Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №546/217/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/217/26

номер провадження 2/546/405/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У березні 2026 року до суду надійшов вищезазначений позов, вимоги якого обґрунтовані тим, що 26 жовтня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3 .

Позов обґрунтований тим, що спільне життя не склалося через несумісність характерів, різні погляди на життя та сімейні відносини. Відсутність спільних інтересів, а також відсутність між сторонами взаєморозуміння та довіри стали причиною виникнення конфліктних ситуацій при вирішенні кожного побутового питання та призвело до того, що між ними втрачені почуття любові та поваги. Подружні відносини між сторонами фактично припинилися. Позивачка вважає, що подальше подружнє життя буде суперечити її інтересам та інтересам малолітньої дитини.

Посилаючись на вищезазначені обставини, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом та просить розірвати шлюб між сторонами. Також позивачка просить після розірвання шлюбу змінити їй прізвище « ОСОБА_4 » на дівоче прізвище « ОСОБА_5 », судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 01 квітня 2026 року у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначене судове засідання на 14 квітня 2026 року, яке було відкладене на 30 квітня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Учасники судового процесу не з`явилися у судове засідання.

Позивачка в позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання 14 квітня 2026 року та 30 квітня 2026 року повідомлений належним чином через розміщення оголошення про виклик на веб-сайті суду (а.с. 31, 36). Крім того, повістка суду, направлена на адресу реєстрації відповідача, зазначену в його паспорті, повернулася без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 32).

Відповідно до положень частини одинадцятої статті 128 ЦПК України Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до положень частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому, з огляду на положення статті 128 ЦПК України відповідач повідомлений належним чином.

Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Сторони мають малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Статтею 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Нормою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, вони проживають окремо, на примирення сторони не згодні та вони про це не просили суд.

З огляду на зазначене суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає і вони про це не просили суд, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, тому є підстави для розірвання шлюбу.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Позивачка скористалася правом, передбаченим статтею 113 СК України, та просила змінити їй прізвище « ОСОБА_4 » на дівоче прізвище « ОСОБА_5 ».

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з чеком Укрпошти від 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 сплатила 1300,00 грн судового збору за звернення до суду із даним позовом (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 13). Крім того, згідно зведеної платіжної інструкції на переказ готівки № 1773 від 26 березня 2026 ОСОБА_1 сплатила 32,00 грн. судового збору за звернення до суду із даним позовом (а.с. 24).

З огляду на зазначене, враховуючи ставки судового збору, та у зв`язку із задоволенням позову судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі в розмірі 1332,00 грн на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-80, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.

Шлюб, зареєстрований 26 жовтня 2017 року Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 00 копійок.

Відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце реєстрації, вказане в паспорті, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Суддя Ю.В. Зіненко