Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №295/4616/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4616/26

Категорія 140

2-а/295/77/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Зосименко О.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

установив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що постановою серії ЕНА № 6569988 від 26.01.2026 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП, за порушення, а саме водій керуючи транспортним засобом будучи позбавленим права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Розгляд справи проведено без повідомлення сторін в спрощеному позовному провадженні.

Представник відповідача направив до суду відзив в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Представник позивача в свою чергу направив відповідь на відзив в якому не погодилась із твердженнями викладеними у відзиві та просила позов задовольнити. Представник відповідача надав заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник позивача направила письмові пояснення в яких позовні вимоги підтримала.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що інспектором поліції Шостака Олександра Олексійовича складено постанову серії ЕНА № 6569988 від 26.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови близько 16:08 години 26.01.2026 на автодорозі М-06 Київ-Чоп , 86 км (стаціонарний пост поліції «Кочерів) позивач здійснював керування транспортним засобом MITSUBISHI PAGERO з номерним знаком НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2025 по справі 274/6900/25 , чим порушив п. 2.1.а ПДР України, в результаті чого позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2025 року, позивача визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Однак постановою Житомирського апеляційного суду від 05.03.2026 року, постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року «Про правила дорожнього руху» № 1306затвердженоПравила дорожнього руху.

Підпунктом «а» пункту 2.1. Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною 1статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пленум Верховного суду України у п. 24постанови від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Як вбачається з ч. 1ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, сама по собі постанова про притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, не дає підстав стверджувати про порушення позивачем Правил дорожнього руху, оскільки зазначені обставини не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, постановою Житомирського апеляційного суду від 05.03.2026 року, постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Також відповідачем до суду не було надано жодних належних доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 126 КУпАП, які підтверджують факт вчинення ним зазначеного правопорушення, і інших доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідач не надав.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідач не надав у судове засідання при розгляді справи по суті безперечні докази того, що позивач, керував транспортним засобом та допустив вищевказане адміністративне правопорушення, тоді як саме на нього законом покладено обов`язок доказування вини позивача у вчиненні правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 126 КУпАП, є недоведеним.

Суб`єктивною стороною правопорушення за ч. 4ст. 126 КУпАП є умисел, тобто особа повинна усвідомлювати, що будучи позбавленою права керування транспортними засобами, умисно продовжує керувати транспортними засобами.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не у спосіб, що визначено Конституцією та законами України, а в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 126 КУпАП, відсутній, у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена без достатніх підстав, що вказують на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення та без встановлення дійсних обставин справи, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, є недоведеним, а тому наявні підстави для скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України із Департаменту патрульної поліції України слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.2,5,6,77,139,242-246,255,286 КАС України, ст. ст.126,245,251-252,280 КУпАП, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора поліції Шостака Олександра Олексійовича серії ЕНА № 6569988 від 26.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зосименко