Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №521/2022/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №521/2022/26

Суддя: Мурзенко М. В.

Справа № 521/2022/26

Провадження № 2-а/521/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року

Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенко М. В.

при секретарі – Корнієнко Л. В.

за участі представника заявниці – адвоката Попроцького Д.М.

за участі представника відповідача Ревенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м.Одеси адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0632/UA500000/2025 від 08.01.2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся представник ОСОБА_1 , адвокат Попроцький Д. М. з адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0632/UA500000/2025 від 08.01.2026 року.

Позов мотивований тим, що 27.09.2025 року о 20 год. 16 хв., заявницю було затримано працівниками митниці в зоні митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора» митного поста «Дністровський» Одеської митниці, коли вона в`їжджала до України з метою потрапити до Одеси, свого постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниці було повідомлено, що перетинаючи кордон 13.07.2025 року, вона порушила умови митних правил. На заявницю був складений протокол про порушення митних правил № 0632/UA500000/2025 від 27 вересня 2025 р., інкримінуючи їй вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає у недекларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами, що передбачено ч. 1 ст. 471 МК України. 08.01.2026 року відповідачем було розглянуто вищезазначений протокол та винесено постанову, у відповідності до якої позивача було притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, а саме: за переміщення валютних цінностей без письмового декларування. Вказаним рішенням на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 437 386, 80 грн. вказану постанову позивач вважає незаконною, посилаючись на відсутність достатніх доказів вчинення правопорушення, розгляд справи за відсутності особи, що притягається до відповідальності, неповноту розгляду справи.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17.02.2026 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 04.03.2026 року.

В судове засідання позивачка, не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснив суду, що 27 09.2025 року о 20 год. 16 хв., його клієнтку було затримано працівниками митниці в зоні митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора» митного поста «Дністровський» Одеської митниці, коли та в`їжджала до України з метою потрапити до Одеси, де вона постійно мешкає. При затриманні її сповістили про порушення нею митних правил ще 13.07.2025 року, а саме: що вона перетнула митний кордон України в якості пасажирки автомобіля «Mercedes-Benz S 320», через пункт пропуску «Старокозаче-Тудора» митного поста «Дністровський» в напрямку виїзд по зеленому коридору через митний кордон України в напрямку Республіки Молдова, при цьому не задекларувавши валютні цінності, які перевищували суму в 10 000 євро. Згідно наданих пояснень ОСОБА_1 від 27.09.2025 року вбачається, що вона дійсно перетинаючи кордон 13 липня 2025 року, мала при собі гроші у сумі 64,000 дол. США з України до Молдови без належного декларування. Але ці пояснення у позивачки були відібрані під тиском та погрозами, а також під диктовку самих співробітників митниці. Крім того, надалі позивачка надала уточнені пояснення, в яких пояснювала, що через збільшення бомбардувань м. Одеси вирішила частками передавати всі свої накопичені за життя кошти на зберігання своїй подрузі ОСОБА_2 , що проживає на території Молдови, про що у матеріалах зберігаються розписки. Суми, які вона надавала на збереження подрузі частками жодного разу не перевищували суми, еквівалентну в 10 000 євро. Єдиним доказом вчинення позивачкою порушення митних правил – є її ж пояснення до протоколу Державної митної служби України № 0632/UA500000/2025 від 27 вересня 2025 р., які написані нею під диктовку митного інспектора та під погрозою не пропустити її на територію України. Тому, вважає їх недопустимими, недостовірними та недостатніми доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, до суду надано відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на законність дій посадової особи митниці при винесенні постанови про порушення митних правил № 0632/UA500000/2025 від 08.01.2026 року, та наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України.

Справу розглянуто в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, доходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Одеської митниці Державної митної служби України № 0632/UA500000/2025 від 08 січня 2026 року позивачку було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України, накладено на неї штраф в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, що на день вчинення порушення становила 437 386,80 грн. (а.с.132-141) за те, що вона 13 липня 2025 року, виїжджаючи з України в Молдову не задекларувала валютні цінності в сумі 64 000 доларів США, які мала із собою, шо перевищує встановлену п. 5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 р. № 3 максимальну суму в 10 000 євро, які фізична особа має право вивозити за межі України без письмового декларування митному органу.

Вказаною постановою встановлено, що 27.09.2025 в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче - Тудора» митного поста «Дністровський» Одеської митниці, в напрямку з Молдови до України, по каналу руху «червоний коридор», в`їхав рейсовий автобус «Кишинів-Одеса» реєстраційний номер (UA) AC7939HC, в якому в якості пасажирки слідувала громадянка Казахстану LITSENKO MARIYA. Під час проведення митного контролю, за паспортними даними громадянки Республіки Казахстан LITSENKO MARIYA спрацювало орієнтування Одеської митниці, щодо фактів можливого недекларування нею валютних цінностей при переміщенні через митний кордон України, на підставі доповідної записки Управління боротьби з контрабандою №29/29-04/44371 від 05.09.2025. Також, 28.08.2025 Одеською митницею отримано лист Держмитслужби №26/26-04/7/1933 «Про звернення митних органів Республіки Молдова» (вх. Одеської митниці від 28.08.2025 № 20335/4/7.10-4) з інформацією Митної служби Республіки Молдова, стосовно вилучення у громадянки Республіки Казахстан ОСОБА_3 64,000 доларів США, під час здійснення митного контролю пасажирів авіарейсу № РС439 «Кишинів-Стамбул» 13.07.2025. Відповідно до інформації з Єдиною автоматизованої системі митних органів України, гр. LITSENKO MARIYA, 13.07.2025 перетнула митний кордон України в якості пасажирки автомобіля «MERCEDES-BENZ S 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 (UA) через пункт пропуску «Старокозаче - Тудора» митного поста «Дністровський» в напрямку виїзд по зеленому коридору, тобто своїми діями заявила, що переміщує через митний кордон України предмети, які не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню або обкладенню митними та іншими платежами та зборами і на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборон чи обмежень. Згідно інформації модулю «Валютні цінності» Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та інформацією від митних постів Одеської митниці, фактів декларування валютних цінностей гр. LITSENKO MARIYA в зоні діяльності митниці не встановлено. Згідно наданих пояснень від 27.09.2025, гр. LITSENKO MARIYA повідомила, що дійсно перемістила 13.07.2025 валютні цінності у розмірі 64,000 дол. США з України до Молдови без належного декларування. Ці кошти вона отримала з продажу квартири в м. Одесі. За вказаних обставин, на підставі ст. ст. 459, 494 МК України посадовою особою митниці у відношенні гр. LITSENKO MARIYA було складено протокол про порушення митних правил № 0632/UA500000/2025 від 27.09.2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що дійсно 13.07.2025 року вранці вона разом з позивачкою мікроавтобусом виїхала з України в Молдову, в аеропорту Кишинів передала позивачці 10 000 доларів, які була їй винна, скільки позивачка мала з собою коштів при виїзді з України їй невідомо.

В матеріалах справи про порушення митних правил наявні письмові пояснення позивачки від 27.09.2025 р., в яких вона визнає факт вивезення нею 13.07.2025 року за межі України валютних цінностей в сумі 64 000 долари США без письмового декларування, зазначає, що не була обізнана із обов`язком письмового декларування валютних цінностей, працівники митниці про такий обов`язок їй не повідомили (а.с. 36-37).

Суд критично оцінює доводи представника позивача про надання відповідних пояснень під тиском, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження зазначених обставин.

З матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що 02.06.2025 року позивачкою було продано квартиру за адресою АДРЕСА_2 за 2 750 000 грн., що підтверджується копією відповідного договору купівлі-продажу, посвідченого 02.06.2025 р. Груєвою О. В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстр. № 3029 (а.с. 48-52).

З копії довідки АТ «РВС БАНК» № 02/07-25 від 10.07.2025 р. вбачається, що в період з 03 червня 2025 р. по 10 липня 2025 року позивачкою було отримано кошти в сумі 2 731 229 грн. 72 коп (а.с. 54), що також підтверджується копіями платіжних інструкцій на видачу готівки (а.с. 55-69).

Листом № 28/17-10366 від 12.08.2025 р. Митна служба при Міністерстві фінансів Республіки Молдова повідомила Державну митну службу України, що 13 липня 2025 року позивачка, яка слідувала з Республіки Молдова до Туреччини авіарейсом Кишинів-Істамбул, прослідувала на рейс через зону митного контролюю, призначену для пасажирів, які не мають про собі товарів та інших цінностей, що не підлягають декларуванню (зелений коридор), в процесі вибіркового контролю в неї була виявлена незадекларована сума в розмірі 64 000 доларів США, які у неї було вилучено (а.с. 46).

Вказані обставини у їх сукупності на думку суду переконливо свідчать про те, що при виїзді з території України 13.07.2025 року позивачка мала при собі готівкову валюту в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, не задекларувала її, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 471 МК України.

Суд відхиляє доводи позовної заяви про отримання позивачкою коштів в сумі 43 000 доларів США безпосередньо в Республіці Молдова від гр. ОСОБА_2 за адресою м. Кишінів, бульв. Мирча чел Батин, буд. 43/Е, оскільки з показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що після перетину кордону між Україною та Молдовою, вони одразу прослідували до аеропорту Кишинів, де разом з позивачкою очікували посадки на рейс.

В наданих позивачкою копій розписок гр. ОСОБА_2 про передання коштів на зберігання (а.с.103-106) зазначено, що відповідні кошти передано на зберігання в період з 17.05.2024 р.03.05.2025р., тобто до укладення позивачкою договору купівлі-продажу квартири 02.06.2025 р., в той час як з копії листа № 28/17-10366 від 12.08.2025 р. Митної служби при Міністерстві фінансів Республіки Молдова вбачається, що походження коштів позивачка обґрунтувала саме укладанням вказаного договору. (а.с. 46)

Враховуючи викладене, суд критично оцінює наявну в матеріалах справи копію розписки позивачки від 13.07.2025 року про отримання нею коштів від гр. ОСОБА_2 (а.с. 107).

Суд відхиляє доводи позовної заяви про порушення відповідачем встановленого законом порядку розгляду справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представник позивача був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 144), митницею вживались заходи для виклику свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за клопотанням представника позивачки шляхом направлення повісток (а.с. 120-124, 126-130), їх неявка не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 471 МК України, розмір накладеного стягнення відповідає санкції статті.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки понесені стороною позивача судові витрати відносяться за його рахунок, доказів понесення судових витрат стороною відповідача суду не надано.

Керуючись ст. 5, 8, 9, 72-74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0632/UA500000/2025 від 08.01.2026 року – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строк визначений ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги – після його апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 травня 2026 року.

Головуючий:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua