Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №565/749/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/749/26

Провадження № 2/565/562/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 28 вересня 2019 року Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про що зроблено відповідний актовий запис №154.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 28 вересня 2019 року сторони перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі та мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх 18 місяців шлюбні відносини між подружжям припинені, проживають окремо, спільного побуту та господарства не ведуть. Кожен з них має протилежні погляди на шлюб, сім`ю та взаємні обов`язки. Позивачка разом з донькою проживають у селищі Володимирець, з 11 лютого 2025 року дитина відвідує Володимирецький ЗДО «Казка». Позивачка не вбачає за можливе підтримувати в подальшому сімейні відносини з відповідачем.

Після розірвання шлюбу малолітню ОСОБА_3 позивач просить залишити з матір`ю.

Ухвалою суду від 31 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року залишено без розгляду відзив на позовну заяву.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомленні належним чином, причин неявки не повідомили.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

28 вересня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_4 ) зареєстрували шлюб у Вараському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про що зроблено відповідний актовий запис №154, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28 вересня 2019 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17 вересня 2020 року.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

У ч.1 ст.24 СК України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 1, 4 ст.55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.

Відповідно до частин 3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Згідно з ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У позовній заяві позивач вказала, що після розірвання шлюбу бажає і надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_6 ».

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч.2 ст.114 СК України).

Встановивши, що розлад подружніх стосунків сторін носить стійкий характер, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд дійшов висновку про наявність для задоволення вимоги про розірвання шлюбу.

Позивач просить залишити дитину проживати разом з матір`ю.

У справах N200/952/18, N339/143/20, на які посилається позивач, батько дитини висловлював свою думку щодо залишення на виховання та проживання дитини разом з матір`ю одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

У даній справі відсутні відомості щодо думки відповідача стосовно спірного питання.

Позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про визначення місця проживання дитини.

Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу суду подано: копію договору про надання правничої допомоги №б/н від 23 березня 2026 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 23 березня 2026 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №2 від 23 березня 2026 року, прибутковий касовий ордер №б/н від 23 березня 2026 року, квитанцію №2959135153 від 26 березня 2026 року про переказ коштів, довідку виписку по картці №UUBR28KLEGNLP7ED від 26 березня 2026 року.

Правова допомога в даній справі надавалася позивачу адвокатом Затіркою Л.П. на підставі ордеру серії ВК №1217917 від 25 березня 2026 року.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, часткове задоволення позовних вимог, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 1 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 вересня 2019 року Вараським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про що зроблено відповідний актовий запис №154.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_7 прізвище « ОСОБА_6 ».

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 064,96 грн судового збору, 1 000,00 грн понесених витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Г.В. Бренчук