Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №278/383/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 278/383/26

Провадження по справі №2-а/276/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Адвокат Січеславський І.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за частиною 3 ст. 210 КУпАП та стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 19.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення №2/16 щодо гр. ОСОБА_1 , якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та на нього накладене стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. Згідно з постановою, ОСОБА_1 , будучи повідомлений рекомендованим листом з повідомленням про дату, час та місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з`явився за викликом за повісткою від 30.11.2024 року та не повідомив про причини своєї неявки. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною, необгрунтованою та такою що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Зокрема, як зазначив позивач, в постанові про притягнення його до відповідальності відсутні докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », відсутнє посилання на отримання повідомлення про розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Навпаки, вказано, що повістка позивачем не отримана.

Також позивач просив поновити строк на оскарження постанови №2/16 від 19.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення, оскільки копію постанови представник позивача отримав лише 23.01.2026.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 24.02.2026 ОСОБА_1 поновлено строк для звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у справі, розгляд справи суд призначив у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, відповідачу роз`яснено право подати відзив на позовну заяву.

05.03.2026 року ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 11.03.2026 продовжено розгляд даної справи. Окрім цього, судом зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати суду належним чином завірені матеріали, що стали підставою для прийняття постанови №2/16 від 19.02.2025.

Ухвалою суду від 18.03.2026 судом відкладено судове засідання та повторно зобов`язано відповідача надати суду раніше витребувані документи, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 11.03.2026 року.

07.04.2026 від відповідача надійшли витребувані судом матеріали та відзив на позовну заяву у якій вказав, що позивач був належний чином повідомленим про дату та час розгляду адміністративної справи. Позивачу було надіслано поштою повістку № 1477842 від 27.11.2024 року про виклик ОСОБА_1 на 10.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до Постанови КМ України від 16.05.2024 року № 560 є належним оповіщенням про явку до ТЦК та СП. Окрім того, постанову №2/16 від 19.02.2025 було направлено на адресу позивача 25.03.2025, про що наявні докази в матеріалах справи, зокрема квитанція про надсилання поштового відправлення №1210102340483. Разом з тим, позовну заяву було подано до суду 26.01.2026. Окрім того, постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана державним виконавцем одночасно до ІНФОРМАЦІЯ_2 та на адресу ОСОБА_1 15.04.2025 року, що свідчить про обізнаність позивача про наявність оскаржуваної постанови. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час і місце проведення розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд ухвалив провести судове засідання за їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно рішення Хорошівської селищної ради №871 «Про перейменування вулиць, провулків в населених пунктах Хорошівської селищної ради» від 16.06.2022 слідує, що вул. «Кутузова» перейменовано на вул. «Свободи». Зазначене підтверджується як самим позивачем (зі змісту поданих до суду процесуальних документів), так і відомостями з облікової картки до військового квитка (а.сп. 63) та витягом з реєстру територіальної громади (а.сп. 88).

27.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 сформовано повістку №1477842 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 09 год. 00 хв. 10.12.2024 для уточнення даних (а.сп. 64).

Зазначену повістку з описом вкладення направлено ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 -ще Хорошів, рекомендованою з повідомленням кореспонденцією через відділення АТ «УКРПОШТА» (№ відправлення 0610211738360). Однак, рекомендований лист з повісткою повернуто відправнику у зв`язку з неврученням.

Так, згідно трекінгу відстеження поштового відправлення № 0610211738360з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», зазначене поштове відправлення: прийнято - 30.11.2024 у с-ще Хорошів; повернення відправнику – 09.12.2024 «одержувач відсутній за вказаною адресою» (а.сп. 65).

23.01.2025 ОСОБА_1 доставлено працівником поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з порушенням військового обов`язку, після чого відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( копії відповідних матеріалів - а.сп.66).

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 23.01.2025, наданих начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , він повістки не отримував (а.сп. 62 зворотня сторона).

23.01.2025 ОСОБА_1 одержав повістку про виклик на розгляд справи на 19.02.2025 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що написав розписку (а.сп. 62). Також ОСОБА_1 подав заяву про розгляд без його участі справи про скоєне ним адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП (а.сп. 65 – зворот).

19.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 прийнято постанову №2/16 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (а.с.66 зворотня сторона-67).

За змістом вказаної постанови, ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пунктів 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 у строк, визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів.

В обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у постанові зазначено, що ОСОБА_1 за адресою місця проживання 30.11.2024 було надіслано повістку про виклик засобами поштового зв`язку, відповідно до якої йому належало з`явитися 10.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про виклик є відмітка в трекінгу Укрпошти про статус відстеження, де зазначено про відсутність адресата за вказаною адресою.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Предметом даного спору є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За змістом ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту вітчизни. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23 лютого 2022 за №154 (далі - Положення № 154), - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За ч.1 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення таких дій в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення і скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-УІІІ.

У розумінні ст.1 Закону №389-УІІІ, воєнним станом вважається особливий правовий режим, що вводиться в Україні або ж в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно із Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. За Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України №2105-ІХ від 24 лютого 2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної позивачем постанови, та продовжують існувати на час розгляду даної справи).

Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Також у ст.17 Закону України "Про оборону України" передбачено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно із ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до абзацу 12 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560), який, зокрема, визначає порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У п.29 Порядку №560 передбачено, що має бути зазначено у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; місце, день і час явки за викликом; підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки).

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Згідно з пункктом 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Згідно із положеннями п.34 Порядку №560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Положеннями п.41 вказаного Порядку визначено, що належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є, у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки. У разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до пункту 82 “Правил надання послуг поштового зв`язку” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1071 від 10.10.2023, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до повістки №1477842, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду, ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 10.12.2024.

Встановлено, що зазначена повістка направлена ОСОБА_1 на адресу його фактичного проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , рекомендованою з повідомленням кореспонденцією через відділення АТ «УКРПОШТА».

Проаналізувавши положення п.41 Порядку №560 в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку, то належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою проживання.

Згідно трекінгу відстеження поштового відправлення № 0610211738360 з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», зазначене поштове відправлення повернуто відправнику 09.12.2024, оскільки «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10.12.2024 о 09:00 год.

Доказів, які б свідчили про поважні причини неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачем суду не подано, як і не надано відомостей про зміну місця фактичного проживання.

При цьому, суд зауважує, що згідно з ч.10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та не перевірених фактах.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_4 , як суб`єктом владних повноважень, відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України, доведено наявність у діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, з огляду на вищевикладені мотиви, зокрема, що позивач був належним чином повідомлений про виклик його на 10.12.2024, однак не з`явився без поважних причин.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити, а постанову по справі про адміністративне правопорушення №2/16 від 19.02.2025 -залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов не задоволено, тому сплачений позивачем судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 139, 243-244, 246, 250, 268, 272, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення №2/16 від 19.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя А.М. Збаражський