Суд: Чугуївський міський суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 28 квітня 2026 р.
Справа: №636/7663/25
Суддя: Оболєнська С. А.
ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/7663/25 Провадження 2/636/220/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.04.2026 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого – судді Оболєнської С.А.,
за участю секретаря судового засідання – Романової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.12.2024 в розмірі 42150,00 грн та судового збору.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 26.12.2024 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 26.12.2024-100000882. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 155 днів, дата повернення кредиту – 29.05.2025. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами, а відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, в зв`язку з чим утворилась заборгованість що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000,00 грн, процентів в розмірі 15600,00 грн, комісії - 1350,00 грн, додаткової комісії – 2700,00, неустойки – 7500,00 грн, у зв`язку з чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою від 06.10.2025 справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито.
Представник позивача просив позов задовольнити, розглядати справу в його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надала, заяв про розгляд справи в її відсутності не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.12.2024 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) 26.12.2024-100000882 від 26.12.2024. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 15000,00 грн строком на 155 днів зі сплатою процентів в розмірі 1% за кожен день користування кредитом.
У пункту 2.1 розділу 2 пропозиції про укладання кредитного договору (оферта) вказано, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із пунктом 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-57ХХХХХХ-0619. За змістом пункту 1-10 заявки споживача ОСОБА_1 від 26.12.2024, пункту 1-10 відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) від 26.12.2024 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту 26.12.2024, сума кредиту 15000,00 грн, строк, на який надається кредит, 155 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 29.05.2025, комісія, пов`язана з наданням кредиту 9 % від суми кредиту – 1350,00 грн, неустойка – 225 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язань.
До матеріалів справи приєднано квитанцію від 26.12.2024 згідно якої повідомлено, що успішно перераховані кошти на платіжну карту клієнта на суму 15000,00 грн, видача за договором кредиту №26.12.2024-100000882.
На підставі довідки-розрахунку про стан заборгованості ОСОБА_1 , наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», заборгованість складає основний борг в сумі 42150,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000,00 грн, процентів в розмірі 15600,00 грн., комісії - 1350,00 грн, додаткової комісії – 2700,00, неустойки – 7500,00 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вирішуючи позов в частині стягнення заборгованості за додатковою комісією у сумі 2700,00 грн, суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 1 квітня 2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.
Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбачених умовами договору комісій за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви взагалі не випливає і зміст вказаної послуги, і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні стягнення додаткової комісії з відповідача на користь позивача.
Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 26.12.2024-100000882 від 26.12.2024 – 31950,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000,00 грн, процентів в розмірі 15600,00 грн, комісії - 1350,00 грн, неустойки – 7500 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2267,23 грн (39450,00 х 2422,40 / 42150,00).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 223, 263, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.12.2024-100000882 від 26.12.2024 у розмірі 39450 (тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) 00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000,00 грн, процентів в розмірі 15600,00 грн, комісії - 1350,00 грн, неустойки – 7500,00 грн та судовий збір у розмірі 2267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн 23 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживжичий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833;.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: С.А. Оболєнська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua