Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 28 квітня 2026 р.
Справа: №357/3435/26
Суддя: Ярмола О. Я.
Справа № 357/3435/26
Провадження № 2/357/4167/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – Ярмола О. Я. ,
при секретарі – Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, третя особа : приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Оксана Величко про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В період з 2012 по 2014 р. позивач здійснювала постійний догляд за ОСОБА_2 , а в лютому 2014року ОСОБА_2 повідомила позивача, що більше не потребує її послуг, попросила повернути їй заповіт, який був складений і нотаріально посвідчений на ім`я позивача 15.04.2013 року. ОСОБА_2 повідомила, що змінить заповіт та залишить своє майно Церкві євангельських християн баптистів «Благодать», що на Таращанському масиві. Після смерті ОСОБА_2 залишилося майно – квартира АДРЕСА_1 .
23.01.2026 року в нотаріальній конторі позивач дізналася, що заповіт ОСОБА_2 від 15.04.2013 не було скасовано і позивач є спадкоємцем за заповітом, але пропустила строки для прийняття спадщини, що слугувало підставою для відмови їй у відкритті спадкової справи і оформленні спадкових прав, а тому позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
09.03.2026 ухвалою судді відкрито провадження в даній справі за правилами заггального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с.43-44)
27.03.2026 представник позивача адвокат Ковбасюк-Боброва А.І. просила проводити підготовче судове засідання без участі сторони позивача, подала клопотання про допит свідка.
27.03.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суді.
01.04.2026 відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
14.04.2026 до суду надійшла витребувнана інформація від приватного нотаріуса Величко О.Л. , Інформаційна довідка із спадкового реєстру.
29.04.2026 представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Ковбасюк-Боброва А.І. просила проводити розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позов підтримала. Явку свідка не забезпечила.
Відповідач – Білоцерківська міська рада Київської області, не направили до суду свого представника, подали суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, на розсуд суду.
Третя особа по справі не направила в судове засідання свого представника, про день та час розгляду справи була повідомлена належно, надала витребувану судом інформацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть /серія НОМЕР_1 / (а.с.25).
Позивач надала до матеріалів справи копію заповіту , складеного 15.04.2013 року , яким ОСОБА_2 заповіла свою квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також, заповідач скасувала раніше складений заповіт від 28.09.2006р. (а.с.16-17).
Згідно письмово наданого роз`яснення приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Величко О.Л., слідує, що є чинним заповіт ОСОБА_2 складений на ім`я позивача, та про наявність якого позивачу не було відомо. Нотаріус зазначає, що спадкоємець пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Також, нотаріус зазначила, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, та запропонувала звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.26-27).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не знала про чинність заповіту, оскільки спадкодавець розірвала стосунки з позивачем та повідомила їй що змінить заповіт на користь церкви.
Встановлено, що після померлої ОСОБА_2 спадкова справа щодо майна померлої не заводилася третьою особою. Також, згідно Інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 14.04.2026 щодо відкритих спадкових справ і виданих свідоцтв про право на спадщину - інформація відсутня.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання
заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні
громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом 26.06.2019 року за наслідками розгляду справи № 565/1145/17, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Судова практика неодноразово змінювалася в даній категорії справ та 26.06.2024 року Велика Палата Верховного Суду по справі №686/5757/23 роз`яснила, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Принцип пропорційності тісно пов`язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.
Отже, Велика Палата Верховного Суду по справі №686/5757/23 виснувала, що необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом в даній справі встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася протягом 11 років, тобто інші спадкоємці не зверталися із заявами про прийняття спадщини. Позивач не є спадкоємцем по закону та не знала, що є спадкоємцем за заповітом.
Наразі, факту наявного спору щодо спадкування не виявлено, та в силу норм Закону України «Про нотаріат» саме, до повноважень нотаріусів належить перевіряти наявність спадкоємців, робити відповідні запити, перевіряти відомості Спадкового реєстру, вживати заходи до охорони спадкового майна, коли це потрібно, приймати претензії можливих кредиторів та ін…
В даному випадку, з урахуванням принципу пропорційності та справедливого балансу інтересів сторін по справі, за наявності обставин, які суд вважає поважними причинами пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини, суд вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини з метою фактичної реалізації нею своїх спадкових прав .
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк, на три місяці після набрання законної сили рішенням суду в даній справі, для подання нею заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_2 )
Відповідач: Білоцерківська міська рада, адреса: вул. Ярослава Мудрого, 15, м.Біла Церква, Київська область, 09117.
Третя особа: приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області О.Л. Величко (адреса : вул. В`ячеслава Чорновола, 4/35 приміщення 3 м. Біла Церква Київська область).
Повний текст рішення суду складено 29.04.2026 року.
Суддя О. Я. Ярмола
Оригінал: reyestr.court.gov.ua