Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №946/5040/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5040/25

Провадження № 2-а/946/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1/7362 від 21 червня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1/7362 від 21.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., закриття провадження по справі та стягнення судових витрат на сплату судового збору в розмірі 605,60 грн., мотивуючи тим, що24.06.2025 року, перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 отримав копію Постанови №1/7362 від 21.06.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно Постанови №1/7362 від 21.06.2025 року винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , вбачається, що 21.06.2025 року, розглянувши матеріали справи відносно військовозобов`язаного ОСОБА_1 та встановив, що 17.06.2025 року ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для з`ясування причин знаходження в розшуку у застосунку «Резерв+», під час чого з`ясовано, що ОСОБА_1 значиться в статусі порушника військового обліку за зверненням №Е2035894 від 30.04.2025 року як такий, що не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . За допомогою єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було згенеровано повістку про виклик ОСОБА_1 та направлено листом Укрпошти за місцем його проживання, зазначеному в реєстрі й згідно трекінгу Укрпошти повістка була вручена 31.05.2025 року. Однак, у зазначений у повістці час - 02.06.2025 року – ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, порушивши ч.ч.1, 3, 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП, й наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 гривень. Позивач вважає, що вищевказана Постанова винесена необґрунтовано, з порушенням вимог діючого законодавства України, не відповідає фактичним обставинам справи, а відтак підлягає скасуванню, а адміністративна справа – закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Враховуючи те, що оскаржувана Постанова не містить будь-яких посилань на складений протокол про адміністративне правопорушення, слід зробити висновок, що такий протокол не складався. Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці. Працівник поштового оператора зобов`язаний проінформувати адресата у спосіб, визначений Урядом України, про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». ОСОБА_1 заявляє, що повістку на своє ім`я від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо необхідності прибути 02.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, жодних повідомлень від працівників Укрпошти телефоном чи шляхом вкладання до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» не отримував. Матеріали справи доказів повідомлення позивача за наявним номером телефону та/ або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» не містять. Це є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в даній категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку. Більше того, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , про що також зазначено й в оскаржуваній Постанові, а не в АДРЕСА_2 . Про факт проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 відповідачу було достеменно відомо, оскільки позивач перебуває на обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а не в ІНФОРМАЦІЯ_4 чи ІНФОРМАЦІЯ_5 ), однак, ця адреса також вказана відповідачем в постанові. Таким чином, направлення повістки, якщо вона дійсно направлялась, відбулось із порушенням пункту 34 Постанови №560. Постанова, всупереч вимогам ст.283 КУпАП, не містить посилання на номер поштового відправлення - трекінгу Укрпошти, що не дозволяє встановити факт надсилання повістки, дат та шляху її надсилання ОСОБА_1 , дати отримання відповідного листа чи повернення відправнику. Зазначене свідчить про відсутність у відповідача на момент розгляду справи та ухвалення оскаржуваної постанови доказів надсилання/отримання повістки про виклик, про яку йдеться в Постанові, тобто постанова ухвалена без повного та всебічного з`ясування обставин справи, а викладене в ній щодо направлення/ отримання повістки ОСОБА_1 є недоведеним. Більше того, з тексту постанови вбачається, що «що ОСОБА_1 значиться в статусі порушника військового обліку за зверненням №Е2035894 від 30.04.2025 року як такий, що не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 », «повістка була вручена 31.05.2025 року. Однак, у зазначений у повістці час - 02.06.2025 року – ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув», тобто міститься значна різниця в часі оформлення документів й спочатку відносно ОСОБА_1 оформлено звернення №Е2035894 від 30.04.2025 року про неприбуття до ТЦК та СП, хоча час прибуття в повістці зазначено пізніше. В постанові відсутнє посилання на отримання відповідачем повідомлення про вручення поштового відправлення, яке могло б бути єдиним належним доказом особистого отримання позивачем поштового відправлення – повістки. Відтак, матеріалами справи не доведено вручення позивачу повістки 31.05.2025 року. Крім того, слід зазначити, що в лютому-березні 2025 року ОСОБА_1 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 пройшов ВЛК, за постановою якої визнаний непридатним до військової служби. Наразі дана постанова перебуває на затвердженні у вищестоячих – регіональній ВЛК та Центральній ВЛК згідно пункту 22.8 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказ Міністра оборони України 14.08.2008 № 402. Також, ОСОБА_1 отримував повістки про з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 19.04.25, 19.06.25, 19.07.25 року, по яким з`являвся, хоча й в ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомили для чого. Матеріали справи та докази, вказані в постанові, не містять належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 251, 252, 280, 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 прийнята без повного та всебічного з`ясування обставин, вивчення доказів, викладеній в ній факти не відповідають обставинам справи, є недоведеними, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 повістку не отримував та про дату й час розгляду справи не повідомлений належним чином, не приймав участі у розгляді справи, а копію постанови отримав 24.06.2025 року, про вказано в постанові. За таких умов, матеріали адміністративної справи не містять належних в розумінні ст. 251 КУпАП доказів скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а відтак постанова підлягає скасуванню, а справа про адмінправопорушення – закриттю. Справа про адміністративне правопорушення була розглянута 21.06.2025 року без повідомлення та без участі позивача, а копія постанови отримана ним лише 24.06.2025 року. ОСОБА_1 не маючи юридичної освіти та знань й навичок щодо оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення, звернувся за правовою (правничою) допомогою до адвоката 01.07.2025 року, в межах строку оскарження постанови, уклавши відповідний договір. Адвокатом, в свою чергу, в максимально стислі строки підготовлено дану позовну заяву. Відтак, позивачем порушено встановлений 10-деннний строк на оскарження постанови з поважних, незалежних від нього причин й він може бути поновлений.

17.07.2025 року представник позивача надав суду додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що, як зазначалось в позовній заяві, оскаржувана Постанова по справі про адміністративне правопорушення №1/7362 від 21.06.2025 року не містить трекномеру поштового відправлення, яким, як зазначено в постанові, надсилалась повістка, не містить посилання на повідомлення про вручення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 . З метою перевірки наявності поштових відправлень у травні-червні 2025 року, в тому числі повістки ТЦК, на ім`я позивача, дотримання правил доставки та вручення поштових відправлень, зокрема, повістки ТЦК з боку працівників АТ "Укрпошта", як те передбачено Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, повного та всебічного з`ясування обставин справи, 14.07.2025 року представником позивача – адвокатом Висоцьким С.О. було скеровано на адресу АТ «Укрпошта» адвокатський запит з проханням надати інформацію про надсилання на адресу громадянина ОСОБА_1 АДРЕСА_3 рекомендованого чи цінного листа з позначкою «Повістка ТЦК» в період квітень-червень 2025 року, трек-номер такого поштового відправлення із зазначенням дати його прийняття, пересилання, вручення, причин невручення; про ПІБ та посаду працівника, який вручав таке поштове відправлення, кому воно вручено та яким чином ідентифікована особа отримувача; а якщо не вручено, то повідомити підстави невручення, а також повідомити які заходи вчинялись працівниками відділення поштового зв`язку для сповіщення ОСОБА_1 щодо наявності такого поштового відправлення. Недотримання з боку оператора поштового зв`язку порядку вручення чи оповіщення адресата ОСОБА_1 про необхідність отримання поштового відправлення – повістки ТЦК – є порушенням прав ОСОБА_1 , яке унеможливлює отримання ним повістки та об`єктивно перешкоджає інформуванню про наявність такого поштового відправлення, що виключає його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, об`єктивною стороною якого є нез`явлення за повісткою до ТЦК. 16.07.2025 від АТ «Укрпошта» отримано відповідь на адвокатський запит, з якої вбачається, що АТ «Укрпошта» не маже надати будь-яку інформацію стосовно поштового відправлення без зазначення його тринадцятизначного номеру. Тобто, відсутні підтвердження надсилання позивачу повістки, її отримання чи не отримання. З наявних у справі матеріалів неможливо встановити наявність такого поштового відправлення – повістки ТЦК. Оскільки, як зазначалось в позовній заяві, у відповідності до рішень ЄСПЛ та Конституційного суду України, ст.255 КУпАП, правових висновків Верховного суду, ч.2 ст. 77 КАС України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість, відповідач має надати суду вичерпні належні, достовірні та достатні докази вчинення позивачем правопорушення, щодо якого відповідачем ухвалено оскаржувану постанову. Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів вчинення позивачем правопорушення за ч. 3 ст.210 -1 КУпАП, тобто правомірності ухвалення оскаржуваної постанови, оператор поштового зв`язку також не надав доказів надсилання на адресу позивача повістки ТЦК та дотримання процедури її надсилання й вручення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

В судове засідання позивач не з`явився, представник позивача – адвокат Висоцький С.О. надав заяву про розгляд справи без його участі та без часті позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.09.2025 року від відповідача були витребувані докази, при цьому ухвала суду не була виконана.

Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

21.06.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 було прийнято постанову №1/7362 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 21.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. (а.с. 15-16).

З постанови №1/7362 від 21.06.2025 року вбачається, що 17.06.2025 року ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для з`ясування причин знаходження в розшуку у застосунку «Резерв+», під час чого з`ясовано, що ОСОБА_1 значиться в статусі порушника військового обліку за зверненням №Е2035894 від 30.04.2025 року як такий, що не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . За допомогою єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було згенеровано повістку про виклик ОСОБА_1 та направлено листом Укрпошти за місцем його проживання, зазначеному в реєстрі й згідно трекінгу Укрпошти повістка була вручена 31.05.2025 року. Однак, у зазначений у повістці час - 02.06.2025 року – ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, порушивши ч.ч.1, 3, 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 -1 КУпАП. Постановою від 21.06.2025 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведеного вбачається, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення, тобто вчинення такого порушення особою в особливий період.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України «Про борону України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено на всій території України воєнний стан, який триває і по теперішній час.

З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації. Таким чином, з 24 лютого 2022 року на всій території Україні триває особливий період.

Згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Приписами п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять копії поштового відправлення, яким позивачу була направлена повістка про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зазначено на який день та час позивач викликався та на яку саме адресу була направлена повістка.

Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що позивачу направлялась повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не надано доказів на яку саме дату та час викликався позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 та яку саме адресу була направлена повістка.

Згідно ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Представником відповідача не був наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача або докази відсутності підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив наступні висновки: «…закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа».

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, від 18.11.2021 року у справі № 185/8460/16-а, від 31.03.2021 року у справі № 676/752/17, від 17.09.2020 року у справі № 685/1153/17.

Відповідачем не було надано доказів сповіщення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 02.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, оскаржувана постанова від 21.06.2025 року не містить даних про присутність позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та містить підпис позивача про отримання копії постанови – 24.06.2025 року.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, що позивач був належним чином сповіщений про час і дату розгляду справи на 21.06.2025 року.

Крім того, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року №05/7145/16-а та від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку: «…факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що оспорювана позивачем постанова винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову № R8466 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 21.06.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1/7362 від 21 червня 2025 року – задовольнити.

Скасувати постанову №1/7362 від 21 червня 2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) гривень, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Т.П.Пащенко