Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №554/8770/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 29.04.2026Справа № 554/8770/25

Провадження № 1-кп/554/291/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025175420000246 від 12.05.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, громадянина України, освіта середня технічна, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого

27.12.2024 Октябрським районним судом м.Полтави за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_5 , визнане судом доведеним та кваліфікація дій

ОСОБА_5 , перебуваючи на іспитовому строці з 27.12.2024 року тривалістю в один рік, будучи наркозалежною особою, 12 травня 2025 року, близько 09 години 00 хвилин, умисно, використавши досвід щодо місць можливого зберігання психотропних речовин у вигляді закладок, у чагарнику по вул.Європейській, 90 в м.Полтаві, на землі відшукав згорток в ізоляційній стрічці з прозорим зіп – пакетом, в якому містилася особливо небезпечна психотропна речовина PVP, масою 0,321 г у вигляді кристалічної речовини білого кольору. Дану речовину він забрав та помістив до лівої кишені куртки, в яку був одягнений, чим придбав її без мети збуту.

Надалі, цього ж дня, у період часу з 09 години 00 хвилин до 09 години 32 хвилин, ОСОБА_5 , підшукуючи місце для вживання цієї небезпечної психотропної речовини PVP, зберігав її у лівій кишені своєї куртки.

За таких обставин дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та та зберігання психотропних речовин, без мети збуту.

ІІ. Позиція сторін

На підтвердження пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.309 КК України стороною обвинувачення подано докази, які містилися в письмових доказах, речових доказах, які безпосередньо досліджені судом у ході судового розгляду.

Виступаючи в судових дебатах прокурор ОСОБА_3 вважав, що надані ним докази повністю доводять інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення та просив суд призначити йому покарання за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 2 років обмеження волі та з урахуванням ч.1 ст.71 КК України остаточно призначити покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та повідомив суду, що оговорив себе на досудовому слідстві у причетності до вчинення таких неправомірних дій, оскільки намагався таким чином сприяти своїй дівчині ОСОБА_6 уникнути кримінальної відповідальності, взявши вину на себе, яка безпосередньо знайшла психотропну речовину з метою вжити її.

Захисник ОСОБА_4 при ухваленні рішення просив суд врахувати показання обвинуваченого, надати їм відповідну оцінку та призначити мінімальне покарання.

IІІ. Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження обставин кримінального провадження та їх оцінка судом

Відповідно дост.94 КПК України кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

У ст.85 КПК України належність доказів відображає положення про те, що на підставі цих даних установлюється наявність чи відсутність фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст.86 КПК України допустимість доказів означає отримання фактичних даних у встановленому законом порядку.

Щодо ознаки достовірності доказів, то вона закладена у розумінні фактичних даних як правдивих відомостей. Під достатністю слід розуміти сукупність належних та допустимих фактичних даних, які у своїй єдності забезпечують відображення всіх елементів предмета доказування та приводять до висновку про доведеність (недоведеність) обставин кримінального провадження, тоді як критерій взаємопов`язаності слід розглядати з тієї позиції, що докази не повинні суперечити один одному чи створювати неоднозначне уявлення про ті чи інші факти.

На розгляд суду прокурором, на підтвердження висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_5 обвинувачення, надано докази, які суд оцінив з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності.

Так, 12 травня 2025 року о 10 год 07 хв проведено огляд відкритої ділянки на місцевості, що за адресою: м.Полтава, вул.Європейська, 92, де працівниками поліції зупинено ОСОБА_5 , який повідомив їм, що зберігав при собі психотропну речовину, яку знайшов. Надалі на вимогу працівників поліції він добровільно дістав із лівої кишені куртки, в яку був одягений, зіп – пакет, в якому містилася кристалічна речовина білого кольору, про що складено протокол огляду від 12.05.2025 року з фототаблицею, який досліджено судом з переглядом відеозапису (а.с.44 – 50).

Відповідно до висновку судової хімічної експертизи № СЕ-19/117-25/10829-НЗПРАП від 15.05.2025 року, надана на дослідження речовина білого кольору в своєму складі містила PVP, яка є особливо небезпечною речовиною, обіг якої обмежено, масою 0,321 г (а.с.53 – 57).

На а.с.58 – 63 наявний протокол слідчого експерименту від 12.06.2025 року, в ході якого ОСОБА_5 повідомив обставини, за яких він 12.05.2025 року близько 09 години 00 хвилин, у чагарнику по вул.Європейській, 90 в м.Полтаві, на землі відшукав згорток в ізоляційній стрічці з прозорим зіп – пакетом, будучи заздалегідь обізнаним, що в ньому містилася особливо небезпечна психотропна речовина PVP, для власного вживання, оскільки є наркозалежною особою. На місці ОСОБА_5 вказав працівникам поліції місце, де знайшов цю речовину, про що суд дослідив протокол з фототаблицею та переглянув відеозапис ( а.с.58 – 63).

За клопотанням сторони захисту судом допитано свідка ОСОБА_7 , яка показала, що є дівчиною ОСОБА_5 12 травня 2025 року, близько 09 години 00 хвилин, з метою вживання наркотичних засобів, оскільки вона є наркозалежною особою, у чагарнику по вул.Європейській, 90 в м.Полтаві, на землі вона відшукала закладку, в якій знаходився згорток в ізоляційній стрічці з прозорим зіп – пакетом, в якому містилася особливо небезпечна психотропна речовина PVP. Біля неї на той час перебував ОСОБА_5 . Тільки но вона розмотала згорток, як до них підійшли працівники поліції і один з них запропонував визначитися, хто з них візьме на себе відповідальність за незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів. Оскільки вона раніше судима і перебувала на той час на іспитовому строці, то ОСОБА_5 згодився взяти вину на себе, хоча він непричетний до вчинення таких дій.

IV. Аналіз, оцінка доказів судом щодо обвинувачення ОСОБА_5 , яке визнано судом доведеним

Згідно зі ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Положення ст.94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

Досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_5 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.

Незважаючи на те, що ОСОБА_5 вину не визнав, суд вважає таку позицію обвинуваченого неспроможною та такою, що суперечить доказам дослідженим у судовому засіданні.

Так, протягом досудового слідства та судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 надавав суперечливі показання.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлена причетність останнього до вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, що доведено протоколом огляду місця події від 12.05.2025 року, в ході якого безпосередньо при ньому виявлено психотропну речовину, він є наркозалежною особою, не заперечував, що в той день придбав та переносив її з метою власного вживання. Протягом усього строку досудового слідства він не повідомляв про причетність до вчинення таких протиправних дій інших осіб, зокрема, ОСОБА_7 .

З цих підстав, суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_7 , оскільки вони не узгоджують з дослідженими доказами, є суперечливими та неправдивими.

Судом детально досліджено порядок проведення огляду місця події, слідчого експерименту, а також переглянуто відеозаписи проведення цих процесуальних дій. На відеозаписах зафіксовано присутність обвинуваченого ОСОБА_5 , який повідомляв про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, не заперечував свою причетність до його вчинення, будь – яких скарг на неправомірність дій працівників поліції не виражав.

Таким чином, у сукупності отриманих та проаналізованих вище доказів, суд приходить до висновку, що саме умисними діями ОСОБА_5 було вчинено незаконне придбання, зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини.

При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Оскільки позиція обвинуваченого ОСОБА_5 щодо непричетності до вчинення кримінального правопорушення є неспроможною та суперечливою, суд розцінює його поведінку як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намаганням зменшити собі покарання.

V. Мотиви щодо призначення покарання ОСОБА_5 за обвинуваченням, яке визнано судом доведеним

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_5 вчинено кримінальний проступок, він є особою раніше судимою, вчинив протиправне діянння в стані наркотичного сп`яніння та в період іспитового строку, на шлях виправлення не став, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря - психіатра, - нарколога, - невролога не перебуває.

Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, характеристику особи, вік, майновий стан, поведінку як під час вчинення кримінального правопорушення, так і після цього, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а тому на підставі ч.1 ст.71 КК України, з урахуванням невідбутої частини покарання за попереднім вироком, приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та соціальної реабілітації.

VI. Мотиви інших рішень

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_5 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, до набрання вироком законної сили слід обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Октябрського районного суду м.Полтави 27.12.2024 та виходячи з розрахунку, що відповідно до до ч.1 ст.72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають 2 дні обмеження волі, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) дня позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати після набрання вироком законної сили, з часу його фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 строк відбутого ним покарання за попереднім вироком із 01 серпня 2024 року по 10 серпня 2024 року, включно.

До набрання вироком законної сили обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків:

1)прибувати за першою вимогою до суду за письмовим або телефонним викликом;

2)не виїжджати за межі України без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Речові докази: наркотичні засоби – знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 2674 ( дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн 20 коп.

Вирок може бути оскаржено через Шевченківський районний суд міста Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Суддя: ОСОБА_8