Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №482/338/26 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

Суд: Новоодеський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення законодавства про закупівлі

Дата: 29 квітня 2026 р.

Справа: №482/338/26

Суддя: Кічула В. М.

30.04.2026

Справа № 482/338/26

Номер провадження 3/482/183/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2026 року місто Нова Одеса

Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Кічула В.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фахівця з публічних закупівель закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж», громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.02.2026 року № 14/06/2026пр, головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області за наслідками здійсненого відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторингу UA-M-2025-12-08-000072 процедури закупівлі, проведеної закладом професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» за предметом «Азотні добрива (карбамід) (ДК 021:2015:24410000-1 — Азотні добрива)», виявлено порушення законодавства про закупівлі в частині відхилення тендерної пропозиції не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення), що відображене у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, який 25.12.2025 року оприлюднений в електронній системі закупівель, а саме ОСОБА_1 відхилила тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_2 не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення).

Так, очікувана вартість предмета закупівлі у процедурі закупівлі № UA-2025-11-17-008968-а становить 2850000,00 грн. та визначена Замовником з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ). Оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна». Питома вага критерію — 100%. Замовник обрав для реалізації електронних полів «очікувана вартість», «первинна пропозиція» та «остаточна пропозиція» суму в гривнях з ПДВ, не зважаючи на систему оподаткування учасників. ФОП ОСОБА_2 подав тендерну пропозицію з остаточною ціною 2640000,00 грн., документи якої не містять інформації про урахування ПДВ під час формування ціни пропозиції цим учасником.

27.11.2025 року ОСОБА_1 прийняла рішення, оформлене протоколом № 3, про відхилення тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 як такої, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме: подання недостовірної інформації щодо формування ціни із включенням ПДВ за відсутності статусу платника ПДВ.

При цьому замовник не звертався до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, відповідно до їх компетенції для підтвердження інформації про включення учасником ФОП ОСОБА_2 . ПДВ до ціни тендерної пропозиції, та не отримував достовірної інформації щодо факту зазначення у тендерній пропозиції ФОП ОСОБА_2 будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів.

Проте, ОСОБА_1 27.11.2025 року відхилила тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_2 як такого, що подав недостовірну інформацію щодо формування ціни із включенням ПДВ за відсутності статусу платника ПДВ.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, як порушення пп. 1 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарі, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених ПКМУ від 12.10.2022 року № 1178.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, але від її захисника — адвоката Лещенка О.О. до суду надійшло письмове заперечення на протокол про адміністративне правопорушення.

У своєму запереченні захисник просив про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, оскільки висновок про те, що ОСОБА_1 , як уповноважена особа Замовника не зверталась до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції для підтвердження інформації про включення учасником ФОП ОСОБА_2 ПДВ до ціни тендерної пропозиції, та не отримувала достовірної інформації щодо факту зазначення у тендерній пропозиції ФОП ОСОБА_2 будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів – не відповідає фактичним обставинам справи.

У відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, неявка у судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 164-14 КУпАП не являється перешкодою для розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу директора закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» від 30.04.2025 року № 17-к, ОСОБА_1 призначено на посаду фахівця з публічних закупівель.

Наказом директора закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» від 17.11.2025 року № 156/2, ОСОБА_1 доручено провести процедуру відкритих торгів щодо закупівлі мінеральних добрив Карбамід.

Згідно тендерної документації щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю товару за предметом ДК 021:2015:24441000-1 - Азотні добрива, (Карбамід): процедура закупівлі — відкриті торги; очікувана вартість предмета закупівлі — 2850000,00 грн в т.ч. ПДВ.

Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-11-17-008968-a від 25.12.2025 року, предметом аналізу були такі питання: визначення предмету закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції станом на дату проведення торгів, далі – Особливості); розгляд тендерних пропозицій; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору змісту тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель на 2025 рік закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Новоодеський професійний коледж» (далі – Замовник); оголошення про проведення відкритих торгів; тендерна документація, затверджена рішенням уповноваженої особи (протокол від 17.11.2025 № 2) (далі – тендерна документація); реєстр отриманих тендерних пропозицій; тендерні пропозиції фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі – ФОП ОСОБА_2 ), товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОРЕСУРС-А» (далі – ТОВ «АГРОРЕСУРС-А») та товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» (далі – ТОВ «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ»); протоколи від 27.11.2025 № 3 (далі – протокол № 3), від 28.11.2025 № 4, та від 01.12.2025 № 5 (далі – протокол № 5) і № 6 (далі – протокол № 6); повідомлення про намір укласти договір про закупівлю; договір від 08.12.2025 № 8968-а (далі – Договір про закупівлю); пояснення, інформація та документи, надані Замовником через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено, що у торгах взяли участь чотири учасника, а саме: ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «АГРОРЕСУРС-А», ТОВ «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» та приватне підприємство «НАФТАТРАНССЕРВІС».

За результатами електронного аукціону в електронній системі закупівель найбільш економічно вигідною визначена тендерна пропозиція учасника ФОП ОСОБА_2 з остаточною ціною 2 640 000,00 грн з урахуванням податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Згідно з підпунктом 3.13 Додатку № 1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації «учасник, який подав тендерну пропозицію підтверджує, що згодний з проєктом договору про закупівлю, викладеним у Додатку 3 до цієї тендерної документації, та буде дотримуватися умов своєї тендерної пропозиції протягом строку, встановленого в п. 4 Розділу 3 до цієї тендерної документації».

Учасник ФОП ОСОБА_2 на порушення вищезазначеної вимоги тендерної документації не надав у складі тендерної пропозиції документ, в якому би підтвердив згоду з проєктом договору про закупівлю, викладеному у Додатку 3 до тендерної документації, та зобов`язання дотримуватися умов тендерної пропозиції протягом строку, встановленому в тендерній документації.

Таким чином, у складі тендерної пропозиції цього учасника наявна невідповідність, передбачена пунктом 43 Особливостей. Проте, Замовник на порушення вимог пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення зазначеної невідповідності до ФОП ОСОБА_2 . Разом з цим, згідно з протоколом № 3, оприлюдненим в електронній системі закупівель, Замовник відхилив тендерну пропозицію цього учасника як такого, що подав недостовірну інформацію щодо формування ціни із включенням ПДВ за відсутності статусу платника ПДВ, та зазначив, що «під час перевірки інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований як платник єдиного податку 2 групи та не є платником податку на додану вартість (ПДВ)», та «керуючись статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відхиляє тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_2 як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме: подання недостовірної інформації щодо формування ціни із включенням ПДВ за відсутності статусу платника ПДВ».

Відповідно до інформації з електронної системи закупівель та підпункту 4.4 пункту 4 розділу І «Загальні положення» тендерної документації очікувана вартість предмета закупівлі складає 2 850 000,00 грн та визначена Замовником з урахуванням ПДВ.

Згідно з умовами частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону критеріями оцінки є:

1) ціна; або

2) вартість життєвого циклу; або

3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.

Таким чином, у разі оголошення замовником закупівлі без ПДВ, оцінка пропозицій учасників відбувається електронною системою закупівель також без ПДВ. А якщо замовник оголошує закупівлю з ПДВ, то оцінка пропозицій здійснюється з урахуванням ПДВ, незважаючи на систему оподаткування учасника.

Підпунктом 1.6 пункту 1 розділу V «Оцінка і розгляд тендерної пропозиції» тендерної документації встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі критерію «Ціна». Питома вага критерію – 100 %».

З огляду на той факт, що Замовник оголосив закупівлю UA-2025-11-17-008968-a з урахуванням ПДВ, та враховуючи умови частини першої статті 29 Закону, для забезпечення автоматичної оцінки ціни пропозицій електронною системою закупівель остаточна ціна тендерних пропозицій учасників, в тому числі і ФОП ОСОБА_2 , зазначається також з урахуванням ПДВ.

Моніторингом встановлено, що умовами тендерної документації Замовник не передбачив надання учасниками документу з розрахунком ціни тендерної пропозиції, який би містив інформацію про врахування чи неврахування учасниками ПДВ у складі ціни їх тендерних пропозицій.

Аналізом змісту документів тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 встановлено, що вона не містить інформації про урахування ПДВ під час формування ціни пропозиції цим учасником.

Крім того, у відповіді від 11.12.2025 року на запит посадової органу державного фінансового контролю Замовник зазначив, що він не звертався до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції згідно з пунктом 42 Особливостей для підтвердження інформації про включення учасником ФОП ОСОБА_2 ПДВ до ціни тендерної пропозиції.

Враховуючи вищевикладене, Замовник на порушення вимог підпункту 1 пункту 44 Особливостей відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_2 без наявності відповідних підстав. Як наслідок, Замовник на порушення вимог частини одинадцятої статті 29 Закону безпідставно розпочав розгляд наступної тендерної пропозиції – учасника ТОВ «АГРОРЕСУРС-А».

Моніторингом також встановлено, що Замовник на порушення вимог пункту 46 Особливостей в протоколі № 3 не зазначив посилання на відповідні положення Особливостей та умови тендерної документації, яким не відповідає тендерна пропозиція учасника ФОП ОСОБА_2 .

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення вимог пункту 43, підпункту 1 пункту 44 та пункту 46 Особливостей і частини одинадцятої статті 29 Закону.

В сою чергу ОСОБА_1 за запитом Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області було надано наступні пояснення.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» та Наказу №275 від 18.02.2020 року «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» (далі Методика), затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Замовником було проведено аналіз ринкових цін на відповідний товар.

З метою здійснення попереднього моніторингу ринку Замовником були направлені комерційні запити трьом постачальникам, що фактично реалізують азотні добрива на ринку країни. За результатами опрацювання отримано такі відповіді:

- ПП «Нафтатранссервіс» - цінова пропозиція 28000,00 грн. за 1 тону;

- ТОВ «Агроснаб» - цінова пропозиція 28500,00 грн. за 1 тону;

- ТОВ «Техноторг» - цінова пропозиція 28400,0 грн за 1 тону.

Враховуючи діапазон ринкових цін (28000-28500 грн/т), а також керуючись принципами максимальної економії, ефективності та Методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, Замовником було визначено очікувану вартість на рівні 28500,00 грн за 1 тону. Зазначений показник обрано як такий, що забезпечує реалістичність проведення закупівлі, враховує можливі коливання ринку, логістичні витрати та дозволяє уникнути відміни торгів у разі подання учасниками пропозицій, близьких до верхньої межі ринкових цін. Розрахунок очікуваної вартості проведено на підставі фактичних даних комерційних пропозицій, актуальних на момент визначення вартості предмета закупівлі.

Інформація про ПДВ містилася безпосередньо у тендерній пропозиції учасника на електронному майданчику. У складі поданої пропозиції ФОП ОСОБА_2 на електронному майданчику Prozorro вказав загальну ціну за предмет закупівлі «2 640 000,00 грн. з ПДВ».

Ця інформація була відображена у полі «Остаточна пропозиція», яку учасник заповнює самостійно. Таким чином, сам учасник задекларував, що його ціна включає податок на додану вартість. З метою уточнення інформації щодо системи оподаткування ФОП ОСОБА_2 . Замовник на сайті Міністерства юстиції України зробив безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказано, що ФОП ОСОБА_2 взятий на облік як платник єдиного внеску. Також був зроблений безкоштовний запит в Opendatabot, де зазначено, що Учасник є платником єдиного податку 2 групи по ставці 20% з 01.12.2024 року (скріни і посилання з сайтів долучено до матеріалів справи). Також в складі тендерної пропозиції Учасник надав витяг з Єдиного державного реєстру, де зазначено «Належність: дані про взяття на облік як платника єдиного внеску», «Номер, дата та час формування витягу: 36377288, 24.11.2025 16:02:03» (файл додається).

Згідно додатку №1 до тендерної документації вимагалось: «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)». Учасник надав виконаний аналогічний договір де в Додатку №1 «Специфікація» до договору зазначено, що «ціна товару без ПДВ» і «загальна вартість Товару без ПДВ». Як висновок, що ФОП ОСОБА_2 не сплачує ПДВ при реалізації товару.

Інформація з ЄДР щодо системи оподаткування не була використана як підстава для відхилення, а мала лише допоміжний характер. Основним джерелом інформації була самостійно подана учасником остаточна пропозиція «з ПДВ» у складі його тендерної пропозиції. Згідно з Податковим кодексом, платники єдиного податку 2 групи не можуть бути платниками ПДВ. Платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3-х % доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники - платники єдиного податку четвертої групи. Таким чином, якщо ФОП перебуває на 2 групі єдиного податку, він немає права зазначити ціну «з ПДВ», оскільки не є платником ПДВ.

Відповідно до Моніторингу: UA-М-2025-12-08-000072 щодо предмета закупівлі, відповідь замовника є наступною:

«Фактичні обставини:

Учасник ФОП, який відповідно до даних ЄДР і особисто наданих документів в тендерній пропозиції є платником єдиного податку та не зареєстрований платником ПДВ, подав пропозицію на закупівлю добрив із зазначенням ціни «2 640 000,00 грн з ПДВ», тобто ПДВ 0 грн, то реальна вартість для замовника 2 640 000,00 грн. (за 100 тон).

Пропозиція була оцінена як нижча лише формально, але фактичне навантаження для замовника значно вище, що спотворює об`єктивну оцінку тендерних пропозицій (ст.5 Закону).

Інший Учасник (платник ПДВ) подав пропозицію на суму 2 760 750,00 грн (у т.ч. ПДВ – 460 125,00грн), отже реальна вартість 2 760 750 – 460 125 = 2 300 625 грн (за 100 тон). Як результат 339 375,00 грн. економії за весь обсяг.

Після аукціону нижчою була пропозиція неплатника ПДВ, однак економічний розрахунок доводить протилежне.

Обов`язки учасників щодо достовірності інформації:

Частина 1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) зобов`язує учасника надавати достовірну інформацію в межах процедури закупівлі.

Ст. 5 Закону встановлює принципи:

- добросовісної конкуренції;

- максимальної економії та ефективності;

- недискримінації учасників;

- об`єктивної та неупередженої оцінки пропозицій.

Подання учасником некоректної або неправдивої інформації про структуру ціни порушує ці принципи.

Висновок з норм Податкового Кодексу України (далі ПКУ) - (пункт 188.1(регулює базу оподаткування ПДВ і визначає, що ПДВ може нараховувати лише платник ПДВ), п.198.1 і п.198.3 ПКУ (право на податковий кредит виникає лише у платника ПДВ та лише за наявності зареєстрованої податкової накладної).

Учасник, який не є платником ПДВ:

- не має права нараховувати ПДВ;

- не може вказувати ціну «з ПДВ»;

- не може формувати податковий кредит;

- не може включати ПДВ у вартість товару.

Отже, зазначення ФОП ОСОБА_2 остаточної пропозиції «2 640 000,00 грн з ПДВ» є фактично неправдивою інформацією, яка впливає на оцінку пропозицій, оскільки Замовник являється платником ПДВ 3 групи (про що вказано в проєкті договору додаток №3 до тендерної документації розділ 5 пункт 5.3.

Пропозиція неплатника ПДВ (який вказав ціну з ПДВ) є економічно невигідною, оскільки Замовник втрачає право на податковий кредит. Порушується принцип максимальної економії, передбачений ст. 3 Закону. Пункт 188.1 ПКУ чітко визначає, що лише платник ПДВ може застосовувати податкову ставку у складі вартості товару. Подання ціни «з ПДВ» учасником, який не є платником ПДВ, є помилковим та неправомірним формуванням ціни.

Замовник не звертався до державних органів, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Законодавство не покладає на Замовника обов`язку звертатися до контролюючих органів для перевірки податкового статусу учасників. Замовник оцінює інформацію подану учасником у складі пропозиції. Сам Учасник у своїй Тендерній пропозиції декларував ціну «з ПДВ». Ця інформація була відображена на електронному майданчику Prozorro і є невід`ємною частиною тендерної пропозиції. Саме учасник, а не державний орган чи інша установа, формує свою цінову пропозицію. Тому запит до державних органів чи інших установ щодо підтвердження того, що сам Учасник написав у своїй же пропозиції, не передбачений жодною нормою. Невідповідність виникла не через сумніви у статусі платника ПДВ, а через факт подання Учасником недостовірної інформації про ціну, що призводить до спотворення реальної вартості товару. Порушення полягало в тому, що ФОП ОСОБА_2 задекларував ціну з ПДВ не будучи платником ПДВ, цей статус був підтверджений з відкритих офіційних джерел також і документами наданими особисто Учасником. Тому предмет перевірки полягав у недостовірності даних. Податковий статус учасника підтверджується ним самим. Згідно з Податковим Кодексом України, саме платник податків (ФОП) самостійно подає заяву про реєстрацію/анулювання платника ПДВ. Тому достовірність інформації про включення ПДВ до ціни визначається самою декларацією Учасника, а не довідками з відповідних державних органів і інших установ».

Під час розгляду тендерної пропозиції учасника було встановлено, що окремий документ, який би підтверджував згоду з проєктом договору, у складі тендерної пропозиції відсутній. Проєкт договору є правовим документом, який визначає істотні умови договору: поставки товару, зокрема умови щодо ціни, обсягів, строку поставки та відповідальності сторін. Відсутність згоди з проєктом договору не є формальною або технічною помилкою та не може вважатися усувною невідповідністю в розумінні пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 року, оскільки подання такого документу після розкриття тендерних пропозицій означало б нове волевиявлення учасника.

В зв`язку з викладеним замовник не мав правових підстав для застосування механізму 24 години на усунення невідповідностей та діяв відповідно до вимог тендерної документації і законодавства у сфері публічних закупівель, та не порушення принципів рівного ставлення до учасників, та прозорості закупівель.

Під час розгляду тендерної пропозиції учасника замовником було допущено технічну помилку, внаслідок якої на етапі кваліфікації не були своєчасно враховані всі невідповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, а саме: відсутність у складі тендерної пропозиції документа, що підтверджує згоду учасника з проєктом договору; відсутність документів, що підтверджують повноваження посадової особи ОСОБА_3 на підписання документів тендерної пропозиції.

В складі тендерної пропозиції учасником було надано документ «Відомості про учасника», в якому зазначено інформацію про підписанта документів тендерної пропозиції- ОСОБА_3 , із зазначенням, що він діє за довіреністю. Водночас у складі тендерної пропозиції відсутній документ(довіреність або інший розпорядчий документ), який би належним чином підтверджував повноваження зазначеної особи на підписання документів тендерної пропозиції від імені учасника. Таким чином, зазначення учасником інформації у документі «Відомості про учасника» мало декларативний характер та не підтверджувало повноваження підписанта у розумінні вимог тендерної документації. Невідповідність у частині підтвердження повноважень підписанта не була своєчасно врахована замовником під час розгляду тендерної пропозиції, що призвело до помилкового визначення учасника переможцем.

Зазначені невідповідності відповідно до вимог тендерної документації та положень статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» є підставами для відхилення тендерної пропозиції учасника на етапі її розгляду. Фактичне визначення учасника переможцем за наявності зазначених невідповідностей було здійснено помилково.

Механізм усунення невідповідностей протягом 24 годин відповідно до пункту 43 Постанови КМУ №1178 від 12.10.2022 року (далі-Особливості) застосовується виключно до таких, усунення яких не змінює змісту тендерної пропозиції та не впливає на істотні умови майбутнього договору про закупівлю. Відсутність у складі тендерної пропозиції згоди з проєктом договору не є формальною помилкою, оскільки такий документ підтверджує волевиявлення учасника щодо прийняття істотних умов договору та має бути поданий станом на момент подання тендерної пропозиції.

Щодо відмови учасника від підписання договору.

Після визначення учасника ТОВ «Агроресурс-А» переможцем замовник отримав від учасника повідомлення про відмову від укладення договору про закупівлю у зв`язку з відсутністю товару в наявності. Зазначена обставина додатково підтвердила неможливість укладення договору та відсутність у учасника наміру виконувати договірні зобов`язання, що унеможливило подальше укладення договору про закупівлю.

Договір про закупівлю за результатами процедури не укладався, бюджетні кошти не витрачалися, що свідчить про відсутність негативних фінансових наслідків для замовника та державних коштів. Замовником вжито заходів щодо недопущення аналогічних ситуацій у подальшому шляхом посилення внутрішнього контролю за перевіркою відповідності тендерних пропозицій вимогам тендерної документації на етапі кваліфікації. Замовник визнає, що на етапі розгляду тендерної пропозиції було допущено процедурну помилку, яка не призвела до укладення договору з учасником, пропозиція якого не відповідала вимогам тендерної документації, та не спричинила негативних фінансових наслідків.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За правилами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245 КУпАП передбачає, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, крім іншого, зокрема: суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Згідно з ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції.

В свою чергу, склад адміністративного правопорушення – це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

При цьому, ч. 3 ст. 164-14 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 164-14 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до абз. 2 п.п. 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.

Згідно з абз. 1 пункту 42 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі (абз. 2 пункту 42 Особливостей).

Тобто Особливості визначають обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, коли учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей.

В той же час Законом України «Про публічні закупівлі» встановлені ширші повноваження і обов`язки замовника щодо необхідності відхилення тендерних пропозицій.

Так, згідно з абз. 3 п.1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону.

Пункт 2 частини 15 статті 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлює, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

В той же час, відповідно до п. 3 частини 15 статті 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Таким чином Закон (п. 3 ч. 15 ст. 29) встановлює обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію у разі факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі.

Абзац 3 частини 15 вказаного закону зобов`язує замовника відхилити тендерну пропозицію будь-якого учасника закупівлі у випадку отримання достовірної інформації про факт зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі.

Тобто для відхилення тендерної пропозиції закон вимагає від замовника виконання лише двох умов – достовірність інформації та її суттєве значення при визначенні результатів.

Саме для реалізації вказаних умов відхилення тендерної пропозиції законодавцем надано додаткове право замовнику, передбачене пунктом 2 частини 15 статті 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» щодо безоплатного отримання інформації.

Системний аналіз пунктів 42 і 44 Особливостей та частини 15 статті 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» свідчить про те, що у законодавстві щодо публічних закупівель відсутня встановлена форма звернення до органів державної влади, підприємств, установ, організацій. Основним критерієм в даному випадку законодавство встановлює достовірність інформації щодо учасника закупівель.

Вказане кореспондується положенням абз. 2 пункту 42 Особливостей, які встановлюють обов`язкове відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі у разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів незалежно від джерела походження такої інформації.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 не погодилась із викладеною в протоколі позицією, яка полягає у тому, що отримання загальновідомої та/або такої, що міститься у відкритих джерелах чи державних реєстрах інформації щодо недостовірності зазначеної у тендерній пропозиції інформації, яка є суттєвою при визначенні результатів, унеможливлює відхилення такої пропозиції, оскільки таке тлумачення законодавства про публічні закупівлі спростовується абзацами 2-3 частини 15 статті 29 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Згідно з положеннями статті 297 і п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 % доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники - платники єдиного податку четвертої групи.

Так, відповідно до матеріалів справи 25.11.2025 року ОСОБА_1 було здійснено перевірку наданої учасником тендеру ФОП ОСОБА_2 інформації, а саме витягу з ЄДРЮОФОП і ГФ від 24.11.2025 року шляхом здійснення безкоштовного електронного запиту до реєстру. За результатом обробки такого запиту Державним підприємством «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України було надано інформацію про те, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований на спрощеній системі оподаткування з моменту своєї державної реєстрації, а саме з 22.11.2024 року.

Також із долучених представником ОСОБА_1 пояснень та документів, вбачається що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім реєстрів Міністерства фінансів України, перевіряла інформацію щодо реєстрації ФОП ОСОБА_2 на спрощеній системі оподаткування на таких ресурсах, як Опендатабот (opendatabot.ua) та товариства з обмеженою відповідальністю «Ю-КОНТРОЛ» (youcontrol.com.ua) – відповідні витяги долучено до матеріалів справи.

Таким чином, висновок про те, що ОСОБА_1 як уповноважена особа Замовника не зверталась до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції для підтвердження інформації про включення учасником ФОП ОСОБА_2 ПДВ до ціни тендерної пропозиції, та не отримувала достовірної інформації щодо факту зазначення у тендерній пропозиції ФОП ОСОБА_2 будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів – не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується зазначеним вище.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 33 - 35, 221, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, 285 КУпАП, суд, -

постановив:

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 164-14 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення 14/06/2026пр від 09.02.2026 року.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя В.М. Кічула

Оригінал: reyestr.court.gov.ua