Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №537/6726/25 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1178/2026

Справа № 537/6726/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Бобровської К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

20.10.2025 представник позивача ТОВ «ФК «Ейс»» Поляков О. звернувся до суду із позовною заявою, згідно якої просив суд ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Ейс» заборгованість за Кредитним договором №00-9661613 від 07.03.2024 в розмірі 41 915 грн. 95 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при зверненні до суду в розмірі 2 422 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що 07.03.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №00-9661613 на суму 7 150 грн. 00 коп. Вказаний кредитний договір укладено в формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. Представник позивача вказує, що у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Представник позивача зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, переказав грошові кошти в погодженому умовами договору розмірі на банківську карту №5176-80ХХ-ХХХХ-5711 відповідача.

Представник позивача зазначає, що 21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, за умовами якого останньому було відступлено права вимоги до відповідача за вказаним вище Кредитним договором. Позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором після укладення договору факторингу.

Представник позивача зазначає, що відповідач неналежним чином не виконав умови кредитного договору, станом на дату звернення до суду із позовом на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, у зв`язку із чим у останнього утворилась заборгованість станом на дату звернення до суду із позовом в розмірі 41 915 грн. 95 коп., яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 7 150 грн. 00 коп., заборгованості по відсотках в розмірі 34 765 грн. 95 коп., у зв`язку із чим позивач і вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 13.03.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено, заочне рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 21.01.2026, ухвалене у справі №537/6726/25, провадження №2/537/221/2026 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.03.2026 до суду звернувся представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» Сахарова О.І. із заявою про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №00-9661613 від 07.03.2024 у розмірі 21 970 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 7 150 грн. 00 коп. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 14 820 грн. 00 коп., а також стягнути судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп. Заявлений до стягнення з відповідача розмір заборгованості 21 970 грн. 00 коп. обґрунтований здійсненням перерахування процентів відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак, згідно змісту позову, просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце слухання справи, не надав суду пояснень про причини неявки, відзиву не надавав.

Згідно змісту наданих суду 26.03.2026 додаткових пояснень у справі, відповідач вважає наявним порушення з боку відповідача положень Закону України «Про споживче кредитування» в частині розміру відсоткової ставки за користування кредитом, що, в свою чергу тягне за собою недійсність правочину у вигляді кредитного договору. Також відповідач вважає необґрунтованою заявлену до стягнення з нього суму правничої допомоги, вважав за доцільне зменшити її до 1 000 грн. 00 коп.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно із частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит» було укладено Договір кредитної лінії №00-9661613, відповідно до умов пункту 1.1 якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно пункту 1.2 Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024, сума ліміту кредитної лінії складає 6 500 грн. 00 коп. Тип кредиту – кредитна лінія.

Згідно пункту 1.3 Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024, строк дії кредитної лінії 360 календарних днів, строк повернення кредиту 02.03.2025.

Відповідно до пункту 1.3.1 Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024, позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.4.1 Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024, тип процентної ставки – фіксована, стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору.

Пунктом 1.5 Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024 передбачена сплата позичальником комісії у розмірі 650 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.6.1 Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024, денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії дорівнює 2,5%.

Пунктами 4.3.1, 4.3.6 Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024 встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені цим договором, виконувати інші обов`язки, передбачені чинним законодавством та цим договором.

Згідно пункту 5.1 Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024, сума кредиту, одержана позичальником за договором, повертається ним в повному обсязі у валюті кредиту не пізніше дня повернення кредиту (включно), зазначеного в Графіку платежів, на поточний рахунок кредитодавця.

Вказані умови кредитування відображені у Паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Обставина перерахування коштів в розмірі 6 500 грн. 00 коп. на рахунок відповідача ОСОБА_1 підтверджується повідомленням АТ «Держаний ощадний банк України» за вих.-№46/1211/162520/2025/125 від 18.12.2025 та наданою інформацією щодо руху коштів, відповідно до яких на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_1 , було зараховано кошти в сумі 6 500 грн. 00 коп.

Як встановлено в судовому засіданні, Договір кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024 укладений сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», шляхом обміну електронними повідомленням з використанням інформаційно – телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартним формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За викладених обставин, із врахуванням вказаних норм чинного законодавства, суд вважає доведеною обставину укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит» Договору кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024.

Згідно наявних письмових матеріалів справи, 21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір факторингу №21102024-МК/Ейс, за умовами пункту 2.1 якого фактор зобов`язується передати клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Згідно пункту 2.3 Договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, з дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами згідно реєстру та набуває всіх прав за ним.

Відповідно до пункту 2.4 Договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги.

За змістом Реєстру боржників до Договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024, до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 номер кредитного договору 00-9661613, сума боргу 41 915 грн. 95 коп.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За таких обставин суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «ФК «Ейс» прав вимоги до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказаним у відповідному Реєстрі боржників, до ОСОБА_1 .

Згідно здійсненого станом на 21.10.2024 позивачем детального розрахунку заборгованості за Кредитним договором №00-9661613 від 07.03.2024 та виписки з особового рахунку за Кредитним договором №00-9661613 від 07.03.2024, відповідач ОСОБА_1 мав заборгованість за вказаним договором в розмірі 41 915 грн. 95 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 150 грн. 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 34 765 грн. 95 коп.

Відповідно до вимог частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підставі вказаних норм чинного законодавства та досліджених письмових матеріалів справи, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача щодо наявності в нього заборгованості перед позивачем за кредитним договором, суд вважає достовірно доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов`язання, що випливає з кредитного договору, у зв`язку із чим позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Враховуючи зміст заяви представника позивача ТОВ «ФК «Ейс» від 30.03.2026 про зменшення розміру позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що нараховані відсотки за користування кредитом в розмірі 14 820 грн. 00 коп. здійснені з дотриманням вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно із якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає до стягнення на користь позивача ТОВ «ФК «Ейс» сума боргу в розмірі 21 970 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 7 150 грн. 00 коп. та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 14 820 грн. 00 коп.

Оскільки, статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при зверненні із позовом до суду.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача суду надано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс»; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; додаткову угоду №25770796114 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; акт прийому – передачі наданих послуг від 01.10.2025, за змістом якого вартість наданих послуг із супроводження позову до ОСОБА_1 склала 7 000 грн. 00 коп.

За викладених вище обставин, з урахування того, що справа не є складною, не потребувала від правника значних зусиль та часу, існує усталена судова практика у справах зазначеної категорії, приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані представником позивача письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням думки сторони відповідача, який вважав необґрунтованою до стягнення суму, понесену на оплату правничої допомоги, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 634, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного Кодексу України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податників НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 8, офіс 310А) заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9661613 від 07.03.2024 в розмірі 21 970 (двадцять одна тисяча дев`ятсот сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податників НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 8, офіс 310А) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податників НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 8, офіс 310А) витрати, понесені позивачем на оплату правничої допомоги, в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Діана Олександрівна Зоріна