Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №157/570/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/570/26

Провадження № 2-а/157/32/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого – судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

представника позивача Кота С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві представник позивача пояснив, що 18.03.2026 тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № R431565 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , якою на нього накладено штраф 17 000 грн. Того ж дня було складено протокол про адміністративне правопорушення ВН №66. Представник зауважує, що ОСОБА_1 не був присутній ні при складенні протоколу, ні при розгляді справи та винесенні постанови, жоден процесуальний документ позивачеві особисто вручений не був.

Представник позивача вважає, що відповідачем було порушено порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, а саме позивача не було повідомлено про проведення процесуальних дій; порушено порядок оформлення матеріалів справи, оскільки протокол і постанова складені в один день без участі особи; пропущено строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 9 ст. 38 КУпАП; відсутні докази належності позивача до категорії осіб, зобов`язаних пройти ВЛК; також не доведена вина особи. Підтверджуючи ці обставини наявними у нього доказами, представник позивача просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № R431565 від 18.03.2026, закрити провадження у справі та скасувати всі вимоги щодо сплати штрафу у розмірі 17000 грн, припинити примусове виконання зазначеної постанови, включно із можливим подвоєнням суми штрафу та направленням постанови до органів Державної виконавчої служби, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою судді від 31.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Представник позивача Кот С.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи неодноразово належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав. Суд кваліфікує неподання ІНФОРМАЦІЯ_4 відзиву на позов, ненадання матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та незабезпечення участі представника при розгляді справи як визнання позову.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що Постановою № R431565 від 18.03.2026 (а.с. 8) ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за результатами з`ясування обставин справи встановив, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився (лась) від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, то на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 гривень.

Копію постанови від 18.03.2026 № R431565 про притягнення до адміністративної відповідальності отримав представник позивача ОСОБА_3 .

Крім того, 18.03.2026 відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 складено Протокол № 66 (а.с. 9), у якому зазначено склад адміністративного правопорушення: 18 березня 2026 року о 12:45 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_1 не з`явився для проходження ВЛК у зазначені терміни.

Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 18.03.2026 о 12:50 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . У графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності», наявний підпис адвоката Кота С.І., як і на відмітці про отримання другого примірника протоколу.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до п. 6 Розділу II. «Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3, до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Отже притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Із системного аналізу норм вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суд повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами та мають значення для справи. При цьому, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.

Постанова про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Обов`язок пройти медичний огляд встановлений у п. 2 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», у якому встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відтак повторне проходження ВЛК є не правом, а обов`язком, за порушення якого може наставати відповідальність.

Згідно з ч. 1,3 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що постанова № R431565 від 18.03.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає встановленим законом вимогам для рішень суб`єктів владних повноважень, зокрема щодо критерію обґрунтованості, тобто врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У цьому випадку орган не з`ясував обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідач, не подавши відзиву, не надавши підтверджуючих документів про належність позивача до категорії осіб, зобов`язаних пройти ВЛК, а також непроходження ним ВЛК, тобто доказів, що підтверджують вину ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.

Керуючись ст. 9, 77, 90, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, ст. 247, 280, 293 КУпАП, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № R431565 від 18.03.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складений 28.04.2026.

СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ