Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №164/382/25 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/382/25

п/с 2/164/181/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Власюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Маневичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , по смерті якого залишилося спадкове майно, а саме – земельна частка (пай) по колишньому КСП ім. Щорса, площею 1,0 в умовних кадастрових гектарах. Від імені ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався. Спадщину прийняла дружина ОСОБА_3 шляхом спільного проживання, однак не встигла належним чином оформити свої спадкові права, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. По смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно - житловий будинок з надвірними побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та земельна частка (пай) по колишньому КСП ім. Щорса, площею 1,0 в умовних кадастрових гектарах. Від імені ОСОБА_3 заповіт не посвідчувався. Спадщину прийняла позивачка ОСОБА_1 шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. Іншими спадкоємцями є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які своїми письмовими заявами відмовилися від спадкового майна. У зв`язку з відсутністю у спадкодавців правовстановлюючих документів про право власності на вказане спадкове майно, позивачці було відмовлено в нотаріальному оформленні спадкових прав, тому просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на вищевказане спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_6 , кожен зокрема, не з`явилися, подали до суду заяви з проханням проводити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Відповідач Маневицька селищна рада Камінь-Каширського району Волинської області свого представника для участі в розгляді справи не направила, проте подали до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника, проти позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – мати ОСОБА_3 (а.с. 12-13).

Із довідок виконавчого комітету Маневицької селищної ради № 228 від 29 січня 2024 року та № 708 від 08 жовтня 2024 року вбачається, що земельна частка (пай), згідно з сертифікатом про право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 033884 від 03 липня 1996 року належить ОСОБА_2 . Спадкодавець до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, однак не встигла оформити свої спадкові права, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. По смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме - житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,9246 га, 0,8399 га, 08399 га та право на земельну частку (пай). Спадщину прийняла дочка ОСОБА_1 шляхом догляду за будинком. Іншими спадкоємцями є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 19-21).

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області № В-227/0-0.332-237/355-24 від 22 лютого 2024 року ОСОБА_2 має право на земельну частку (пай) в КСП ім. Щорса, площею 1,0 в умовних кадастрових гектарах, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 033884 від 03 липня 1996 року (а.с. 22).

Згідно з висновком Маневицького архітектурно – планувального підприємства від 07 жовтня 2024 року житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 , відповідають діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам (а.с. 23).

За вимогами ч. 1 ст. 328, п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно з ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України унормовано, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України унормовано, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 5 ч. 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду судових справ про спадкування» якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, відповідно до чинного законодавства України, а органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звернутися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування – права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 166/02-31 від 11 лютого 2025 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю оригіналів документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) в КСП ім. Щорса (а.с. 24).

Відповідно до повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори № 311/01-16 від 08 квітня 2026 року, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилася, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа № 240 за 2024 рік. 06 вересня 2024 року із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 , 09 лютого 2024 року із заявами про відмову від спадщини звернулися ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 18 липня 2024 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини терміном один місяць, після смерті ОСОБА_3 (а.с. 27-28).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, прийняла спадщину у встановлений законом строк та спосіб, суд приходить висновку про доцільність визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 77, 81, 247, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 328, 346, 1216, 1217, 1225, 1261, 1269, 1270, 1296 ЦК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , як на спадкове майно по смерті ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну частку (пай), площею 1,0 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у власності КСП ім. Щорса на території Маневицької селищної ради (раніше Старочорторийської сільської ради) Камінь-Каширського (Маневицького) району Волинської області, згідно з Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 033884, виданого 03 липня 1996 року на ім`я ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача - ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач – Маневицька селищна рада Волинської області, адреса: 44601, сел. Маневичі Камінь-Каширський район Волинська область, вул. Незалежності, 30.

Повний текст судового рішення складено 29 квітня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська