Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №376/3784/25 — Сквирський районний суд Київської області

Суд: Сквирський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: усиновлення громадянами України, що проживають на території України

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №376/3784/25

Суддя: Батовріна І. Г.

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3784/25

Провадження № 2-о/376/41/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря судових засідань Щур Л.А.

присяжних: Гашенко О.А., Кочі І.Ю.

заявника ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Сквира Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, служба у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усиновлення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що він тривалий час проживає разом із ОСОБА_2 та опікується її дитиною - ОСОБА_3 , вважає його своїм сином. З 2016 року з ОСОБА_2 проживає в офіційному шлюбі, мають спільних дітей- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За час проживання однією сім`єю між ним та ОСОБА_3 склались дуже добрі відносини, дитина приймає заявника за батька. Заявник займається вихованням дитини та матеріально його забезпечує. В сім`ї було прийнято спільне рішення про усиновлення ним неповнолітнього ОСОБА_3 , який за фактом став сином заявнику.

В судовому засідання заявник підтримав заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 також просила задовольнити заяву, пояснила, що син ОСОБА_6 ніколи не знав та не бачив біологічного батька, своїм батьком вважає ОСОБА_1 , окрім того вказала, що надає згоду на усиновлення.

Представник служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву з проханням проводити судовий розгляд без участі їх представника, заяву підтримує, просить її задовольнити.

Представник Попільнянського відділу ДРАЦС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання також не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі, прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства та інтересів дитини.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що вважає ОСОБА_1 своїм батьком, згоден, щоб останній його усиновив також надав згоду на зміну прізвища та по батькові.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали по справі, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за наступних правових підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно свідоцтва про народження, виданого 02.04.2011 року виконкомом Андрушівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . (а.с.9)

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00057707805, відомості про батька в актовий запис №5 від 02.04.2011 року змінено на позбавлений батьківських прав на підставі рішення Сквирського районного суду Київської області від 09 грудня 2026 року №376/2606/24. Вказане рішення набуло законної сили та знаходиться в матеріалах справи. (а.с.24-27)

04.03.2016 ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_1 , та змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».(а.с.8)

Заявник з дружиною має також спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10,11)

Сім`я проживає в будинку з усіма зручностями, за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до актів обстеження від 25.07.2024, 02.05.2025, житлове приміщення відповідає санітарним нормам, для виховання та повноцінного розвитку дитини створені всі необхідні умови (а.с.22,30).

Згідно з висновком про стан здоров`я від 07.04.2025, заявник є здоровим, шкідливих звичок та психічних розладів не має (а.с.15).

Крім того, заявник не позбавлявся батьківських прав, до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої та непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, що підтверджується відповідною довідкою з Єдиного реєстру засуджених осіб ;000000686 від 07.04.2025 (а.с.29).

ОСОБА_1 працює на посаді водія в ТОВ «Персонал преміум», має стабільний дохід, характеризується виключно позитивно. (.с.18,19)

ОСОБА_2 надала нотаріальну посвідчену згоду на усиновлення дитини (а.с. 14).

Заявник зі станом здоров`я дитини та правовими наслідками усиновлення ознайомлений.

За зверненням заявника до Сквирської міської ради, наданий висновок «Про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам неповнолітнього ОСОБА_3 » (а.с.21).

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини про усиновлення дитини, які регулюються Конституцією України, Конвенцією про права дитини, СК України, та ЦПК України, Законом України «Про охорону дитинства».

Відповідно до ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, що ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, і є частиною національного законодавства України, визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.21 Конвенції про права дитини, держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку, і вони: а) забезпечують, щоб усиновлення дитини дозволяли лише компетентні власті, які визначають згідно з застосовуваним законом і процедурами та на підставі всієї інформації, що має відношення до справи і достовірна, що усиновлення допустимо з огляду на статус дитини щодо батьків, родичів і законних опікунів і що, якщо потрібно, зацікавлені особи дали свою усвідомлену згоду на усиновлення та на підставі такої консультації, яка може бути необхідною.

Згідно із ст.24 Закону України «Про охорону дитинства», усиновлення допускається виключно в інтересах дитини України відповідно до закону. Усиновлення (удочеріння) є оформлена спеціальним юридичним актом (рішенням суду) передача на виховання в сім`ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки.

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 5, 7 Сімейного кодексу України (далі - СК) кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 207 СК України усиновлення є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини проводиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

У силу статей 211, 212 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п`ять років. Не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 КК України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Суд зазначає, що ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . У судовому засіданні не заперечував проти його усиновлення та вказав, що вважає заявника батьком. Окрім того відповідна заява про бажання бути усиновленим подавав до служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради.(а.с.28)

За приписами ч. 1 ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини, відповідно до ч. 2 ст. 224 СК України.

Приписами ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи.

Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім`я та по батькові можуть бути змінені у зв`язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 ст. 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до ст. 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження , що було видане раніше, анулюється.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

У судовому засіданні не встановлено будь-яких обмежень, передбачених статтями 211, 212 Сімейного Кодексу України, щодо можливості заявника бути усиновлювачем неповнолітніх дітей.

Також, при наданні заявником заяви про усиновлення, у висновку служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради про доцільність усиновлення дотримано вимоги наведеного вище законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд констатує наявність підстав для визнання заявника таким, що може бути усиновлювачем неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд приходить до переконання, що заявник здатний забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитин, тому заява є належним чином обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 207, 208, 211, 217, 223, 224, 229, 231 Сімейного Кодексу України, ст. 81, 259, 263- 265, 273, 293 , 314 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради Білоцерківського району Київської області, Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усиновлення - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 усиновлювачем неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Усиновити неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , громадянином України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Внести зміни до актового запису № 5 від 02.04.2011 р., про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного виконавчим комітетом Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, а саме: записати громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , відомості про батька " ОСОБА_7 " виключити, по батькові дитини змінити з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; прізвище дитини змінити з - « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та видати нове свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Ім ?я дитини - « ІНФОРМАЦІЯ_6 », дату народження дитини - « ІНФОРМАЦІЯ_4 », місце народження - «м. Житомир, Житомирська область» - залишити без змін.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 30.04.2026 року.

Суддя І.Г.Батовріна

Присяжні О.А.Гашенко

І.Ю.Коча

Оригінал: reyestr.court.gov.ua