Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №274/1556/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1556/26

Провадження № 1-кп/0274/578/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені 13.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060480000590, щодо:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердичеві Житомирської області, є громадянином України, здобув середню освіту, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця, одружений, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

взимку 2025 року, у невстановлений точний день та час, але не пізніше 10.02.2025, військовослужбовець ОСОБА_4 , перебуваючи в зоні бойових дій, неподалік від села Андріївка Волноваського району Донецької області, на бойових позиціях виявив бойову автоматичну нарізну стрілецьку вогнепальну зброю - 5,45 мм автомат Калашникова зразка 1974 року (АК-74, серійний номер « НОМЕР_2 »); 295 бойових 5,45 мм проміжних патронів з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевими осердями; 15 бойових 5,45 мм проміжних патронів з кулею «ПП» зразка 1992 року з підвищеною пробивною здатністю; 1 бойовий 7,62 мм проміжний патрон зразка 1943 року з кулею «ПС» зі сталевим осердям, які поклав до свого рюкзака, тим самим незаконно придбав шляхом знахідки вказану вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Придбавши у такий спосіб зброю та бойові припаси, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, без передбаченого законом дозволу, зберігаючи їх при собі у своєму рюкзаку, в кінці лютого 2025 року, залишивши розташування підрозділу своєї військової частини, їдучи транспортом додому, перевіз вказану вогнепальну зброю та боєприпаси до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжив зберігати їх у ліжку в одній із кімнат будинку, маючи при цьому об`єктивну та технічну можливість проінформувати правоохоронні органи про знайдені ним вогнепальну зброю та бойові припаси.

У подальшому, 29.09.2025, в період часу з 08 год 30 хв по 10 год 05 хв, під час проведення обшуку у житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції у спальній кімнаті в ліжку було виявлено та вилучено:

- 1 бойову автоматичну нарізну стрілецьку вогнепальну зброю - 5,45 мм автомат Калашникова зразка 1974 року (АК-74, серійний номер « НОМЕР_2 »), який виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби на ураження цілі;

- 295 бойових 5,45 мм проміжних патронів з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевими осердями; 15 бойових 5,45 мм проміжних патронів з кулею «ПП» зразка 1992 року з підвищеною пробивною здатністю; 1 бойовий 7,62 мм проміжний патрон зразка 1943 року з кулею «ПС» зі сталевим осердям, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби на ураження цілі.

Отже, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, незаконно придбав, носив та у подальшому зберігав зазначену вогнепальну зброю та бойові припаси за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю та показав, що орієнтовно в кінці січня 2025 року, перебуваючи в зоні бойової відповідальності поблизу с. Андріївка Донецької області, в ході бою здобув автомат АК-74 калібру 5,45 мм, 5 магазинів до автомата, споряджених патронами, та патрони розсипом, які забрав собі. В кінці лютого 2025 року, залишивши військову частину, вказану зброю та бойові припаси, а також 1 патрон калібру 7,62 мм зі своєї зброї, перевіз в сумці поїздом додому в м. Бердичів, де залишив зберігатися в дивані. Вказані дії пояснив воєнним станом в державі, мету збуту заперечив. Згодом, перебуваючи в м. Києві в період, коли він самовільно залишив військову частину, він отримав телефонний дзвінок від матері про проведення обшуку за місцем його проживання, в ході якого було виявлено автомат та бойові припаси. Через декілька днів після цього він повернувся в м. Бердичів та з`явився в поліцію. Обвинувачений не заперечив жодних фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Заявив, що про свій вчинок шкодує та кається у скоєному.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їхньої позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За клопотанням прокурора та зі згоди обвинуваченого суд визнав недоцільним дослідження усіх доказів кримінального провадження, та обмежився допитом обвинуваченого й дослідженням матеріалів, що характеризують його особу і необхідні для вирішення питань щодо речових доказів та процесуальних витрат. Учасникам судового провадження було роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ними не оспорювалися. При цьому суд переконався, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції у суду не було.

Аналізуючи обвинувальний акт та показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, обвинувачений надав правдиві показання стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення, які повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 своїми протиправними та винними діями скоїв, за встановлених судом обставин, суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_4 : раніше не судимий, одружений, має на утриманні 2 дітей, є діючим військовослужбовцем, за місцем теперішньої військової служби характеризується позитивно; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, у виді позбавлення волі, яке є безальтернативним відповідно до санкції ч. 1 ст. 263 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, суд визначає його в розмірі, наближеному до мінімального, при цьому враховує обставини події та посткримінальну поведінку обвинуваченого, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; не заперечення проти дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Правових підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає, оскільки обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, судом не встановлено.

Враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, а також зважаючи на поведінку обвинуваченого після скоєння злочину та беручи до уваги висловлену в судових дебатах позицію прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 4 ст. 76 КК України.

На переконання суду застосований захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не застосовувалися.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експерта, суд на підставі ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченого.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, зважаючи на прийняте рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання та відсутність клопотань з цього приводу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки чотири місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 4 ст. 76 КК України командиру військової частини за місцем служби здійснювати нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_4 протягом встановленого іспитового строку.

У разі звільнення з військової служби до завершення встановленого іспитового строку, на підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні, в розмірі 8914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.

Після набрання вироком законної сили речові докази, які зберігаються в кімнаті зберігання зброї Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, а саме:

- 1 бойову автоматичну нарізну стрілецьку вогнепальну зброю - 5,45 мм автомат Калашникова зразка 1974 року (АК-74, серійний номер « НОМЕР_2 »); 289 бойових 5,45 мм проміжних патронів з кулею «ПС» зразка 1974 року зі сталевими осердями; 12 бойових 5,45 мм проміжних патронів з кулею «ПП» зразка 1992 року з підвищеною пробивною здатністю; 1 спеціальний підсумок з тканини та магазини у кількості 5 штук - передати на службу озброєння Головного управління Національної поліції в Житомирській області;

- 9 стріляний гільз від 5,45 мм проміжних патронів, а також 1 пошкоджену кулю та гільзу з наколотим капсулем від 7,62 мм проміжного патрона з кулею «ПС» зі сталевим осердям - знищити.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1