Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №740/84/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/84/26

Провадження № 2/740/860/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Дударця Д.В.,

за участю секретаря Каленіченко Т.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Позов мотивовано тим, що позивач із ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2011 року було розірвано.

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на теперішній час є повнолітнім та навчається на денній формі в комунальному закладі «Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтва імені Марії Заньковецької».

ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача, а відповідач, який працездатний, у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає.

Враховуючи наведене позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на навчання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), починаючи з дати звернення до суду і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 19.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У письмових поясненнях відповідач ОСОБА_2 зазначив, що він не заперечує стосовно обов`язку утримувати сина, однак просив врахувати, що останній навчається онлайн за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому зауважив, що 28.01.2025 його було мобілізовано до лав Збройних Сил України та позивач разом із сином отримували нараховані йому виплати з квітня до серпня 2025 року, а в подальшому відпочили в Хорватії. Крім того їх спільний син отримав належну йому матеріальну допомогу від територіальної громади в розмірі 10 000 грн.

Також просив взяти до уваги, що в травні 2025 року йому проведено оперативне втручання на правій кінцівці, у зв`язку з чим він проходив тривале лікування та встановлено ІІІ групу інвалідності, що обмежує його працездатність, а також необхідність проведення інших оперативних втручань.

На теперішній час його звільнено з військової служби за станом здоров`я, він не працює, доходів не має та проживає з батьком пенсійного віку.

Для сплати аліментів на утримання сина до досягнення ним повноліття він отримав позику в розмірі 17 000 грн, про що свідчить боргова розписка.

Наголошував на тому, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у дитини потреби у фінансовій допомозі на час продовження навчання та потреби такої допомоги саме у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) на час продовження навчання, виходячи з рівного обов`язку батьків брати участь в його матеріальному утриманні. Матеріали справи не містять жодного платіжного документу щодо виконаних позивачем обґрунтованих витрат на потреби їх спільної дитини (оплата проживання, медичного обслуговування, навчання, підручників чи обладнання для навчання) та/або доказів погіршення стану здоров`я дитини. Враховуючи наведене, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, зазначивши, що мав намір добровільно надавати матеріальну допомогу особисто сину у разі зміні його матеріального становища.

У поданих до суду письмових поясненнях позивач ОСОБА_1 просила врахувати, що син ОСОБА_3 має ряд захворювань, відвідує музичні заняття, у зв`язку з чим у січні 2026 року вона придбала електрогітару та технічне обладнання для забезпечення безпосереднього навчального процесу в умовах відключення електроенергії. Також несе затрати на купівлю одягу для його виступу на концертах. Крім того, влітку 2026 року син має намір вступити до університету та навчатися в двох навчальних закладах, що суттєво збільшить її фінансове навантаження. Її виїзд разом із сином за кордон пояснювала необхідністю лікування останнього. Твердження відповідача про його скрутне матеріальне становище вважала необґрунтованим, оскільки він є частково непрацездатним та свідомо ухиляється від офіційного працевлаштування. Зазначила, що у зв`язку зі значним обсягом витрат, пов`язаних із діагнозами сина, сплата аліментів є нагальною необхідністю, про яку відповідач обізнаний.

Згідно з поданими до суду запереченнями на письмові пояснення відповідач ОСОБА_2 зазначив, що він постійно надавав матеріальну допомогу своєму синові, не вбачає необхідності його виїзду за кордон із позивачем влітку 2025 року, а також придбання для нього електрогітари. Зауважив, що костюмами для виступу сина на концертах забезпечує навчальний заклад, який він рідко відвідує. Вважав, що позивачем не надано доказів його спроможності брати участь в аліментних зобов`язаннях на утримання повнолітнього сина.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доводи позовної заяви підтримала та просила її задовольнити. Повідомила, що син має хронічні захворювання, які потребують систематичних витрат. А відповідач є особою працездатного віку та неофіційно працює.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у письмових поясненнях просив розгляд справи проводити без його участі.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за правилами статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

Установлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на день подачі позову досяг повноліття.

Відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.05.2011 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.

З 01.09.2023 ОСОБА_3 навчається на денній формі в комунальному закладі «Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтва імені Марії Заньковецької» Чернігівської обласної ради за спеціалізацією «Менеджмент соціокультурної діяльності». Строк навчання з 01.09.2023 до 30.06.2027.

Із довідки, виданої начальником відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр), вбачається, що ОСОБА_2 на обліку за місцем реєстрації в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області не перебуває та пенсію не отримує.

З Виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 10945 комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської міської ради відділення політравми вбачається, що ОСОБА_2 з 26.05.2025 до 04.06.2025 перебував на стаціонарному лікуванні та 29.05.2025 йому було проведено артроскопічну меніскектомію колінного суглоба.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0825-2217-1434-0 від 26.08.2026, видану комунальним некомерційним підприємством «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» Ніжинської міської ради Чернігівської області, солдат ОСОБА_2 військової частини НОМЕР_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 , через захворювання, пов`язані з проходженням військової служби, придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення охорони.

Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого комунального некомерційного підприємства «Ніжинська міська лікарня імені Миколи Галицького» Ніжинської міської ради Чернігівської області № 9733 Хірургічного відділення № 2 від 27.08.2025 ОСОБА_2 діагностовано діагноз: двобічний гонартроз, розриви медіальних менісків обох колінних суглобів, стан після артроскопії правого колінного суглобу 29.05.2025, синовіїт правого колінного суглобу, поширений остеохондроз хребта з проявами спондильозу, спондилоартрозу, кил мхд С6-С7, протрузій МХД С3-С6, Th3- Th4, Th7- Th8, Th11- Th12, L3-L4, екструзій МХД дисків L4-S1, за стенозом хребтового каналу на рівні L3-S1, стійка цервікобрахіалгія справа, правобічний люмбоішалгічний м`язевотонічний синдроми, гіпертонічна хвороба ІІ ст., 3 ст., гіпертензивне серце, ризик 3, СР ст. ХСН 0-1 ст. СКХ з наявністю дрібних контраментів, обліреруючий отерослероз артерій нижніх кінцівок, ХВН, варикозна хвороба правої нижньої кінцівки.

ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №114/25/2672/В, дата прийняття рішення 17.09.2025 та відповідно до рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, його здатність до трудової діяльності визначено помірний ступінь обмеження.

Норми права, які були застосовані судом

Статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, що продовжують навчання, є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа № 199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.

Мотивована оцінка і висновки суду

Як вбачається з матеріалів справи, син сторін ОСОБА_3 досяг повноліття, є студентом комунального закладу «Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтва імені Марії Заньковецької», навчається на денній формі, у зв`язку з чим самостійного заробітку не має, наявні захворювання, які потребують лікування.

Встановивши, що ОСОБА_3 продовжує навчатися у навчальному закладі та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а його батько ОСОБА_2 заперечує проти стягнення з нього аліментів, оскільки має ряд захворювань та доходів не отримує, суддя дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення зі ОСОБА_2 аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що одним з завдань цивільного судочинства є справедливий розгляд цивільних справ.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі відповідачем не надано доказів його скрутного матеріального становища, а також у матеріалах справи відсутні дані щодо неможливості відповідача працювати, і виконувати певні роботи без шкоди для його здоров`я.

Наявність у ОСОБА_2 проблем зі здоров`ям, відсутність офіційного працевлаштування не позбавляє його, як батька виконання свого обов`язку, передбаченого чинним законодавством щодо утримування повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги у спосіб сплати аліментів, що передбачено статтями 199, 200, 201 СК України.

На підставі частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, тому за правилами статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 182, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на навчання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 07.01.2026 до закінчення навчання - 30 червня 2027 року.

Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ