Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №751/899/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/899/25

Провадження №2/751/181/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Діденко А. О.

при секретарі Рак Я.М.

за участю: представника позивача – адвоката Головненка Д.О., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача – адвоката Пирог Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ у натурі майна, що є спільною частковою власністю та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є у спільній часткові власності та встановлення сервітуту,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, поділити житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: передпокій 1-4 площею 6,6 кв.м, кімната 1-5 площею 8,2 кв.м, кімната 1-6 площею 16,0 кв.м, прибудова А1-1 (1-1) площею 10,6 кв.м, тамбур а-1 площею 3,0 кв.м, ганок а3, – загальною площею 44,4 кв.м; по надвірні будівлі та споруди: сарай літ. Б, погріб літ. Ж, вбиральня літ. Г.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі результатів Висновку експерта від 26.11.2025 року № 745/25-24, проведеного під час даної справи, матеріальну компенсацію в розмірі 81 626,00 грн (вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять шість гривень 00 коп.), що є компенсацією вартості різниці частини житлового будинку, яка повинна бути виділена ОСОБА_2 згідно належної їй на праві власності частини житлового будинку, і частини такого житлового будинку, яка фактично виділена їй в натурі згідно поділу житлового будинку; виділити ОСОБА_1 в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кімната 2-4 площею 15,8 кв. м, кімната 2-5 площею 7,2 кв.м, кімната 2-6 площею 8,3 кв.м, прибудова А3-1 (2-3) площею 21,8 кв.м, тамбур а 2-1 площею 4,3 кв.м, – загальною площею 57,4 кв.м,; надвірні будівлі та споруди: сарай літ. б, погріб літ. З, вбиральня літ. Д., гараж I; припинити право спільної часткової власності на нерухоме майно – житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .». А також, здійснити розподіл судових витрат з урахуванням розрахунку та документів, що були подані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45 000 грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 4 202,81 грн.

Позовні вимоги мотивують тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником 1/2 частини житлового будинку, з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.06.1998, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.11.2003 і Витягом з Державного реєстру речових прав від 24.10.2023. Зазначена частина жилого будинку, з відповідною частиною надвірних споруд та будівель розміщена на земельній ділянці площею 0,0333 га з кадастровим номером 7410100000:01:020:5159, (цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), яка належить їй на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 27.12.2007 (копія додається), і складається з: веранда 1-1 площею 3,0 кв. м, коридор 1-2 площею 3,9 кв. м, санвузол 1-3 площею 1,7 кв. м, передпокій 1-4 площею 6,6 кв. м, кімната 1-5 площею 8,2 кв. м, кімната 1-6 площею 16,0 кв. м, кухня 1-7 площею 5,0 кв. м, - загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею - 24,2 кв. м.; господарські будівлі та споруди: сарай літ. Б, погріб літ. Ж, вбиральня літ. Г. Згідно матеріалів технічної інвентаризації станом на 14.10.2024 загальна площа будинку 101,8 кв. м, житлова площа 55,5 кв. м, будівництво надвірних будівель - правомірно. Самовільного будівництва та переобладнання по житловому будинку немає. Іншим співвласником жилого будинку, з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 є відповідач - ОСОБА_1 (у родинних стосунках не перебувають). Разом із ОСОБА_1 влни спільно користуються вказаним будинком і надвірними спорудами та будівлями. Проте, такий порядок володіння спільною частковою власністю створює для неї додаткові незручності, зокрема щодо реєстрації третіх осіб у своєму житлі (необхідно отримувати дозвіл всіх співвласників будинку на реєстрацію/зняття з реєстрації), укладення відповідних договорів про комунальні послуги, оформлення субсидій, отримання компенсації за програмою Є-відновлення. Фактично це два окремих домоволодіння, які мають два окремі входи, однак приміщення для проживання розміщені під одним дахом. З метою реалізації права на вільне користування у травні 2024 року вона звернулась до співвласниці ОСОБА_1 з пропозицією поділу житлового будинку з виділенням в окремі одиниці шляхом укладення договору у нотаріальному порядку. Однак, вона відмовилася займатися оформленням поділу офіційно. Таким чином, вона не має можливості реалізувати своє право повноцінно користуватись належною їй частиною будинку, а тому єдиним способом захистити своє порушене право є звернення з цим позовом до суду.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 25.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки майна, що є спільною частковою власністю, прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

13.03.2025 від відповідача до суду надійшов відзвив, у якому просить відмовити в задоволенні позову, у зв`язку з тим, що стосовно незручностей у користуванні спільним майном позивач перебільшує, надає суду неправдиву інформацію. До позову не надано жодних доказів стосовно відмови як співвласника у надані згоди на вчинення дій, які хоче позивач, а також у відмові укладення нотаріально посвідченого договору. Окрім цього зазначає, що наявній у неї документації техніко-робочого проєкту «Укржилремпроект» від 1975 року вказані місця підключень до газопроводу наших частин будинку. Відповідно до цього проєкту і фактично газова труба проходить по земельній ділянці позивача (на момент газифікації це була загальна, нерозділена земельна ділянка) під землею і стояк від неї відповідно розташований у сусідки. Відповідні послуги з газифікації проводились (сплачувались, надавались згоди і дозволи відповідно до діючих на той час будівельних, санітарних і т.п. норм) спільно співвласниками і з оптимальною прокладкою газової труби до нашого будинку. Отже, у разі задоволення позовних вимог у неї є побоювання, що її родина може залишитись без двох важливих житлово-комунальних послуг: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії через проходження газової труби, електричного проводу через ділянку та вздовж стін будинку до місця вводу в мою частину будинка. Для врізки і нового підключення до частини будинку якою вона користується необхідні значні витрати, які вона з родиною не можу здійснити через брак коштів, а також, враховуючи те, що найближче місце підключення/врізки в газогін буде на сусідній вулиці. Для влаштування перепідключення подачі електроенергії також необхідні суттєві затрати (встановлення стовпа, оплата матеріалів і робіт). 10 та 11 березня 2025 року вона зверталась із заявами до Чернігівських міських електричних мереж та до Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» щодо можливих ризиків і наслідків для отримання послуг в подальшому, у разі поділу будинку. Також на утриманні у них з чоловіком перебуває малолітня донька, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з відзивом на позовну заяву нею було також направлено позивачу пропозицію щодо укладання договору на право користування стінами будинку, шляхом експлуатації прокладеною лінією електропередачі, трубою газопостачання (сервітуту), проєкт договору.

10.04.2025 від представника позивача – адвоката Головненка Д.О. за допомогою системи «Електронний суд» до суду надіслано відповідь на відзив. У якому вказує, що він заперечує доводи відповідачки ОСОБА_1 та вважає їх необґрунтованими. Позивач зазначає, що спільне користування будинком створює суттєві незручності (оформлення документів, комунальних послуг, користування майном). Вона неодноразово намагалася вирішити питання поділу будинку мирно, але відповідачка відмовлялась від переговорів. Також підкреслюється, що існує технічна можливість поділу будинку, підтверджена висновком БТІ, а відповідачка не надала доказів протилежного. Її аргументи щодо можливих проблем із газо- та електропостачанням є припущеннями і не підтверджені доказами. Окремо позивачка вказує, що відповідачка отримала компенсацію за програмою «єВідновлення» за весь будинок і не передала їй належну частину коштів, чим порушила її права. Позивач вважає, що відповідач намагається вирішити свої питання за її рахунок (зокрема щодо використання земельної ділянки та комунікацій). Натомість позов обґрунтований її правом на розпорядження власністю та неможливістю досягти згоди позасудово. У зв`язку з цим позивачпросить суд: задовольнити позов і здійснити поділ будинку; у разі нерівного поділу — стягнути компенсацію; покласти судові витрати (включно з витратами на адвоката) на відповідача.

Також, 10.04.2025 від представника позивача – адвоката Головненка Д.О. за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, у якому просять призначити у справі будівельно-технічну експертизу та поставити на вирішення експерта наступні питання: Чи є технічна можливість відповідно до часток співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити (виділити частку у натурі) співвласникам зі спільного майна, а саме: по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і належить таким співвласникам на праві спільної часткової власності? Які варіанти поділу об`єкта такого нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з урахуванням вимог нормативно-правових актів?; Яка дійсна вартість належних співвласникам - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 часток у праві власності на об`єкт такого нерухомого майна на даний час і вартість часток, яка фактично може бути виділена таким згідно запропонованих експертом варіантів поділу об`єкта нерухомого майна?; Чи вплине поділ такого об`єкту нерухомого майна на забезпечення комунікаціями часток об`єкта такого нерухомого майна, які будуть виділені в натурі співвласникам в результаті поділу об`єкта нерухомого майна? Проведення даної судової будівельно-технічної експертизи доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

15.04.2025 від відповідача за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано заперечення (відповідь на відзив). Вона зазначає, що позивач пропустила строк подання відповіді на відзив без поважних причин; твердження позивача є необґрунтованими та не підтверджені доказами, зокрема щодо нібито відмов у погодженні дій як співвласника. Щодо програми «єВідновлення» відповідач заперечує звинувачення у привласненні коштів, пояснюючи, що: заявка подавалась за згодою позивача; кошти використані за цільовим призначенням; позивач не зверталась за компенсацією; невикористані кошти підлягають поверненню державі. Також відповідач вказує, що: висновок БТІ не враховує питання поділу інженерних мереж (газу та електрики); поділ можливий лише за згодою співвласників у позасудовому порядку; існуючі комунікації були проведені законно ще раніше і є частиною будинку; її змушують повторно нести витрати на їх облаштування. Вона заперечує необхідність перенесення мереж і вважає, що після поділу кожна частина має бути автономною, але без необґрунтованих змін існуючих систем. Щодо можливої компенсації за «нерівні частки» відповідач зазначає, що частина будинку могла бути збільшена за рахунок добудов, які є її власністю і не змінюють частки. Водночас відповідач допускає можливість мирової угоди, але лише за умови чіткого врегулювання питань користування та забезпечення комунікаціями. У підсумку вона просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.

17.04.2025 від відповідача за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано клопотання про залучення третьої особи. Просить залучити до розгляду справи, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та Чернігівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

28.04.2025 від представника позивача – адвоката Головненка Д.О. за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано клопотання про призначення судової експертизи аналогічного змісту з клопотанням від 10.04.2025.

28.04.2025 від представника позивача – адвоката Головненка Д.О. за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано заяву про зміну предмету позову. У якій просить резолютивну частину позову ОСОБА_2 викласти в наступній редакції: поділити житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_2 в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: веранда 1-1 площею 3,0 кв.м, коридор 1-2 площею 3,9 кв.м, санвузол 1-3 площею 1,7 кв.м, передпокій 1-4 площею 6,6 кв.м, кімната 1-5 площею 8,2 кв.м, кімната 1-6 площею 16,0 кв.м, кухня 1-7 площею 5,0 кв.м, – загальною площею 44,4 кв.м, житловою площею – 24,2 кв.м.; господарські будівлі та споруди: сарай літ. Б, погріб літ. Ж, вбиральня літ. Г. стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі результатів експертного висновку, проведеного під час даної справи, матеріальну компенсацію від вартості різниці частини житлового будинку, яка повинна бути виділена ОСОБА_2 згідно належної їй на праві власності частини житлового будинку, і частини такого житлового будинку, яка фактично виділена їй в натурі згідно поділу житлового будинку. Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: веранда (сіни) площею 4,3 кв м, кімната площею 8,3 кв.м, кімната площею 15,8 кв. м, кімната площею 7,2 кв. м, коридор площею 6,0 кв. м, ванна площею 2,8 кв. м, вбиральня площею 1,2 кв. м, кладова площею 1,2 кв.м, кухня площею 10,6 кв.м, – загальною площею 57,4 кв.м, житловою площею – 31,3 кв.м.; господарські будівлі та споруди: сарай літ. Б1-1, погріб літ. З, вбиральня літ. Д. Припинити право спільної часткової власності на нерухоме майно – житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Позовну заяву ОСОБА_2 з урахуванням даної заяви про зміну предмету спору – задовольнити. Здійснити розподіл судових витрат з урахуванням розрахунку та документів, що будуть подані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

13.05.2025 від представника позивача – адвоката Головненка Д.О. за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано клопотання про долучення доказів.

12.05.2025 від представника відповідача – адвоката Пирог Л.О. за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано клопотання.

Новозаводський районний суд м. Чернігова в складі головуючого – судді Діденко А.О. ухвалою від 03.07.2025 задовольнив клопотання представника позивача. Призначив у справі № 751/899/25 судову будівельну-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та поставив на вирішення експертів наступні питання: 1) Чи є технічна можливість відповідно до часток співвласників – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити (виділити частку у натурі) співвласникам зі спільного майна, а саме: по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і належить таким співвласникам на праві спільної часткової власності?; 2) Які варіанти поділу об`єкта такого нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з урахуванням вимог нормативно-правових актів?; 3) Яка дійсна вартість належних співвласникам – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 часток у праві власності на об`єкт такого нерухомого майна на даний час і вартість часток, яка фактично може бути виділена таким згідно запропонованих експертом варіантів поділу об`єкта нерухомого майна?; 4) Чи вплине поділ такого об`єкту нерухомого майна на забезпечення комунікаціями часток об`єкта такого нерухомого майна, які будуть виділені в натурі співвласникам в результаті поділу об`єкта нерухомого майна? Провадження у справі зупинено.

Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Діденко А.О. ухвалою від 28.11.2025 поновив провадження у справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ будинку, що є у спільній частковій власності. Справу призначив до розгляду.

23.12.2025 від представника позивача – адвоката Головненка Д.О. за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано заяву про зміну предмету позову. У якій просить резолютивну частину позову ОСОБА_2 викласти в наступній редакції: «Поділити житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: передпокій 1-4 площею 6,6 кв.м, кімната 1-5 площею 8,2 кв.м, кімната 1-6 площею 16,0 кв.м, прибудова А1-1 (1-1) площею 10,6 кв.м, тамбур а-1 площею 3,0 кв.м, ганок а3, – загальною площею 44,4 кв.м; по надвірні будівлі та споруди: сарай літ. Б, погріб літ. Ж, вбиральня літ. Г.; Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі результатів Висновку експерта від 26.11.2025 року № 745/25-24, проведеного під час даної справи, матеріальну компенсацію в розмірі 81 626,00 грн (вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять шість гривень 00 коп.), що є компенсацією вартості різниці частини житлового будинку, яка повинна бути виділена ОСОБА_2 згідно належної їй на праві власності частини житлового будинку, і частини такого житлового будинку, яка фактично виділена їй в натурі згідно поділу житлового будинку; Виділити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кімната 2-4 площею 15,8 кв. м, кімната 2-5 площею 7,2 кв.м, кімната 2-6 площею 8,3 кв.м, прибудова А3-1 (2-3) площею 21,8 кв.м, тамбур а 2-1 площею 4,3 кв.м, - загальною площею 57,4 кв.м,; надвірні будівлі та споруди: сарай літ. б, погріб літ. З, вбиральня літ. Д., гараж I; Припинити право спільної часткової власності на нерухоме майно – житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .» Позовну заяву ОСОБА_2 з урахуванням даної заяви про зміну предмету спору - задовольнити; Здійснити розподіл судових витрат з урахуванням розрахунку та документів, що були подані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45 000 грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 4 202,81 грн.

Новозаводський районний суд м. Чернігова в складі головуючого – судді Діденко А.О. ухвалою від 30.12.2025 прийняв заяву представника позивача про зміну предмета позову у цивільній справі №751/899/25; клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – задовольним; залучив до участі у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ будинку, що є у спільній частковій власності, у якості третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» та Чернігівську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

16.01.2026 від відповідача за домогою системи «Електронний суд» до суду подала відзив на змінені позовні вимоги у справі про поділ будинку та знову просить суд повністю відмовити у позові.Вона підтверджує, що є співвласницею будинку та наголошує: поділ можливий лише за наявності технічної можливості створення двох повністю окремих об`єктів нерухомості (з окремими входами та всіма комунікаціями). За результатами судової будівельно-технічної експертизи: поділ будинку можливий, але з відхиленнями від будівельних норм; позивач при поділі отримає меншу частину (на 6,5 кв.м і ~81 тис. грн менше). Відповідач заперечує проти виплати цієї компенсації, аргументуючи, що: збільшення її частини відбулося за рахунок законних добудов, здійснених її родиною; такі добудови є її власністю і не змінюють часток співвласників. Також вона не погоджується з висновками експерта щодо комунікацій і зазначає, що: поділ вимагатиме обов`язкової реконструкції газопостачання; це потребує значних витрат, яких вона не має; існує ризик погіршення матеріального становища її сім`ї; ці обставини підтверджуються відповіддю газорозподільної компанії. Відповідач вважає, що експерт не повністю врахував нормативні вимоги щодо газопостачання та електрики. У підсумку вона: заперечує проти поділу в запропонованому вигляді; заперечує проти стягнення компенсації; просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

15.01.2026 ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, в якій просить:

- Визнати за ОСОБА_1 право власності на 287/5 частки будинку, яка складається з: кімнати 2-4 площею 15,8 кв. м, кімнати 2-5 площею 7,2 кв. м, кімнати 2-6 площею 8,3 кв.м, прибудови А3-1 (2-3) площею 21,8 кв.м, тамбура 2-1 площею 4,3 кв.м – загальною площею 57,4 кв.м, із надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», погріб літ «З», вбиральня літ «Д», гараж І; за ОСОБА_2 право власності на 222/5 частки житлового будинку (домоволодіння), яка складається з: передпокою 1-4 площею 6,6 кв.м, кімнати 1-5 площею 8,2 кв.м, кімнати 1-6 площею 16,0 кв.м, прибудови А1-1 (1-1) площею 10,6 кв.м, тамбура а-1 площею 3,0 кв.м, ґанку а 3 – загальною площею 44,4 кв.м, і з надвірних будівель та споруд: сарай літ. «Б», погріб літ. «Ж», вбиральня літ «Г», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 101,8 кв.м.

- Визначити право постійного і безплатного використання спільного майна. а саме встановлення сервітут на земельній ділянці і частині стін будинку, якою користується відповідач, для забезпечення системами газопостачання, електропостачання (експлуатації та обслуговування лінії електропередачі / газопроводу) частини будинку, якою користується ОСОБА_1 . Зустрічна позовна заява мотивована тим, що згідно висновку експерта від 26.11.2025 №745/25-24 встановлено, що можливий варіант поділу об`єкта такого нерухомого майна відповідно часток співвласників – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з урахуванням вимог нормативно-правових актів, відповідно до часток кожного зі співвласників у праві власності з урахуванням встановленого порядку користування.

23.01.2026 третя особа — ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Чернігівська філія) — надала письмові пояснення у справі про поділ будинку між співвласниками. Основні положення: Компанія є оператором газорозподільної системи в Чернігівській області та здійснює розподіл газу на підставі ліцензії. За адресою будинку відкрито два особові рахунки (на кожну зі сторін), і обидві приєднані до договорів розподілу газу. Водночас за законом за однією поштовою адресою має бути один договір, тому у разі поділу будинку необхідно: змінити (уточнити) адресу; переоформити документи; укласти нові договори розподілу газу. Також зазначено: у відповідача виявлено невідповідність газового обладнання (самовільна заміна водонагрівача), що потребує узгодження або реконструкції; у разі змін або поділу може знадобитися реконструкція системи газопостачання. Щодо експертизи: експерт дійшов висновку, що поділ будинку не вплине на забезпечення газом, якщо мережі залишаться у спільному користуванні; газова компанія погоджується з цим підходом, оскільки газифікація спочатку здійснювалась на весь будинок як єдиний об`єкт. Ключова позиція: при поділі будинку газові мережі доцільно залишити у спільному користуванні; суд має врахувати права обох співвласників і не допустити ситуації, коли один із них втратить доступ до газопостачання. У підсумку компанія просить суд врахувати ці пояснення та розглядати справу без її участі.

26.01.2026 третя особа — АТ «Чернігівобленерго» — надала письмові пояснення у справі про поділ будинку щодо електропостачання. Основні висновки: Кожна зі сторін ( ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ) вже є окремими споживачами електроенергії: мають окремі договори; окремі особові рахунки; окремі лічильники; самостійно оплачують послуги. Тобто електропостачання фактично вже розділене і не є спільним. У разі потреби можливе перепідключення або перенесення електромереж: це робиться за заявою власника; потребує проєкту і технічної документації; здійснюється за рахунок замовника. Відповідачу вже пропонували варіанти перепідключення її частини будинку з перенесенням точки підключення. Ключова позиція: технічно електропостачання може бути організоване окремо для кожної частини будинку; сторони вже мають незалежні правовідносини з енергокомпанією. У підсумку: компанія не заперечує прямо проти поділу; просить суд врахувати ці обставини при ухваленні рішення; просить розглядати справу без її участі.

27.01.2026 від представника позивача – адвоката Головненка Д.О. за домогою системи «Електронний суд» до суду надіслано відповідь на відзив ОСОБА_1 за первісним позовом та відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 , у якому просить позовну заяву ОСОБА_2 по даній справі, з урахуванням змін до неї, - задовольнити в повному обсязі; у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 по даній справі – відмовити; здійснити розподіл судових витрат з урахуванням розрахунку та документів, що будуть подані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Новозаводський районний суд м. Чернігова в складі головуючого – судді Діденко А.О. ухвалою від 02.02.2026 року прийняв зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно. Зустрічну позовну заяву об`єднав із первісним позовом. Витребував у Державному нотаріальному архіві Чернігівської області копію договору купівлі-продажу, стороною якої був ОСОБА_4 , посвідченого Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою 12.04.1988 за реєстраційним номером №І-886, і який був зареєстрований Чернігівьским бюро технічної інвентаризації 23.06.1988 за №11662.

04.02.2026 ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмета позову, в якій просить: Визнати за ОСОБА_1 право власності на 141/250 частки будинку, яка складається з: кімнати 2-4 площею 15,8 кв. м, кімнати 2-5 площею 7,2 кв.м, кімнати 2-6 площею 8,3 кв.м, прибудови А3-1 (2-3) площею 21,8 кв.м, тамбура а 2-1 площею 4,3 кв.м, – загальною площею 57,4 кв.м., і з надвірних будівель та споруд: сарай літ. б, погріб літ. З, вбиральня літ. Д., гараж I, а за ОСОБА_2 право власності на 109/250 частки житлового будинку (домоволодіння), яка складається з: передпокою 1-4 площею 6,6 кв.м, кімнати 1-5 площею 8,2 кв.м, кімнати 1-6 площею 16,0 кв.м, прибудови А1-1 (1-1) площею 10,6 кв.м, тамбура а-1 площею 3,0 кв.м, ганку а 3, – загальною площею 44,4 кв.м; і надвірних будівель та споруд: сарай літ. Б, погріб літ. Ж, вбиральня літ. Г., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 101,8 кв.м.; Визначити право постійного і безоплатного використання спільного майна, а саме встановлення сервітуту на земельній ділянці і частині стін будинку, якою користується відповідач, для забезпечення системами газопостачання, електропостачання (експлуатації та обслуговування лінії електропередачі / газопроводу) частини будинку, якою ОСОБА_1 користується.; для підтвердження початкового розміру площі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , витребувати у Державному нотаріальному архіві Чернігівської області копію договору купівлі-продажу, стороною якої ОСОБА_4 , посвідченому Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою 12.04.1988 року за реєстраційним № І-886, і який був зареєстрований Чернігівським бюро технічної інвентаризації 23.06.1988 року за № 11662; визнати за ОСОБА_1 право власності на 141/250 частки будинку, яка складається з: кімнати 2-4 площею 15,8 кв. м, кімнати 2-5 площею 7,2 кв.м, кімнати 2-6 площею 8,3 кв.м, прибудови А3-1 (2-3) площею 21,8 кв.м, тамбура а 2-1 площею 4,3 кв.м, – загальною площею 57,4 кв.м., і з надвірних будівель та споруд: сарай літ. б, погріб літ. З, вбиральня літ. Д., гараж I, а за ОСОБА_2 право власності на 109/250 частки житлового будинку (домоволодіння), яка складається з: передпокою 1-4 площею 6,6 кв.м, кімнати 1-5 площею 8,2 кв.м, кімнати 1-6 площею 16,0 кв.м, прибудови А1-1 (1-1) площею 10,6 кв.м, тамбура а-1 площею 3,0 кв.м, ганку а 3, – загальною площею 44,4 кв.м; і надвірних будівель та споруд: сарай літ. Б, погріб літ. Ж, вбиральня літ. Г., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 101,8 кв.м.; визначити право постійного і безоплатного використання спільного майна, а саме встановлення сервітуту на земельній ділянці і частині стін будинку, якою користується відповідач, для забезпечення системами газопостачання, електропостачання (експлуатації та обслуговування лінії електропередачі / газопроводу) частини будинку, якою ОСОБА_1 користується.

Новозаводський районний суд м. Чернігова в складі головуючого – судді Діденко А.О. ухвалою від 26.03.2026 року задовольнив заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову; витребував у Державному нотаріальному архіві Чернігівської області копію договору купівлі-продажу, стороною якої був мій дідусь ОСОБА_4 , посвідченому Другою Чернігівською державною нотаріальною конторою 12.04.1988 року за реєстраційним № І-886, і який був зареєстрований Чернігівським бюро технічної інвентаризації 23.06.1988 року за № 11662; закрив підготовче провадження у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ будинку, що є у спільній частковій власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, та призначив справу до судового розгляду по суті.

16.04.2026 адвокат Головненко Д.О. надіслав до суду клопотання про долучення доказів.

16.04.2026 адвокат Головненко Д.О. подав клопотання про виступ представника у судових дебатах.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явилась.

Представник ОСОБА_2 , в судовому засіданні просив задовольнити первісний позов, та відмовити у задоволені зустрічного позову, посилаючись на обставини викладені в матеріалах справи.

ОСОБА_1 у судовому засідані просиоа відмовити у задоволені первісного позову та задовольнити вимоги зустрічного позову.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Пирог Л.О., у судовому засіданні просила відмовити у задоволені первісного позову та задовольнити вимоги зустрічного позову.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи. суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.06.1998 ОСОБА_2 успадкувала за ОСОБА_5 спадкове майно, що складається з ? частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається з будинку дерев`яного обкладеного цеглою, що в цілому має 55,5 кв м. житлової площі, означений в плані літерою А-1, та надвірні споруди.

Право власності на вказане нерухоме майно – 1\2 частку житлового будинку згідно свідоцтва про право на спадщину від 18.06.1998 було зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності Чернігівського МБТІ від 07.11.2003 (а.с. 8 т. 1) та витягом з Державного реєстру речових прав від 24.10.2023 (а.с. 9 т. 1).

Також, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0333 га, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 27.12.2007 (а.с. 10 т. 1).

Аналогічні характеристики має належна ОСОБА_2 1\2 ідеальна частка спірного нерухомого майна згідно інформаційної довідки ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського ОБТІ» від 30.10.2024 №10118 (а.с. 22 т. 1).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.06.2018 ОСОБА_6 успадкувала після ОСОБА_7 ? частину житлового будинку з відповідною частиною будівель і споруд АДРЕСА_2 , що розташоване на приватизованій земельній ділянці 7410100000:01:020:5136 (а.с. 54 т. 1).

Право власності на земельну ділянку площею 0.0347 га №7410100000:01:020:5136 та 1\2 частину житлового будинку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 (а.с. 55 та 56 т. 1).

В будинку виконано газифікацію згідно техно-робочого проекту проектного інституту «Укржилремпроект» (а.с. 62 – 66 т. 1).

До будинку виконано прибудову згідно робочого проекту від 05.88 №32/1351 (а.с. 112 – 115 т. 1).

Згідно висновку ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського ОБТІ» від 28.10.2024 №30 щодо технічної можливості виділу внатурі частки з об`єкта нерухомого майна, що розташоване в АДРЕСА_1 за технічними показниками 1\2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі (а.с. 23 т. 1).

Згідно звіту про оцінку майна від 15.01.2025 ТОВ «ТК ЧОБТІ» від вартість житлового будинку складає 646 770 грн 00 коп (а.с. 25 т. 1).

Із письмовою пропозицією про поділ будинку в добровільному порядку ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_1 08.04.2025 (а.с. 87 – 89 т. 1).

ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_2 із пропозицією щодо укладення договору сервітуту щодо експлуатації лінії електропередачі та газопередачі від 13.03.2025 (а.с. 109 – 111 т. 2).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 26.11.2025 №745/25-24 наведено наступні результати дослідження.

У додатку №1 до висновку експерта детально наведено один можливий варіант поділу в натурі будинку з господарськими будівлями та спорудами, за змістом якого експертом визначено комплекси житлових та нежитлових приміщень, надвірних споруд відповідно до часток власності кожного зі співвласників. Експертом враховано технічну можливість поділу та фактичний порядок користування спірним нерухомим майном.

Власнику 1 пропонується виділити в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно схематичного поділу Додатку №1, а саме: передпокій 1-4 площею 6,6 кв. м., кімната 1-5 площею 8,2 кв. м, кімната житлова 1-6 площею 16,0 кв. м, прибудова А1-1 (1-1) площею 10,6 кв. м., тамбур а-1 площею 3,0 кв. м., ганок а3, загальною площею 44,4 кв.; по надвірним будівлям та спорудам: сарай літера Б, погріб літ. Ж, вбиральня літ. Г.;

Власнику №2 пропонується виділити в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кімната 2-4 площею 15,8 кв. м.; кімната площею 2-5 7,2 кв. м.; кімната 2-6 площею 8,3 кв. м; прибудова А3-1 (2-3) площею 21,8 кв. м, тамбур а 2-1 площею 4,3 кв. м, а всього по житловому будинку 57,4 кв. м, по надвірним спорудам та будівлям: сарай б; погріб 3; вбиральня Д; гараж І.

Визначено відхилення від ідеальної частки 1-го співвласника 1/2 частки, яка складає на 6,5 м. кв. по площі, та в грошовому вираженні передбачає компенсацію першому співвласнику в сумі 81 626 грн 00 коп.

Також експерт дійшов висновку про те, що в разі, якщо мережі газопостачання та електропостачання будуть залишені в спільному користуванні співвласників, не відбудеться порушення прав жодного зі співвласників.

Застосовані судом норми матеріального права та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першоютретьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно зі ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 (провадження N 61-22087св19) зроблено висновок, що відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі №707/2516/18 зазначив, що учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Верховний Суд у згаданій вище постанові ОП КЦС зазначив, що розглядаючи варіанти такого поділу на підставі наданих висновків відповідної технічної експертизи, суд має сукупно враховувати, керуючись принципом розумності, певний перелік ключових критеріїв: 1) відповідність такого поділунайкращим інтересам сторін спору; 2) наближеність кінцевого результату такого поділу до ідеальних часток кожного із співвласників будинку; 3) забезпечення можливості експлуатації частин будинку після його поділу як окремих об`єктів нерухомості; 4) мінімальний обсяг переобладнань будинку, затрат матеріального характеру та фізичних зусиль, які необхідні для реалізації відповідного поділу.

Завданням суду при розгляді відповідної категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості,що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом (квартира) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами.

Отже, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) зауважила, що приписи частин статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (співвласник) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. Інакше кажучи, вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду (див. висновок, сформульований у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15-ц).

На переконання суду, запропонований судовим експертом варіант поділу житлового будинку не порушує прав учасників справи, відповідає фактично усталеному способу використання житлового будинку та є прийнятним для його задоволення судом.

Щодо доводів ОСОБА_1 на предмет того, що здійснене її дідусем ОСОБА_4 поліпшення нерухомого майна шляхом проведення прибудови до частини будинку та зміни в такий спосіб корисної площі будинку суд зауважує наступне. Наявні в матеріалах справи правовстановлюючі документи підтверджують право власності ОСОБА_1 саме на ідеальну частку спірного будинку в частці 1/2. Ані правовстановлюючі документи на більшу частку у праві власності, ані рішення суду, яке би підтверджувало право власності в більшому обсязі – суду не надано. Більше того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку, що було видано на ім`я ОСОБА_8 від 11.12.1991 року (а.с. 181 т. 1), тобто спадкодавцю відповідача належала саме 1\2 частка в праві власності.

Стосовно аргументів ОСОБА_1 про порушення її прав внаслідок поділу нерухомого майна через те, що газові та електрокомунікації будинку залишаться в особистій власності ОСОБА_2 , суд зауважує таке.

Суд не вбачає правових підстав для незгоди із висновком експерта в частині можливості залишення газових та електричних комунікацій будинку в спільному користуванні, що забезпечить дотримання прав співвласників житлового будинку, в тому числі ОСОБА_1 .

Також суд бере до уваги позицію третіх осіб, викладену в їх письмових поясненнях по справі - ТОВ «Газорозподільні системи України» (а.с. 135 – 138 т. 2). та АТ «Чернігвобленерго» (а.с. 145 – 146 т. 2), відповідно до яких ТОВ «Газорозподільні системи України» погоджуються із висновком судового експерта в частині можливості залишення газових та електричних комунікацій в спільній власності сторін та уникнення, в такий спосіб, порушення прав будь-якого із них. АТ «Чернігвобленерго» зауважує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є окремими споживачами послуги з розподілу електричної енергії за вищевказаними адресами відповідно. Станом на сьогоднішній день фактичні та договірні відносини щодо розподілу електричної енергії є індивідуалізованими, оскільки кожній зі споживачок встановлено окремий прилад обліку, присвоєно власний особовий рахунок, а оплата послуг здійснюється кожною зі споживачок окремо, що свідчить про відокремленість їх прав та обов`язків.

Позиція суду щодо можливості залишення частини нерухомого майна – комунікацій будинку – в спільному користуванні узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 10 липня 2025 року у справі №592/2559/19, якою визнано правомірним висновки апеляційного суду щодо можливості залишення в спільному користуванні частин земельних ділянок, виділених в натурі співвласникам, з метою забезпечення можливості користування такими земельними ділянками.

Щодо доводів про необхідність встановлення земельного сервітуту для забезпечення права ОСОБА_1 на користування комунікаціями суд зауважує наступне. Однією із правових підстав встановлення земельного сервітут, які підлягають доведенню в ході судового розгляду, є технічна можливість встановлення такого сервітуту. Дане питання потребує спеціальних знань в галузі землевпорядкування, та не може бути вирішено судом без призначення судової землевпорядної експертизи, яка би підтвердила технічну можливість встановлення сервітуту, його характеристики (площа, конфігурація, точки розміщення) які би вали можливість ідентифікувати частину земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Заразом відповідачем за первинним позовом не було надано суду доказів таких обставин, як: технічна можливість надання сервітуту, площа сервітуту, конфігурація та точки його розміщення.

За наведених обставин не підлягають задоволенню вимоги зустрічного позову щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на 141/250 частки будинку (із наведенням відповідних складових приміщень), а також щодо встановлення сервітуту на частину стін будинку та земельної ділянки ОСОБА_2 .

Щодо інших доводів сторін, суд зауважує, що в процесуальних документах учасників містяться інші аргументи, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча § 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), від 09.12.1994, § 29, Серія A. 303-A, "Хіро Балані проти Іспанії" (Hiro Balani v. Spain), 09.12.1994, § 27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, § 26).

Розподіл судових витрат.

Аналізуючи існування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесеним ним витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

ОСОБА_2 правничу допомогу надавав адвокат Головненко Д.О. на підставі ордеру адвоката та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до договору-доручення №07.04-25 про надання правничої допомоги від 07.04.2025, додаткової угоди №1 від 07.04.2025, акту приймання-передачі послуг від 09.04.2025 вартість правничих послуг щодо справи №751/899/25 становить 45 000 грн (а.с. 57 - 59 т. 2).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Також суд бере до уваги майновий стан ОСОБА_1 , яка згідно довідки ТОВ «АТЛСЕРВІС ЧЕРНІГІВ» від 15.01.2025 (а.с. 102 – 103 т. 2) працює на посаді прибиральника, середній розмір місячного доходу за вирахуванням ПДФО, військового збору – 6352 грн 50 коп., має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 104 т. 2),

Керуючись критеріями принципами справедливості, співмірності та верховенства права, враховуючи складність цієї справи, а також озвучене в судовому засіданні клопотання представника відповідача Пацюк Т.М. щодо зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір компенсації витрат позивача за надання професійної правничої допомоги і стягнути з відповідача 15 000 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією КБ «Приватбанк» 27.01.2025 (а.с. 40 т. 1) позивачем при зверненні до суду з позовом, сплачено судовий збір у сумі збору в сумі 3233 грн 85 коп, а також 968 грн 96 коп згідно квитанції №6007-1300-9096-8774 від 26.04.2025 (а.с. 137 т.1).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в переважній частині (за виключенням залишення комунікацій у спільному користуванні, що не піддається грошовій оцінці), понесені позивачем витрати зі сплати судового збору слід стягнути в сумі 4202 грн 81 коп з відповідача.

ухвалив :

Позовні вимоги за первинним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є у спільній часткові власності – задовольнити частково.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній часткові власності та встановлення сервітуту – залишити без задоволення.

Провести поділ житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши:

- ОСОБА_2 в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно схематичного поділу Додатку №1 до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 26.11.2025 №745/25-24, а саме: передпокій 1-4 площею 6,6 кв. м., кімната 1-5 площею 8,2 кв. м, кімната житлова 1-6 площею 16,0 кв. м, прибудова А1-1 (1-1) площею 10,6 кв. м., тамбур а-1 площею 3,0 кв. м., ганок а3, загальною площею 44,4 кв.; по надвірним будівлям та спорудам: сарай літера Б, погріб літ. Ж, вбиральня літ. Г.;

- ОСОБА_1 в натурі у власність як окремий об`єкт нерухомого майна в рахунок належній їй на праві власності 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно схематичного поділу Додатку №1 до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 26.11.2025 №745/25-24, а саме: кімната 2-4 площею 15,8 кв. м.; кімната площею 2-5 7,2 кв. м.; кімната 2-6 площею 8,3 кв. м; прибудова А3-1 (2-3) площею 21,8 кв. м, тамбур а 2-1 площею 4,3 кв. м, а всього по житловому будинку 57,4 кв. м, по надвірним спорудам та будівлям: сарай б; погріб 3; вбиральня Д; гараж І.

Мережі газопостачання та мережі електропостачання в межах житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 – залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну компенсацію в розмірі 81 626 грн 00 коп (вісімдесят одна тисяча шістсот двадцять гривень 00 коп) як компенсацію вартості різниці зменшення частини житлового будинку, що виділяється ОСОБА_2 .

У задоволенні решти вимог первинного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є у спільній часткові власності – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 202 грн 81 коп, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 гривень 00 коп та витрат на оплату судової експертизи в сумі 19 083 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 )

Відповідач - ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 )

Третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 22815333),

Третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Чернігівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вул. любецька, 68, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 45355956).

Суддя А.О. Діденко