Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №566/297/26 — Млинівський районний суд Рівненської області

справа № 566/297/26

провадження № 2-а/566/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

у складі:

головуючого - одноособово судді Лободзінського А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Подолець Ю.В.

представника позивача - адвоката Драгана В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив скасувати постанову №R393067 від 04.03.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

10 березня 2026 року ухвалою судді відкрито провадження у вказаній справі. (а.с. 12)

18.03.2026 до суду надійшов відзив на позов, у якому ІНФОРМАЦІЯ_3 проти позову заперечував, покликаючсь на невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків, як військовозобов`язаного, щодо особистого з`явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, у відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Драган В.П. позовні вимоги підтримав та просив скасувати оскаржувану постанову, з підстав наведених у позовній заяві, а саме у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши зміст відзиву на позов та дослідивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи, які дають підстави для висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, всупереч вимог абз. 2 ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк та місце, зазначені в повістці, яка була надіслана йому за останньою зареєстрованою адресою проживання – АДРЕСА_1 , а саме на 09 год 00 хв 22.09.2025.

Сторона позивача не заперечувала проти факту нез`явлення за повісткою.

Отже, достовірно встановлено, що ОСОБА_1 22.09.2025 зобов`язаний був особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак свого обов`язку не виконав. Відтак суд погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві про те, що у діях, в даному випадку бездіяльності, ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Водночас аналіз досліджених в суді доказів та оцінка обставин справи вказують на те, що відповідачу уже 30 вересня 2025 року (наступний день після останнього дня визначеного для з`явлення за повісткою) було достовірно відомо про факт порушення ОСОБА_1 обов`язку по прибуттю за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи, що у строк до 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , то виявлення факту такого неприбуття, не вимагало будь-яких інших дій, зокрема надіслання заяви про визнання вчинення ним адміністративного правопорушення, на яку покликається відповідач. Тому, суд відхиляє доводи відповідача, наведені у відзиві про те, що факт неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 був виявлений після підтвердження від ОСОБА_1 , яке надійшло 04.03.2026.

У доданому до відзиву витягу з АІКС Оберіг у формі таблиці міститься інформація про порушення ОСОБА_1 війського обов`язку, що датовано 29.09.2025. (а.с. 25)

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що станом на 30.09.2025 відповідачу достовірно було відомо про те, що ОСОБА_1 не з`явився по повістці. Відтак час виявлення такого правопорушення слід пов`язувати з настанням дати 30.09.2025. Зворотнього відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України перед судом не доведено.

Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення у особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Разом з тим, постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було винесено 04.03.2026, тобто більш, ніж через п`ять місяців після виявлення факту неприбуття за викликом.

Отже, суд вважає, що відповідач всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не довів правомірність винесеної постанови у частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах строків визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП.

Відтак накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн, то враховуючи задоволення позову повністю, суд доходить висновку, що згідно з положенням ч.1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного, керуючись ст.286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 №R393067 від 04.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністратвиної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень - визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним витрати по оплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду, відповідно до ч.4 ст. 286 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення, а учасниками розгляду справи, які були відсутні на проголошенні судового рішення, в той же строк з дня отримання його копії.

Повне судове рішення складено 29.04.2026.

Суддя А.С. Лободзінський