Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №537/1993/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №537/1993/26

Суддя: ХІНЕВИЧ В. І.

Провадження № 2-о/537/85/2026

Справа № 537/1993/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

встановив:

Заявниця звернулася до суду з заявою згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів від 24.09.1996 року належить ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтуванні заяви вказала, що їй, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 1/2 частини квартири належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане УЖКГ виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів від 24.09.1996 року та 1/2 частини квартири на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу від 01.07.2004 року, ОСОБА_2 , що зареєстрований в реєстрі № 9831. При видачі свідоцтва про право власності на житло Управлінням житлово-комунального господарства виконкому міської ради 24.09.1996 року, було допущено помилку у написанні її прізвища. У свідоцтві її прізвище зазначено « ОСОБА_3 », відповідно, в архівній справі Кременчуцького бюро технічної інвентаризації прізвище власника 1/2 частини квартири зазначено « ОСОБА_3 », що підтверджується довідкою комунального підприємства Кременчуцьке бюро технічної інвентаризації від 11.09.2025р. №61/4357.

Прізвище « ОСОБА_4 » є її шлюбним прізвищем. Шлюб з ОСОБА_5 було зареєстровано Центральним відділом державної реєстрації акті цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області 07 березня 1981 року, актовий запис № 157. У 1985 році їх шлюб було розірвано (актовий запис про розірвання шлюбу № 156 від 14.05.1985 року, складений Крюківським відділом РАЦС Кременчуцького міського управління юстиції). Прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_4 ». Відповідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прізвище нареченої після реєстрації шлюбу зазначено « ОСОБА_4 ». При оформленні договору дарування від 01.07.2004 року прізвище обдаровуваного зазначено « ОСОБА_4 », також прізвище дарувальника, який є її сином « ОСОБА_4 ». У її паспорті серії НОМЕР_2 , що виданий Крюківським РВ УМВС Україні в Полтавській області 10.07.2002 року прізвище зазначено « ОСОБА_4 ». Тож, внаслідок помилки у написанні її прізвища у свідоцтві виникла невідповідність між правовстановлюючим документом, який був виданий на її ім`я та її паспортом громадянина України, що перешкоджає їй володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. За таких обставин заявниця змушена звернутися з даною заявою до суду.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року заяву про встановлення факту прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, проте у заяві просила суд розглянути справу без її участі.

Заінтересована особа - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання свого представника не направила, направила заяву про розгляд справи за відсутності представника та винести рішення враховуючи норми діючого законодавства.

Враховуючи заяви учасників справи, суд вирішив на підставі ст. 247 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 10.07.2002 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, прізвище, ім`я, по батькові заявника – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.05.1995 року.

Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого 27.11.1980 року, серії НОМЕР_3 Погребівською с/р Глобинського р-ну Полтавської обл., актовий запис №70, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася « ОСОБА_6 ».

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, щодо підтвердження дошлюбного прізвища за №00056219243 від 30.01.20256 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 07.03.1981 року за актовим записом № 157 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка після реєстрації шлюбу взяла прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого повторно 31.01.2026 року серії НОМЕР_4 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано, про що 14.05.1985 року зроблено відповідний актовий запис № 156. Після розірвання шлюбу прізвище дружини – « ОСОБА_4 ».

Як вбачається з довідки Комунального підприємства «Кременчуцьке бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області» від 11.09.2025 року №61/4357, за даними архівного обліку нерухоме майно, а саме: квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить:

1/2 частка ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу від 01.07.2004 року, Ганночкою О.В., що зареєстрований в реєстрі № 9831.

1/2 частка ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане УЖКГ виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів від 24.09.1996 року.

Із копії свідоцтва про право власності на житло виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів від 24.09.1996 року, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Із копії договору дарування частини квартири, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу від 01.07.2004 року, Ганночкою О.В., що зареєстрований в реєстрі № 9831 вбачається, що ОСОБА_9 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, вбачається, що прізвище заявника у свідоцтві про право власності на житло, що видане УЖКГ виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів від 24.09.1996 року зазначено, як « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті громадянина України прізвище заявника « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що свідоцтво про право власності на житло, видане УЖКГ виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів від 24.09.1996 року, належить заявнику, ОСОБА_1 , при цьому у вказаному свідоцтві різниться написання прізвища заявника із зазначеним у паспорті громадянина України.

Вказаний документ важливий для заявника з метою подальшої реалізації свого права власності на означене нерухоме майно, при цьому встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, а це означає, що в судовому порядку можливо встановити належність заявнику такого документу, який є правовстановлюючим.

З урахуванням наведеного, вимоги заявника щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягають до задоволення.

Згідно положень ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати заявнику не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 293, 294, 315, 318, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів від 24.09.1996 року належить ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua