Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №522/25462/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №522/25462/25

Суддя: Абухін Р. Д.

Справа № 522/25462/25

Провадження № 2/522/2001/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2026 року представник позивачки звернувся до суду з зазначеним позовом, по якому просить: стягнути з відповідача на користь позивачки понесені додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 31188,475 злотих (62376,95: 2:31188,475), що по курсу Національного банку України(11,5704 грн) на день подачі позовної заяви становить 360863,13 гривень; понесені витрати на переклад документів. Покласти сплату судового збору на відповідача.

Мотивує вимоги тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу є двоє спільних синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач більше п`яти років не приймає участі у вихованні дітей, не спілкується, приховує фактичне місце роботи. На теперішній час заборгованість по сплаті аліментів складає 215532,06 гривень. В зв`язку з тим, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає та навчається в Республіці Польща нею сплачені 62376,95 злотих за оренду житла.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2025 по справі відкрито провадження, встановлений спрощений порядок розгляду справи.

До суду надійшов відзив відповідача на позов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.09.1998 року, який розірвано Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2021 у справі № 522/14973/21.

У подружжя народилось двоє синів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка звернулась в листопаді 2025 року до суду з позовом по якому просить стягнути додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В червні 2025 року ОСОБА_5 досяг повноліття, а в листопаді 2025 мати звернулась до суду з вимогами.

Щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини, суд зазначає таке.

Сімейним кодексом України передбачено також участь батьків у додаткових витратах на дитину.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Верховний Суд України у постанові від 13.09.2017 у справі № 749/106/17 дійшов висновку, що положення ст. 185 СК України стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

На підтвердження своїх вимог у частині стягнення додаткових витрат позивачка надала суду відомості про сплату оренди житла для сина у Республіці Польщі при навчання у державному технікумі в Ополі,

Постанова КЦС ВС від 26 серпня 2020 року у справі N 336/1488/19 • Навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже, такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України. Позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини

Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог, оскільки навчанняособи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.

Крім того, позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини.

Позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання сина за кордоном

У постанові КЦС ВС від 26 серпня 2020 року у справі N 336/1488/19 зазначено, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже, такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.

Щодо витрат на оренду після досягнення дитиною повноліття

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , отже, він досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою Районного суду в Ополі ІІІ Відділу у справах сім`ї та неповнолітніх від 29 вересня 2023 року ухвалено призначити неповнолітньому ОСОБА_6 тимчасового опікуна в особі ОСОБА_7 .

З огляду на зміст наданого позивачем документа вбачається, що судовим актом призначено тимчасового опікуна неповнолітньому, тобто, судовий акт має юридичну силу до моменту втрати ОСОБА_3 статусу неповнолітнього.

Це означає, що позовні вимоги в частині переказів за 24 червня 2025 року, 21 серпня 2025 року, 24 вересня 2025 року та 23 жовтня 2025 року не можуть бути віднесені до додаткових витрат, передбачених нормою ст. 185 СК України.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

У постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 521/4397/17 зазначено наступне: «Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на організацію навчання ОСОБА_3. у Ягеллонському університеті м. Кракова, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що на відповідача не може бути покладено обов`язок по їх оплаті, оскільки норми глави 16 СК України не передбачають обов`язку батька брати участь у додаткових витратах на повнолітню дочку, що навчається. При цьому суд апеляційної інстанції правильно застосував норми права, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.»

З цього випливає, що положення ст. 185 СК України не можуть бути застосовані до випадків понесення додаткових витрат на дитину, що досягла повноліття

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 01.05.2026

Суддя Р. Д. Абухін

27.04.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua