Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №530/434/26 — Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/434/26

2/530/568/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

27.04.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ситник О.В., за участю секретаря судового засідання – Стрілець Л.Г. розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

10.03.2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

На підтвердження позовних вимог вказали , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою зареєстровано проживання: ОСОБА_5 – дружина, ОСОБА_6 – син, ОСОБА_7 – невістка, ОСОБА_8 – онука, ОСОБА_2 – онук, що підтверджується довідкою органу місцевого самоврядування. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за законом, до складу якої, зокрема, входить: житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , що складається з наступних складових частин: житловий будинок – А-1, літня кухня – Б,б, погріб вхідний – В, гараж – Г, сарай – Д, навіс – д, сарай – Е, вбиральня – Ж, сарай – З, ворота огорожі - №1, огорожа - №2; земельна ділянка загальною площею 3,4400 га кадастровий номер 5321386900:00:003:0019, що розташована на території Удовиченківського старостинського округу Полтавського району Полтавської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка загальною площею 0,1700 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0209, що розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка загальною площею 0,3821 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0210, що розташована в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 , що підтверджується витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі №31961739 від 10 жовтня 2012 року та № 31961095 від 10 жовтня 2012 року. Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 жовтня 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 набули право власності на земельну ділянку площею 3,44 га кадастровий номер 5321386900:00:003:0019 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки площею 0,1700 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0209 та площею 0,3821 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0210, що розташовані в АДРЕСА_1 оформлено не було в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Так, Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ№274469 виданий 07 травня 2010 року на земельну ділянку площею 0,3821 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0210 та Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ№274470 виданий 07 травня 2010 року на земельну ділянку площею 0,1700 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0209 на ім`я ОСОБА_4 були втрачені за невідомих обставин, в зв`язку з чим неможливо оформити спадщину на вказані земельні ділянки у нотаріуса. Правовстановлюючий документ на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 не видавався, оскільки вказане домогосподарство було завершене будівництвом в 1991 році, тобто до 5 серпня 1992 року. Відповідно до довідки ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»» від 07 серпня 2025 року №8317 реєстрація права власності на житловий будинок садибного типу станом на 31 грудня 2012 року за адресою АДРЕСА_1 не проводилась. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті спадщину на належне майно покійного прийняв його син ОСОБА_2 та відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом серія НАТ№080845 від 02 березня 2016 року набув право власності на частину земельної ділянки площею 3,44 га кадастровий номер 5321386900:00:003:0019 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку покійний отримав у спадщину після свого батька ОСОБА_4 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті спадщину на належне покійній майно прийняла дочка ОСОБА_1 та на відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія ННК№179302 від 01 серпня 2018 року набула право власності на частину земельної ділянки площею 3,44 га кадастровий номер 5321386900:00:003:0019 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку покійна отримала у спадщину після свого чоловіка ОСОБА_4 . Таким чином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на все майно, яке належало ОСОБА_4 на день його смерті, але право власності на яке за життя не оформили ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , яка не являлася спадкоємцем після ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Хоча на день смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом з ними була зареєстрована ОСОБА_8 , але спадщину вона не прийняла, оскільки не являлася спадкоємицею першої черги після покійних діда та баби, а від прийняття спадщини після покійного батька вона відмовилася. Також, оскільки домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 не відносилось до типу колгоспного двору (було закінчене будівництвом в 1991 році), тому членом колгоспного двору вона не являється та не має права на обов`язкову частину в даному домогосподарстві. Факт реєстрації за вказаною адресою не надає право відповідачу на обов`язкову частку в майні. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 прийняли спадщину після покійного ОСОБА_4 та відповідно до ст. 1269 ЦК України звернулися до Зіньківської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у Зіньківській державній нотаріальній конторі заведена за №268/2012.

Звернувшись до державного нотаріуса з`ясувалося, що видати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно-житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельні ділянки кадастровий номер 5321386901:01:001:0209 та кадастровий номер 5321386901:01:001:0210, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно відсутні, крім цього ОСОБА_2 хоча на день смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом з ними була зареєстрована, але спадщину вона не прийняла, оскільки не являлася спадкоємицею першої черги після покійних діда та баби, а від прийняття спадщини після покійного батька вона відмовилася та не заперечує якщо право власності в буде визнано за позивачами. За таких обставин позивачі позбавлені можливості оформити у законному порядку право власності на вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки . Право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельні ділянки кадастровий номер 5321386901:01:001:0209 та кадастровий номер 5321386901:01:001:0210 ніхто не оспорює, а тому за захистом своїх прав змушені звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Зіньківського районного суду Полтавської області 26.03.2026 року відкрито провадження у справі ( а.с.53).

В судове засідання учасники справи не з`явилися, від позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Троцького Б.А. ,позивача ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовільнити ,відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності ,позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування ", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено: ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Удовиченки Зіньківського району Полтавської області і її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( а.с.5-7,8). ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , 15.06.1986 року зареєстрували шлюб після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_11 ( а.с.9). 18.06.2003 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_14 ( а.с.10). ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 і його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ( а.с.11,14). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ,що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ( а.с.15).Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2012 року спадкоємцями майна по частині земельної ділянки площею 3,44 га ,кадастровий номер 5321386900:00:003:0019 ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 є дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 ( а.с.16). ОСОБА_4 та ОСОБА_15 09.02.1964 року зареєстрували шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_16 ( а.с.19). ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ,що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ( а.с.20). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.03.2016 року спадкоємцем майна земельної ділянки площею 3,4599 га ,кадастровий номер 5321386900:00:003:0017 ОСОБА_6 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 є син ОСОБА_2 ( а.с.21). ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ,що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 ( а.с.22). Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.08.2018 року спадкоємцем майна частки земельної ділянки площею 3,4399 га ,кадастровий номер 5321386900:00:003:0019 ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 є дочка ОСОБА_1 ( а.с.23). ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 ( а.с.24). На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 і разом з ним за вищевказаною адресою проживали та були зареєстровані: ОСОБА_5 – дружина, ОСОБА_6 – син, ОСОБА_7 – невістка, ОСОБА_8 – онука, ОСОБА_2 – онук, ( а.с.25). На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 і разом з ним за вищевказаною адресою проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 –мати, ОСОБА_7 –дружина , ОСОБА_8 –дочка, ОСОБА_2 – син ( а.с.26). На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 і разом з нею за вищевказаною адресою проживали та були зареєстровані ОСОБА_7 – невістка, ОСОБА_8 – онука, ОСОБА_2 – онук( 28.08.2015 року вибув на навчання м. Харків) ( а.с.27). Згідно виписки з погосподарської книги №4 за 1991-1995 роки с. Удовиченки, особовий рахунок № НОМЕР_5 станом на 01.01.1992 року будинковолодіння в АДРЕСА_1 значиться за ОСОБА_4 , 1940 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На 01 січня 1992 року він мав такий склад сім`ї: дружина – ОСОБА_5 , син – ОСОБА_6 ( а.с.28).

На звернення позивачів до Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який складається з позначених у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами наступними літерами: житловий будинок літ. А-1, літня кухня літ. Б,б, погріб вхідний літ. В , гараж літ. Г, сарай літ. Д, навіс літ. д, сарай літ. Е, вбиральня літ. Ж, сарай літ. З, ворота огорожі №1, огорожа №2 (а.с.29-33). Відповідно до довідки ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»» від 07 серпня 2025 року №8317 реєстрація права власності на житловий будинок садибного типу станом на 31 грудня 2012 року за адресою АДРЕСА_1 не проводилась ( а.с.34). Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ№ 274469 ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 0,3821га призначена для ведення особистого селянського господарства розташована в АДРЕСА_1 ( а.с.35). Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ№274470 ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 0,1700 га призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в АДРЕСА_1 ( а.с.36).

Державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно-житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельні ділянки кадастровий номер 5321386901:01:001:0209 та кадастровий номер 5321386901:01:001:0210, оскільки у позивачів правовстановлюючі документи відсутні ( а.с.40).

Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення: зокрема, територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Згідно з ст.5 Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Відповідно до ст.10 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Пленуму Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (1217 ЦК України). Статтею 1226 ЦК України встановлено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).

Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 п. 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Згідно абзацу 3 п. 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків: Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №623/214/17.

Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення».

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

У листі Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1 зазначено, що фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не заперечує якщо право власності на житловий будинок та земельні ділянки буде визнано по частині за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог. Визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не порушує права та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, та те що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_5 , відповідач по справі ОСОБА_8 хоча на день смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом з ними була зареєстрована, але спадщину вона не прийняла, оскільки не являлася спадкоємицею першої черги після покійних діда та баби, а від прийняття спадщини після покійного батька вона відмовилася. Крім цього так як домогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 не відносилось до типу колгоспного двору (було закінчене будівництвом в 1991 році), тому членом колгоспного двору вона не являється та не має права на обов`язкову частину в даному домогосподарстві. Факт реєстрації за вказаною адресою не надає право відповідачу на обов`язкову частку в майні, позовні вимоги відповідач визнає в повному обсязі, тому суд прийшов до висновку , що житловий будинок та земельні ділянки можуть бути предметом спадкування в по частині за кожним з позивачів , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що позивачі не заявляють вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст 328, 346, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1233, 1268-1270, 1299 ЦК України (в редакції 2003 року), ст 12,13, 81, 210 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

1.Позовну заявуОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_6 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , та складається з наступних складових частин: житловий будинок – А-1, літня кухня – Б,б, погріб вхідний – В, гараж – Г, сарай – Д, навіс – д, сарай – Е, вбиральня – Ж, сарай – З, ворота огорожі - №1, огорожа - №2.

3.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_6 право власності на частину земельної ділянки загальною площею 0,1700 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0209, розташованої в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

4.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ,РНОКПП: НОМЕР_6 право власності на частину земельної ділянки загальною площею 0,3821 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0210, розташованої в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

5.Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_7 право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , та складається з наступних складових частин: житловий будинок – А-1, літня кухня – Б,б, погріб вхідний – В, гараж – Г, сарай – Д, навіс – д, сарай – Е, вбиральня – Ж, сарай – З, ворота огорожі - №1, огорожа - №2.

6.Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_7 право власності на частину земельної ділянки загальною площею 0,1700 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0209, розташованої в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

7.Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: НОМЕР_7 право власності на частину земельної ділянки загальною площею 0,3821 га кадастровий номер 5321386901:01:001:0210, розташованої в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяО. В. Ситник