Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №277/208/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/208/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"30" квітня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М, Сороки, позивача – не з`явився, відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ємільчинського районного суду Житомирської області з позовом, у якому просить розірвати шлюб з відповідачем, при цьому зазначив, що з 24 квітня 2004 він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 10.10.2018 рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області було розірвано.

14 листопада 2020 сторони повторно зареєстрували шлюб, про що Ємільчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) складено актовий запис № 45.

Від шлюбу сторони мають чотирьох дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що протягом останніх двох років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, почастішили випадки сварок через різні погляди на шлюб та сім`ю, втрачено розуміння сутності проблем, які виникають в сім`ї, почуття любові, поваги та взаємодопомоги, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На думку позивача, шлюб має формальний характер, подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить його інтересам у зв`язку з чим він наполягає на його розірванні.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 279 ЦПК України з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав до суду письмову заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи була належним чином повідомлена, що підтверджується матеріалами справи, причини неявки суду не повідомила.

Згідно положення, передбаченого ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 зазначив проте, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідач відзив на позовну заяву, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, не подала, заяви про поновлення строку для подання такого станом на день винесення рішення до суду також не подано.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, позивач не заперечив проти ухвалення судом заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами, ухваливши заочне рішення.

Ухвалою від 30.04.2026 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони з 14.11.2020 перебувають у шлюбі, який зареєстрований Ємільчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) за актовим записом № 45, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.11.2020 (а.с.11).

Від даного шлюбу сторони мають чотирьох дітей: неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13-16).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Сімейним кодексом України (далі - СК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Аналогічне положення містить частина перша статті 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно з ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України.

Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, а тому на даний час разом не проживають, спільне господарство не ведуть, фактичних сімейних відносин не підтримують. Така поведінка створила обстановку при якій спільне проживання і збереження сім`ї є неможливим, позивач обдумав своє рішення і остаточно визначився із серйозністю своїх намірів щодо розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позовних вимог щодо порядку виховання та утримання дитини, поділу спільного майна сторін не заявлено.

Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом встановлено, що позивач скористався правом на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.

При цьому відповідачем не подано у визначеному ЦПК України порядку жодного доказу на спростування доводів позивача, викладених ним у позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивач не бажає перебувати у шлюбі, а примушування до збереження шлюбу не допускається та збереження шлюбу суперечить інтересам однієї із сторін. Обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено.

Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 133, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , який був зареєстрований 14.11.2020 Ємільчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 45.

Заочне рішення може бути переглянуто Ємільчинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 30 квітня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун