Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №523/4091/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/4091/26

Провадження №2-о/523/217/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2 -адвоката Вацкова М.Г.,

заінтересована особа- ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м.Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх доньок ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

УСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх доньок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , який проживає разом з його дружиною та доньками, шляхом встановлення заборони ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наближатися ближче ніж на 100 (сто) метрів до місця проживання, навчання, перебування, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також вести листування, телефонні переговори або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб строком на 6 місяців.

Заява обґрунтована тим, що у шлюбі з ОСОБА_3 у них народилося двоє доньок, які наразі проживають разом із матір`ю, також з ними мешкає невідома йому особа – ОСОБА_2 , який залишається наодинці з дівчатами, нецензурно висловлюється у присутності малолітніх, що негативно впливає на виховання дітей. За фактом нанесення йому тілесних ушкоджень стосовно ОСОБА_2 внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування.

Для забезпечення нормального фізичного, морального, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку малолітніх дітей та створення умови для їх виховання в дусі поваги, з метою здобуття знань і вмінь, формування характеру та визначення життєвих цінностей і пріоритетів та готування їх до самостійного життя на майбутнє позивач вважає за необхідне встановити стосовно ОСОБА_2 вказані заборони.

27 березня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

17 квітня 2026 року судом залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_3 ..

Заявник у судовому засіданні підтримав свою заяву та зазначив, що ОСОБА_2 проявляє агресію в присутності дітей, висловлюється нецензурною лайкою, влаштував побиття його та його сестри в присутності дітей, за даним фактом було звернення в поліцію та відкрито кримінальне провадження. Крім того, в соціальних мережах є фотографія, де ОСОБА_2 на службовому автомобілі катав на ковзанках в небезпечним способом.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 – адвокат Вацков М.Г. повністю заперечував проти задоволення заяви вважає її необгрунтованою, та є намаганням вплинути на сімю. Доказів вчинення противправних дій відносно дітей не надано і заявник не звертався до правоохоронних органів з приводу таких дій.Також повідомив, що відносно ОСОБА_2 були закриті провадження за відсутності в його діях складу правопорушення.

Заінтересована особа ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви, вказавши на те, що відносно дітей не було вчинено дій, які можна вважати небезпечними, навпаки заявник вчинив відносно неї насильство фізичного характеру, у зв`язку з чим вона звернулася до правоохоронних органів. Вона працює лікарем, а ОСОБА_2 є її пацієнтом. Заявник постійно переслідує нас, доньки не бажають з ним спілкуватися.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволення з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, шлюб розірвано на підставі рішення Пересипського районного суду м.Одеси від 15 липня 2025 року справа №523/5347/25. У шлюбі у них народилося двоє дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наразі діти з матір`ю проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

В підтвердження вчинення неправомірних дій які впливають на життя і виховання дітей надано копія фото з зображенням автомобіля і дитини, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань .

Як вбачається з витягу з ЄРДР 20.09.2025 року подано заяву ОСОБА_1 до відділу поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області , про те, що 19.09.2025 року, приблизно о 23:53 невстановлена особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , нанесла йому тілесні ушкодження.

Відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Згідно пункту 14 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно пункту 17 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Нормами п.5 ч.2 ст.3 Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.

За нормами ч.3 ст.3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до ст.26 Закону рішення про видачу обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків та у порядку визначеному Цивільним процесуальним Кодексом України. Оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Як закріплено нормами ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Нормами ч.1,2 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За нормами ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як судом було зазначено заявником в підтвердження вимоги про видачу обмежувального припису надано копію фотографії з зображенням транспортного засобу і дитини, з яких неможливо ідентифікувати ані водія , ані дитину та витяг з ЄРДР щодо невстановленої особи стосовно конфлікту з заявником.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що подана заява є необгрунтованою, оскільки надані докази не підтверджують взагалі, що ОСОБА_2 є особою, яка підпадає під дію законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, та наявності протиправних дій чи насильсива відносно неповнолітніх дітей.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 76-80, 89,259, 3501-3508, 354,355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітніх доньок ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про видачу обмежувального приписузалишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення складено 01 травня 2026 року.

Суддя