Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №127/38640/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/38640/25

Провадження № 33/801/487/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В.

Доповідач: Матківська М. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

01 травня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Матківська М. В., одержавши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

20 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі правопорушник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, з тих підстав, що 06 квітня 2026 року відбулось судове засідання без його участі, оскільки у нього була відсутня можливість прибути в судове засідання у зв`язку з відрядженням з 05 квітня 2026 року по 03 травня 2026 року на стажування у військову частину НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 та копію оскаржуваної постанови він не отримував, а ознайомився з ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень 11 квітня 2026 року після надання загального доступу 10 квітня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду до задоволення не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За змістом цієї статті строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення починає обраховуватися з дня винесення такої постанови.

Як свідчать матеріали справи оскаржувану постанову суд першої інстанції виніс 06 квітня 2026 року. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про те, що ОСОБА_1 знав про час та місце розгляду справи свідчать численні клопотання його захисника Чорнокнижника О. В. При цьому, за клопотаннями ОСОБА_1 та його захисника судове засідання було відкладено чотири рази. Суд вважає, що ОСОБА_1 свідомо ігнорує виклики до суду, неодноразово не з`являвся в судові засідання, чим проявляє неповагу до суду та намагається затягнути розгляд справи (а. с. 37-38).

Апеляційну скаргу на постанову суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду 20 квітня 2026 року (через 14 днів з дня винесення судом оскаржуваної постанови), тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП строку. При цьому останнім днем строку на апеляційне оскарження було 16 квітня 2026 року – четвер (робочий день).

Посилання правопорушника на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема на те, що він не був присутній у судовому засіданні та не отримував копію постанови, не заслуговують на увагу. Процесуальна поведінка правопорушника під час розгляду справи судом першої інстанції свідчить про його свідоме ухилення від участі у судовому розгляді. Водночас законодавець пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції саме з моментом її винесення, а не отримання.

Більше того, навіть після ознайомлення зі змістом постанови з ЄДРСР 11 квітня 2025 року, про що зазначено у скарзі, у правопорушника була реальна можливість подати апеляційну скаргу у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, який сплив 16 квітня 2026 року. Однак скористатися цим правом він не виявив бажання, подавши апеляційну скаргу на чотирнадцятий день з дня її винесення.

Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої зацікавлена сторона зобов`язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомлення з рухом провадження у справі.

Водночас ОСОБА_1 не скористався належним чином наданими йому процесуальними правами та фактично ухилився від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, попри неодноразове відкладення розгляду за його ініціативою та за клопотаннями його захисника. Така поведінка має ознаки недобросовісного здійснення процесуальних прав.

Отже, наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду не можна визнати поважними, а тому слід відмовити в поновленні такого строку та на підставі ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу повернути.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2026 року, повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ. В. Матківська