Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №522/24928/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24928/25

Провадження № 2/522/1978/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 300 000 гривень, завданої незаконними діями ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотивує вимоги тим, що 01.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №АВ/418/1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУаАП, яка скасована постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2025 року у справі №522/2529/25-Е. Незважаючи на це, відповідач неодноразово направляв постанову від 01.02.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності до примусового виконання. Після звернення до ДВС з заявою про закриття провадження, вживались необхідні дії та виконавче провадження було закрито. Внаслідок противоправних дій відповідача, незаконне притягнення до адміністративної відповідальності, що потягнуло за собою відкриття виконавчих проваджень, арешт грошових коштів інваліда війни 2 групи, йому спричинена моральна шкода. Тривалий час він перебував у стресовій ситуації, його життя було перенасичено негативними життєвими емоціями, неможливістю користуватися власними коштами. Значний час та моральні ресурси були витрачені на звернення до суду , ДВС та Міністерства оборони України зі скаргами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача в судове засідання повторно з`явився, про день, місце та час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 27.02.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено. Визнано протиправною та скасувано постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.02.2025 року №АВ/418/1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУаАП. Постанова набула чинності.

Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.07.2025 повідомлено, що ОСОБА_1 знято з розшуку відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/2529/25-Е від 27.02.2025, яким скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 за № АВ/418/1 від 01.02.2025.

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 ст.23 ЦК України чітко визначено у чому полягає моральна шкода.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Абзацом другим пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що позивачем не надано жодних доказів наявності у нього будь-яких із зазначених вище проявів моральної шкоди.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди предметом доказування є не тільки факт неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, а також і факт виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяння ним шкоди. Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) діє як структурний підрозділ, не є юридичною особою та входить до системи Міністерства оборони України та підпорядковується Одеському обласному ТЦК, який є юридичною особою.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

ВС підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови – підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не є юридичною особою не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

В зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який не є юридичною особою про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст.3-13, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду cкладено 01.05.2026.

Суддя Р. Д. Абухін

23.04.26