Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №357/5160/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5160/26

3/357/2044/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 09 березня 2026 року о 02 годині 09 хвилин, ОСОБА_1 в м. Біла Церква по вул. Залізнична, 89, керував транспортним засобом «Yamaha Jog», без державного реєстраційного номера з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 09.03.2026 року його зупинили працівники поліції, які під час спілкування та перевірки документів повідомили йому, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Він погодився на проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Один із працівників поліції відвів його в сторону без бодікамери і сказав, щоб він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння так як, якщо газоаналізатор покаже позитивний результат, то за посвідчення водія він може забути. Працівник поліції пояснив йому, що якщо він відмовиться від проходження огляду, то вони лише складуть протокол про адміністративне правопорушення, що суд буде тривати один рік і він може спокійно отримати посвідчення водія в зв`язку з чим він і відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Крім того працівник поліції повідомив йому, що в суді йому застосують лише штраф без позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки він не отримував посвідчення водія, тому він відмовився від проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Зазначив, що він говорив працівникам поліції, що вживав пиво, але пиво він вживав безалкогольне і 08.03.2026 року в обідній час.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Сова В.А. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що 09.03.2026 року ОСОБА_1 погоджувався на вимогу працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак після розмови з поліцейським, яка не фіксувалася нагрудним відеореєстраторам та мала на меті схилити водія до відмови від проходження огляду, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, а тому в діях водія відсутнє порушення п.2.5 Правил дорожнього руху та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всупереч вимогам ч. 1 ст. 266 КУпАП, після виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, останній не був відсторонений від керування транспортним засобом. Крім того, працівники поліції не забезпечили ведення безперервної відеозйомки, що унеможливлює перевірку законності їх дій; поліцейськими допущені грубі порушення Інструкції щодо порядку проведення огляду та оформлення матеріалів. Це ставить під сумнів достовірність зафіксованих результатів. Зазначив, що з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівник поліції схилив водія до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Зокрема на відеозаписі зафіксовано (с1ір-0 час 08:20), що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. В подальшому, поліцейський відійшов від колеги, який мав нагрудний відеореєстратор, та почав схиляти водія до відмови від огляду (с1ір-0 час з 08.35 до 10.40). Після того як поліцейський з водієм повернулися до працівника поліції, який мав нагрудний відеореєстратор, то поліцейський ОСОБА_2 повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній відмовився. Вважає такі дії поліцейських, як схиляння особи водія до відмови від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, оскільки право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння правилами дорожнього руху не передбачено. Без зазначених протиправних дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено. Вважає, що під час проведення огляду на стан сп`яніння, поліцейським порушено вимоги ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП «Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.».

Допитаний в судовому засіданні, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який складав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що під час патрулювання було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який з товаришем рухався на моторолері без мотошоломів. Під час спілкування та перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо останній відмовився в зв`язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що відеофіксація події повинна проводитися безперервно, можливо у нього на той час розрядилася бодікамера, всі обставини даної події він не пам`ятає. Він не пам`ятає чи погоджувався ОСОБА_1 на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, якби погодився, то вони провели б огляд. Також не пам`ятає про що спілкувався з ОСОБА_1 без фіксації на нагрудну бодікамеру. Ствердив, що не схиляв ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Не пам`ятає, чи говорив ОСОБА_1 , що якщо він пройде огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння і результат буде позитивний, то буде чек і вже дороги назад не буде, а якщо відмовиться від проходження огляду, то буде лише протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 повідомляв, що навчається, щоб отримати посвідчення водія, не пам`ятає, щоб говорив ОСОБА_1 , що судові засідання тривають рік і він може отримати посвідчення водія. Він говорив ОСОБА_1 , що суд його не позбавить права керування транспортними засобами, так як посвідчення водія той не отримував.

Допитаний в судовому засіданні, старший сержант поліції ОСОБА_3 , який складав направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, пояснив, що під час патрулювання було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який з товаришем рухався на моторолері без мотошоломів. Під час спілкування та перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо останній відмовився в зв`язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пояснив, що нагрудні бодікамери наявні у всіх, чи була у ОСОБА_2 нагрудна бодікамера він не пам`ятає, можливо вона у нього розрядилася, тому і не зафіксовано деякі події. Пояснив, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп`яніння, після чого він спілкувався з пасажиром, а ОСОБА_2 пішов з ОСОБА_1 до багажнику до газоаналізатора, про що вони спілкувалися він не чув. В подальшому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Ствердив, що він не говорив ОСОБА_1 , що якщо він пройде огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння і результат буде позитивний, то буде чек і вже дороги назад не буде, а якщо відмовиться від проходження огляду, то буде лише протокол про адміністративне правопорушення. Також не пам`ятає, щоб говорив ОСОБА_1 , що судові засідання тривають рік і він може отримати посвідчення водія.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції запитують у ОСОБА_1 чи вживає він спиртні напої, нащо останній повідомив, що спиртні напої не вживав. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю та тремтіння пальців рук, нащо останній повідомив, що тремтіння рук у нього від страху. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо останній почав проситися у працівників поліції, повідомляв, що в понеділок іде на навчання в автошколу. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що судові засідання триватимуть протягом року і за цей час він може двічі отримати посвідчення водія. Працівник поліції повідомляє, що суд можде бути через 3- 4 місяці, а то і півроку. ОСОБА_1 запитав у працівників поліції, що буде якщо він пройде огляд. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що якщо він пройде огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння і результат буде позитивний, то буде чек і вже назад "неотриграє", а якщо відмовиться від проходження огляду, то буде лише протокол про адміністративне правопорушення, що керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду. В подальшому відеозаписом зафіксовано, що один працівник поліції відвів ОСОБА_1 в сторону їх спілкування на бодікамеру не фіксувалося дві хвилини. Через дві хвилини інший працівник поліції з нагрудною бодікамерою підійшов до працівника поліції, який перебував з ОСОБА_1 та останньому повторно було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, нащо останній відмовився. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння передбачена відповідальність, нащо останній запитав, «це що буде штраф». Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що штрафу не буде, що буде протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, який буде розглядати суд. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Відеозаписом зафіксовано, що під час складання матеріалів ОСОБА_1 запитує у працівників поліції, чи позбавлять його права керування транспортними засобами, нащо працівники поліції повідомили останньому, що у нього все буде добре, що ніхто його не позбавить права керування транспортними засобами, що він може іти здавати на права. Працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким ОСОБА_1 в подальшому було ознайомлено.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію захисника Сови В.А., працівників поліції старшого лейтенанта ОСОБА_2 , старшого сержанта ОСОБА_3 , дослідивши копію постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09.03.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`янінні з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівників поліції, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Порядок проходження огляду водія регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 № 1452/735, та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 № 1452/735, - огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, нащо останній погодився.

В подальшому працівник поліції відвід ОСОБА_1 , їх розмова не фіксувалася на бодікамеру. Через дві хвилини до ОСОБА_1 підійшов працівник поліції з бодікамерою та повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння після чого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Вказані обставини, які зафіксовані на відеозаписі з нагрудних бодікамер поліцейських підтверджують доводи сторони захисту та показання ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що працівники поліції вчиняли провокації та вмовляли ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляд, після того, як він погодився пройти такий огляд. Вказане також підтверджуються відсутністю відеозапису з нагрудних камер поліцейських, а саме спілкування поліцейського Іванюка А.С. з ОСОБА_1 протягом двох хвилин.

Також з переглянутого відеозапису не вбачається ознак сп`яніння, які зазначені працівниками поліції в протоколі та інших матеріалах справи такі як виражене тремтіння пальців рук. Крім того відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції повідомляли ОСОБА_1 , що якщо він пройде огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння і результат буде позитивний, то буде чек і вже назад "неотиграє", а якщо відмовиться від проходження огляду, то буде лише протокол про адміністративне правопорушення, що керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду, що суд розцінює, як схиляння водія від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Крім того, з пепреглянутого відеозапису убачається, що працівники поліції запевняють ОСОБА_1 , що все буде добре та його ніхто не позбавить права керування транспортними засобами, що суд може тривати рік і він за цей час двічі встине здати на права, що судом також розцінюється, як схиляння водія від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Що стосується направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, то вказаний документи суд оцінює критично, оскільки в даному направлені зазначено, що ОСОБА_1 було доставлено працівником поліції для огляду до закладу охорони здоров`я до КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1». Однак, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1», не доставлявся, огляд в даному закладі не проводився.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП «Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.»

Враховуючи зазначені вимоги закону, суд дійшов висновку, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, тому вважається недійсним.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, КУпАП підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО