Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №146/551/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/551/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2026 р. селище Томашпіль

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковська І.В. розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянка України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 до Томашпільського районного суду Вінницької області надійшлов адміністративний матеріал про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 141761 ОСОБА_1 ухилилась від виконання, передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , внаслідок чого без поважних причин, від початку навчального року з 20.01.2026 року пропустила 15 уроків в Томашпільському ліцеї, під час пропусків знаходилась на площі Тараса Шевченка або на першому поверсі Томашпільського ліцею.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала. Пояснила, що має неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка забезпечена необхідними умовами для життя, навчання та виховання. Вважає, що вона належним чином виконує свої батьківські обов`язки по вихованню доньки. З школи не повідомляли, що донька пропускає уроки.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідальність настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Виховання дітей є головним моральним і правовим обов`язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов`язки повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до характеристики учениці 8-А класу ОСОБА_2 , 2011 року народження, навчається у Томашпільському ліцеї. Зарекомендувала себе як учениця з середнім та початковим рівнем навчальної мотивації. З однокласниками відносини складні, часто створює навколо себе кофліктні ситуації. Батьківські обов`язки щодо забезпечення всім необхідним для розвитку та навчання дитини батьки виконують.

З наданої довідки - характеристики на матір учениці ОСОБА_2 вбачається наступне: ОСОБА_1 за останній час проживання на території с. Горишківка Томашпільської селищної ради зарекомендувала себе добре, в порушенні громадського порядку не замічалась. Спиртними напоями не зловживає, до адміністративної відповідальності не притягувалась.

Проте належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 , як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки по вихованню доньки, матеріали справи не містять, окрім протоколу про адмінправопорушення. В протоколі про адмінправопорушення не зазначено яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов`язки, при цьому не вказано в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено.

В матеріалах справи відсутні докази того, що дирекція школи зверталась та повідомляла матір ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , що її донька пропускає уроки без поважних причин та не відвідує школу. Також не надано доказів того, що ОСОБА_1 на зауваження дирекції школи про те, що дитина пропускає уроки, ніяким чином не реагувала.

З урахуванням наведеного вище, вважаю, що відсутні достатні дані, які б поза розумним сумнівом доводили ухилення ОСОБА_1 від передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї неповнолітньої дитини, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, відтак відсутні підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції». Положенняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Частинами 1 та 2 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Враховуючи положення ст.62 Конституції України, у відповідності до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також основні конституційні засади судочинства, визначені ст.129 Конституції, до яких належать забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 141761 від 9 квітня 2026 року, не підтверджені належними та допустимими доказами у справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області.

Суддя І.В.Скаковська

Повний текст постанови виготовлено 30 квітня 2026 року.