Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №489/8495/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/8495/25

Номер провадження 2/489/326/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну спр аву за позовом Автогаражного кооперативу "ТЕМП-2" (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

встановив

В жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2024 у справі №489/3424/24 затверджено мирову угоду від 29.05.2024 між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1 про визнання винуватості. ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 191 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч. 1 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків строком, на один рік; за ч. 3 ст. 191 КК України – у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків, строком на один рік шість місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків, строком на один рік шість місяців. На підставі статей 75, 76 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо вона протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Досудовим слідством було встановлено, що в період виконання трудової діяльності ОСОБА_1 привласнила грошові кошти АГК "ТЕМП-2", які їй були ввірені на загальну суму 625674,00 грн. Така шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню.

З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 625674,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу (ч.8 ст.141 ЦПК України)

Представник позивача в судове засідання не з`явилися, просив справу розглядати за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв та клопотань від них до суду не надходило, відзив до суду не подано.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Постановою Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, провадження № 61-175сво21, роз`яснено, що при ухваленні рішення суду, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це відповідає вимогам ЦПК України і не є порушенням прав сторін.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2024 у справі №489/3424/24 затверджено мирову угоду від 29.05.2024 між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1 про визнання винуватості. ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 191 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання: за ч. 1 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі на строк один рік з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків строком, на один рік; за ч. 3 ст. 191 КК України – у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків, строком на один рік шість місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків, строком на один рік шість місяців. На підставі статей 75, 76 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо вона протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Судом встановлено, що вказаним кримінальним правопорушенням АГК "ТЕМП-2" заподіяно матеріальну шкоду на суму 625674 грн., яка під час досудового розслідування не відшкодована. Розмір завданої шкоди підтверджується встановленими судом обставинами під час винесення вироку у справі №489/3424/24 та визнанням винуватості ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст.15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 цієї статті встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відповідно до частини 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питанні чи мале місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до абз. 1 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (із наступними змінами) та абз. 1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, у повному обсязі.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, слід вважати доведеними позовні вимоги АГК "ТЕМП-2" щодо стягнення з відповідача суми 625674,00 грн., що є прямою дійсною шкодою встановленою за результатами судового розгляду кримінального провадження, факт заподіяння матеріальної шкоди позивачу підтверджується вирокомЛенінського районного суду м. Миколаєва від 29.05.2024 у справі №489/3424/24.

Враховуючи зазначені положення чинного законодавства, які регулюють даний вид правовідносин, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 625674,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Автогаражного кооперативу "ТЕМП-2" в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 625674,00 грн. (шістсот двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні нуль копійок)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9385 грн. 11 коп. (дев`ять тисяч триста вісімдесят п`ять гривень одинадцять копійок).

Інформація про учасників справи:

Позивач: Автогаражний кооператив "ТЕМП-2", код ЄДРПОУ - 23040930, адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Генерала Свиридова, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.04.2026. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суддя В. В. Кокорєв