Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №161/1399/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1399/26

Провадження № 3/161/971/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., за участі особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Бурди Д.П., прокурора Бурка О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючоїза адресою: АДРЕСА_1 , члена конкурсної комісії Волинської обласної ради, приватного підприємця, завідувача клінічної лабораторії ТОВ «Гомо Медика Луцьк»,

за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду надійшли чотири справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, які постановою суду від 21.01.2026 року були об`єднанні в одне провадження.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 23 від 14.01.2026 року, ОСОБА_1 будучи членом конкурсної комісії Волинської обласної ради (суб`єктом декларування), несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік (щорічна декларація, продовжується діяльність), чим порушила вимоги ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» (декларація фактично подана 24.04.2025 року). Такі дії кваліфіковані за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №24 від 14.01.2026 року, ОСОБА_1 будучи суб`єктом декларування, несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік (щорічна декларація), чим порушила вимоги ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» (декларація фактично подана 24.04.2025 року). Такі дії кваліфіковані за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №25 від 14.01.2026 року, ОСОБА_1 будучи суб`єктом декларування, несвоєчасно подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (щорічна декларація), чим порушила вимоги ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» (декларація фактично подана 05.09.2025 року). Такі дії кваліфіковані за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №26 від 14.01.2026 року, ОСОБА_1 будучи суб`єктом декларування, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік подала недостовірні відомості (на суму 459358 грн.), чим порушила вимоги п. 2 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції». Такі дії кваліфіковані за ч.4 ст.172-6 КУпАП.

У судовому засіданні захисник особи адвокат Бурда Д.П. просив закрити провадження у справі за протоколами №23,24 - за відсудністю складу адміністративного правопорушення (особа подала декларації в межах десятиденного строку після отримання повідомлення НАЗК), за протоколами №25,26 – за закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_2 свою вину у інкримінованих правопорушеннях не визнала, підтримала думку захисника.

Прокурор Бурко О.М. у судовому засіданні протоколи підтримав, зазначив, що в діях особи є склад адміністративних правопорушень і її слід притягнути до адміністративної відповідальності в межах санкції статті.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, які передбачені ч.1 ст.172-6 КУпАП, ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП визначено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 4 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов`язкового елементу об`єктивної сторони, в той час як обов`язковим елементом об`єктивної сторони формального складу завжди є діяння.

Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно відкритих відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічні декларації за 2021, 2022 та 2023 роки подані суб`єктом декларування ОСОБА_1 несвоєчасно.

З наданих прокурором відомостей з НАЗК та матеріалів справи слідує, що технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів до Реєстру не зафіксовано.

Відтак, поважних причин несвоєчасного подання декларації не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у декларації за 2022 рік вказано завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 459 358 грн. (не було відображено відомості щодо набуття права власності на квартиру, набуту згідно договору купівлі-продажу від 04.12.2019 року).

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» «Інформація, що зазначається в декларації», а саме ч. 1 вказаної статті, у декларації зазначаються відомості про:

2) об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, лату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування:

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж 30 днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Суб`єкт декларування при подачі декларації підтвердила достовірність вказаних відомостей, правом подати виправлену декларацію не скористався.

Таким чином, ОСОБА_1 винна у вичинені правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Вина особи у вичинені інкримінованих правопорушень підтверджується даними, що містяться в протоколах про вчинення адміністративних правопорушень, матеріалам НАЗК та іншими матеріалами справи.

При накладенні стягнення, суддею враховується особа правопорушника, її майновий стан, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують чи обтяжують правопорушення.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність суддя не вбачає.

Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо зауважень захисника особи про закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд зазначає наступне.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду, викладеними в узагальненні за результатами опрацювання звернення НАЗК про застосування положень ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП щодо визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення та з інших питань (вих. № 1089/0/2-21 від 09.04.2021), суд вказав, що КУпАП не визначає, що слід розуміти під днем виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією. Отже, днем виявлення правопорушень суд вважає день складення протоколів про адміністративні правопорушення, тобто коли уповноважений орган виконав дії, передбачені частинами 2-4 ст. 256 КУпАП, а саме 14.01.2026 року.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір.

Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.172-6, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та, на підставі ст.36 КУпАП, остаточно, накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк