Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №524/16085/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/16085/25

Провадження № 2/524/1450/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши в м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У грудні 2025 року до суду звернулося ТОВ «Новий Колектор» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначає, що 12 грудня 2020 року між ТОВ « Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 12.12.2020-100004922 шляхом підписання заяви, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн. з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою у розмірі 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

09.10.2024 року між ТОВ "Споживчий центр» та ТОВ "Новий колектор " укладено договір факторингу № СЦ-091024, у відповідності до умов якого ТОВ "Споживчий центр " передало ТОВ "Новий колектор» належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ "Новий колектор» прийняв належні ТОВ "Споживчий центр " права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Відповідач належним чином договірні зобов`язання за кредитним договором не виконував, згідно розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитом станом на 15.12.2025 року становить 14900 грн., в саме: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; сума заборгованості за відсотками 9900 грн. Добровільно ОСОБА_1 заборгованість не погашає, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 29.12.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками відповідачу направлено засобами рекомендованого поштового зв`язку та отримано відповідачем.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача до суду не надходив.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.12.2020 між ТОВ "Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 12.12.2020-100004922, шляхом підписання заяви, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5000 грн. з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою у розмірі 2 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Договір укладено з використанням відповідачем одноразового ідентифікатора V318 яким підписано заявку кредитного договору від 12.12. 2020 року, підтвердження, пропозицію (акцепт) про укладення кредитного договору (оферту).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.

Згідно умов укладеного кредитного договору відповідач 12.12 2020 року отримав кредит в сумі 5000 грн., строком на 14 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 25.12.2020 року. Договором передбачено сплату процентів в розмірі 881, 64 %річних.. Орієнтовна загальна вартість кредиут 15 000 грн

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 5000 грн.

Згідно довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №12.12.2020-100004922 від 12.12. 2020 року заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 15.12.2025 року становить 14900 грн., в саме: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн.; сума заборгованості за відсотками 9900 грн.

09.10.2024 року між ТОВ "Споживчий центр» та ТОВ "Новий колектор " укладено договір факторингу № СЦ-091024, у відповідності до умов якого ТОВ "Споживчий центр " передало ТОВ "Новий колектор» належні йому права вимоги до боржників, а ТОВ "Новий колектор» прийняв належні ТОВ "Споживчий центр " права вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «Новий Колектор» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 ,

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 14900 грн., що складається із: простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн. та простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 9900 грн.

При визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалів справи, оскільки відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії кредитного договору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 442,40 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6 000грн., які підтверджує договором про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02 липня 2024 року та додатковими угодами до нього, звітом про виконану роботу від 12.12.2025 року, платіжною інструкцією від 12.12.2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).

В даному випадку сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.

Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 12.12.2020-0100004922 від 12.12 2020 року у розмірі 14900 грн., що складається із: простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн. та простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 9900 грн., у повернення сплаченого судового збору судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Новий Колектор», код ЄДРПОУ: 43170298, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. № 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: Олена Предоляк