеляційним судом не встановлено.

Отже, колегія суддів Київського апеляційного суду позбавлена підстав для переоцінки висновків суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за овердрафтом, оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновок суду першої інстанції про відсутність належних доказів фактичного надання відповідачеві грошових коштів за овердрафтом.

Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин дає колегії суддів підстави для висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Аргументи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, були перевірені судом першої інстанції, їм судом надана мотивована оцінка.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення а рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» -залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна