Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №357/20424/25 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 357/20424/25

Номер апеляційного провадження 33/824/2053/2026

Суддя суду першої інстанції І. Д. Дубовська

Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

02 квітнтя 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л.Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2026 року про притягнення

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянку України,

адреса місця проживання:

АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. ст. 124, 122-4 КУпАП,

у с т а н о в и в :

30.11.2025 о 17 год. 31 хв. у Київській обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, 20 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки та під час руху заднім ходом не переконалась, що це буде безпечним, в результаті чого скоїла наїзд на припаркований позаду автомобіль Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП було завдано механічні пошкодження та матеріальні збитки, чим порушила вимоги п. 2.3 «б», 10,9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Окрім того, 30 листотпада 2025 року о 17 год. 31 хв. у Київській обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, 20 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 ,будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце події, чим порушила вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Постановою судді Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 17 лютого 2026 року матеріали справ про адміністративні правопорушення ЄУН 357/20424/25, 3/357/408/26, ЄУН 357/20428/25, 3/357/409/26 об`єднано в одну, присвоївши їй ЄУН 357/20424/25, 3/357/408/26.

Визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з постановою судді ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить її скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, що вона керуючи автомобілем Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , усвідомлювала факт зіткнення і свідомо залишила місце ДТП.

Зауважує, що в салоні автомобіля перебувала дитина віком 3 роки, яка ще до того як сісти в автомобіль поводила себе неспокійно та плакала, у звізку з чим вона була вимушена нести її на руках та вона продовжувала плакати в салоні, що обумовлювало необхідність у її заспокоюванні, а отже створювало додатковий шум в салоні, який у свою чергу також перешкоджав їй об'єктивно та повноцінно сприймати обставини.

Звертає увагу апеляційого суду на ту обставину, що видно з відеозапису, після зіткнення поведінка чоловіка й жінки, які ймовірно могли бути очевидцями події, залишалася спокійною, тобто вони жодним чином не дали їй, як водію зрозуміти, що сталася ДТП.

Зазначає, що накладене на неї адміністативне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, строком на шість місяців в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, є занадто жорстким.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 - адвокат Примаченко А.В. апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з викладених у ній підстав.

У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , інший учасник ДТП - ОСОБА_2 не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись судом у відповідності до вимог закону, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За викладених обставин, судом визнано за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , але за участі її захисника Примаченко А.В. та за відсутності іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з протоколом серії ЕПР 1 № 528851 від 01 грудня 2025 року, водій ОСОБА_1 30 листопада 2025 року о 17 год 31 хв. у Київській обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе, 20, керуючи автомобілем Dacia Logan, н.з. НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки та під час руху заднім ходом не переконалась, що це буде безпечним, в результаті чого скоїла наїзд на припаркований позаду автомобіль Renault Megan, н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП було завдано механічні пошкодження та матеріальні збитки, чим порушила вимоги п. 2.3 «б», 10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Згідно з протоколом серії серії ЕПР1 № 528854 від 01 грудня 2025 року, ОСОБА_1 30 лиспопада 2025 року о 17 год 31 хв. у Київській обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське Шосе 20, водій керуючи автомобілем Dacia Logan, н.з. н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди залишила місце події, чим порушила вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

З пояснень учасника ДТП ОСОБА_2 , відібраних 30.11.2025 поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Бойченко С.В. вбачається, що 30.11.2025 о 17 год. 33 хв. ОСОБА_2 залишив автомобіль Renault Megan, н.з. НОМЕР_2 на стоянці біля магазину по вул. Сквирське шосе, 20 м. Біла Церква. Автомобіль був без пошкоджень. Пішов у магазин за продуктами, повернувшись з маркету до автомобіля виявилося, що автомобіль було пошкоджено іншим автомобілем, водій якого уїхав з місця пригоди. Біля автомобіля стояли люди, які були свідками пошкодження його авто.мобіля З їх слів був зафіксований номер автомобіля, який поїхав з місця пригоди Dacia Logan, н.з. НОМЕР_1 , причинивши пошкодження бамера по правій стороні в задній частині його автомобіля. Також був пошкоджений ковпак на задньому правому колесі автомобіля Dacia Logan, н.з. н.з. НОМЕР_1 , за кермом автомобіля, який скоїв наїзд на його припаркований автомобіль, була жінка.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 30.11.2025 близько 17 год. 40 хв. вона керувала транспортним засобом Dacia Logan, н.з. н.з. НОМЕР_1 , вул. Сквирське Шосе, 20 м. Біла Церква.

Припаркувавши свій автомобіль біля магазину, пішла по справах. Повернувшись та виїжджаючи з паркомісця заднім ходом, оглянула дзеркала, уцей момент в її автомобілі перебувала маленька дитина з батьком, яка сильно капризувала. Заспокоюючи дитину та виїжджаючи зі свого місця, вона не відчула, що заділа іншу машину.

Так, на схемі місця ДТП від 30 листопада 2025 року, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано місце ДТП, місце розташування транспортного засобу Renault Megan, н.з. НОМЕР_2 , відповідні результати виміру відстані, напрямок руху транспортного засобу та відповідні заміри на місці ДТП відносно нерухомих об`єктів.

У схемі зафіксовані механічні пошкодження, які отримав транспортний засіб Renault Megan, н.з. НОМЕР_2 , а саме пошкоджено, заднє праве крило бампера, заднє праве колесо, пошкодження лако-фарбового покриття.

Згідно з актом огляду транспортного засобу Dacia Logan, н.з. НОМЕР_1 , оглядом встановлено потертість лакофарбового покриття з лівої сторони заднього бамперу.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Стаття 124 КУпАП є бланкетною нормою. Адміністративна відповідальність настає в разі порушення суб`єктами адміністративного правопорушення відповідних пунктів ПДР України.

Склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об`єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3) наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням ПДРта наслідками. Таким чином, настання наслідків ДТП у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху ПДР, тобто має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками.

Встановлено, що особою, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог, зокрема, п.п. 10.9, 2.10 а ПДР України, за що відповідальність передбачена статтями 124 та 122-4 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати, що й інші учасники виконують ці Правила.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п. 1.5 ПДР України).

Згідно з п.2.3б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб (п. 10.9 ПДР України).

Стаття 122-4 КупАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлено, що подія адміністративних правопорушень за ст.ст. 124, 122-4 КУпАПта вина ОСОБА_1 у їх вчиненні підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 528851 від 01 грудня 2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 528854 від 01 грудня 2025 року, схемою ДТП, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди.

Вищевказані докази дозволяють в повній мірі з`ясувати обставини дорожньо-транспортної пригоди та є достатніми для встановлення в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Досліджені під час перегляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву в порушенні ОСОБА_1 ПДР.

Проаналізувавши сукупність досліджених доказів, апеляційний суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, а саме, щовона, керуючи автомобілем Dacia Logan, н.з. НОМЕР_1 , проявила неуважність до дорожньої обстановки та під час руху заднім ходом не переконалась, що це буде безпечним, в результаті чого скоїла наїзд на припаркований позаду автомобіль Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_2 , та, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, не дочекавшись працівників поліції для оформлення матеріалів ДТП, місце пригоди залишила.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 порушень п.п. 10.9, п. 2.10 а ПДР України, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

Так, марку автомобіля та державний реєстраційний номер автомобіля, водій якого скоїв ДТП, зафіксовано у поясненнях іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 в день ДТП - 30 листопада 2025 року.

Зафіксоване на схемі ДТП місце зіткнення автомобілів, пошкодження на автомобілі Renault Megan, н.з. НОМЕР_2 , (а саме, заднє праве крило бампера, заднє праве колесо, пошкодження лако-фарбового покриття) співпадають з пошкодженнями на автомобілі, яким керувала ОСОБА_1 .

Окрім того, в матеріалах справи наявне відео з місця стоянки пошкодженого автомобіля Renault Megan, н.з. НОМЕР_2 , з якого вбачається, що автомобіль Dacia Logan, д. н.з. НОМЕР_1 під керуванням жінки, їхавши заднім ходом, здійснив зіткнення зі припаркованим автомобілем. Вищезазначений автомобіль післі скоєння зіткнення зупинився, але потім з місця пригоди поїхав.

Встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази у взаємозв`язку між собою дають підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 у м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, 20, при русі заднім ходом не впевнилася, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснила зіткнення з позаду стоячим автомобілем Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_2 .

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП встановлена, оскільки її дії знаходяться у причинному зв`язку із зіткненням автомобілів та спричиненні автомобілю Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджень та завданню збитків (майнової шкоди), а тому доводи апеляційної скарги апеляційний суд відхиляє, як такі, що не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка має посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов`язана знати Правила дорожнього руху України.

Відповідно до п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди.

Отже за змістом вказаних положень ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, та має право залишити місце ДТП лише у разі складення водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, всупереч положенням п. 2.10 (а) ПДР України, залишила місце події, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги і в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином апеляційний суд вважає, що висновок судді суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП є правильним, отже підстав для скасування постанови суду і в цій частині немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що у машині перебувала малолітня дитина, яка вередувала і плакала, а отже ОСОБА_1 не відчула моменту зіткнення та поїхала з місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди апеляційний суд відхиляє як необгрунтовані, оскільки з відеозапису відчувається сила удару від зіткнення автомобілів, зупинка автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 , а тому вона не могла не відчути зіткнення з припаркованим автомобілем. Будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, всупереч вимог п. 2.10 (а) ПДР України, ОСОБА_1 залишила місце ДТП.

Враховуючи викладене, висновок судді місцевого суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст.124, 122-4 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та завдання збитків, за обставин, викладених в постанові судді, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.

В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Примаченко А.В. просива пом`якшити адміністративне стягнення та зазначив, що позбавивши ОСОБА_4 права керування транспортними засобами за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.124,122-4 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є надто суворим за викладених обставин.

Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.

Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_5 може бути піддана штрафу за санкцією ст. 122-4 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, що буде необхідним та достатнім для їївиправлення та попередження в подальшому вчинення правопорушень.

При накладенні на ОСОБА_4 стягнення, апеляційний суд враховує особу правопорушника, раніше вона не притягувалась до адміністративної відповідальності, за такої категорії правопорушення, має на утриманні малолітню дитину.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе змінити ОСОБА_6 захід стягнення в межах, передбаченою санкцією ст.122-4 КУпАП і застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 гривень.

В іншій частині постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2026 року суд апеляційної інстанції залишає без змін.

.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2026 року задовольнити частково.

Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2026 року змінити.

Змінити призначене ОСОБА_1 покарання з 6 місяців позбавлення права керування транспортними засобами на штраф на користь держави у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 гривень.

В іншій частині постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Д. Поливач