Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №549/20/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/20/26

Провадження №2/549/72/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2026 року

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Василюк Т. М.

за участю: секретаря судового засідання Бойко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи питання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини

установив:

08 квітня 2026 року Чорнухинським районним судом Полтавської області ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, яким позовні вимоги задоволено частково.

Розгляд справи проводився судом у порядку загального позовного провадження.

Представником позивача адвокатом Герасимчуком О.О. було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини .

У судове засідання сторони та їх представники не з`явились.

Представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд заяви здійснювати за його відсутності та відсутності позивача.

Відповідач до суду не прибув, ухвала про признання до розгляду заяви щодо ухвалення додаткового рішення направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Представник відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання щодо ухвалення додаткового рішення була належним чином повідомлена шляхом доставки судової повістки в електронний кабінет в підсистему «Електронний суд».

Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надаючи оцінку питання необхідності розподілу судових витрат після постановлення рішення у справі, суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 08.04.2026 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку додаткових витрат на лікування малолітньої дочки ОСОБА_3 , в розмірі 25815 (двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 90 коп.

Статтею 270 ЦПК України визначено виключний перелік обставин, у зв`язку з якими суд може ухвалити додаткове рішення у цивільній справі, зокрема, відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

З матеріалів цивільної справи та рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 08.04.2026 вбачається, що під час ухвалення рішення судом, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, не було вирішене питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК).

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановлено ст.134 ЦПК України.

Представником позивача адвокатом Герасимчуком О.О. на підтвердження надання професійної правничої допомоги надано копію договору про надання правової допомоги від 24.03.2025, укладений між адвокатом Герасимчуком О.О. та ОСОБА_1 .

Згідно Розділу 1 Договору :

1.1.Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій щодо стягнення додаткових витрат з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 (далі – Справа), а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші

платежі, визначені Договором.

1.2. Правова допомога полягає в здійсненні всіх видів адвокатської діяльності, зокрема:

1.2.1. зборі та аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються Справи;

1.2.2 наданні консультацій та роз`яснень з правових питань, що стосуються Справи;

1.2.3. складанні необхідних у Справі процесуальних документів, копіюванні документів;

1.2.4.виконанні погоджених Сторонами окремих доручень Клієнта у Справі;

1.2.5.представництві інтересів Клієнта у Справі.

1.3. Клієнт надає Адвокату весь обсяг процесуальних прав, належних йому без жодних обмежень.

Згідно п.3.1 Клієнт сплачує Адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 6000 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції. Авансовий платіж становить 3000 грн., решту 3000 грн. Клієнт сплачує при винесенні судом рішення. За надання правової допомоги гонорар сплачується в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок Адвоката.

Також, до заяви про ухвалення додаткового судового рішення представником позивача адвокатом Герасимчуком О.О. було надано платіжну інструкцію від 24 березня 2025 року про перерахування ОСОБА_1 6000 грн. згідно договорів від 24.03.2025, отримувачем є Герасимчук О.О.

Верховним Судом у постанові від 20.10.2021 №757/29103/20-ц сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ, про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

На підставі викладеного, суд вважає, що надані документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Проте, оскільки позов задоволено частково, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 5896,20 грн. (6000,00 х 98,27 %). Розмір заявлених вимог становив – 26271,33 грн. (100 %), розмір вимог, що було задоволено судом – 25815,90 грн. (98,27%).

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем та представником відповідача не заявлялось.

З огляду на викладене, з позивача на користь відповідачів підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву адвоката Герасимчука Олега Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5896 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

У задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. М. Василюк