Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №644/3234/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

30 квітня 2026 р.

Справа № 644/ 3234 /26

н/п 3/644/ 947 /26

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 квітня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі :

головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря – Жигуна О.А.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши адміністративні матеріали по справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, працюючого водієм без офіційного працевлаштування, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 070155 від 20.03.2026, ОСОБА_1 20.03.2026 приблизно о 18-00 год. перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно висловлював образи, виражався нецензурною лайкою в сторону своєї тещі ОСОБА_3 , яка проживає разом з ним за вказаною адресою, чим скоїв домашнє насильство, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_3 .

В протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також за подіями, які мали місце 20.03.2026 о 18-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 070156 від 20.03.2026, та протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 080712 від 20.03.2026, з посиланням на те, що конфлікт який відбувся між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбувався в присутності дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим було завдано шкоду психічному здоров`ю дітей.

Дії ОСОБА_1 за порушення зазначені в протоколах серії ВАД № 070156 від 20.03.2026 та серії ВАД № 080712 від 20.03.2026, кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява в якій вона просила закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки за подіями, які мали місце 20.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , між нею та її зятем відбулась взаємна словесна перепалка в ході якої жоден з них не вчиняв фізичного та психологічного насильства один до одного. ОСОБА_2 зазначила, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час конфлікту між нею та ОСОБА_1 не були присутні. Словесна перепалка між ними сталася на ґрунті раптово виниклих непорозумінь, внаслідок чого вона викликала працівників поліції, які в подальшому склали протоколи на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Конфлікт між ними врегульований мирним шляхом та жодних претензій один до одного вони не мають. Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, накладення на нього штрафу та стягнення судового збору поставить його сім`ю у скрутне матеріальне становище.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що конфлікт між нею та ОСОБА_1 носив виключно словесний характер та шкоди її фізичному чи психологічному здоров`ю завдано не було. Малолітні діти під час конфлікту знаходилися поза межами будинку. У зв`язку з викладеним ОСОБА_2 просила закрити провадження у справі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив пояснення надані ОСОБА_2 та зазначив, що конфлікт між ними врегульований мирним шляхом та жодних претензій один до одного вони не мають.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Перевіривши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілої, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 245, 280 та 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого (матеріальний склад).

За частиною другою ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це систематична поведінка (образи, приниження, контроль, маніпуляції, ігнорування, погрози), що завдає емоційної шкоди, порушує психічний комфорт жертви, прагне її знищити самооцінку, змусити жити в страху та контролі. Воно проявляється у стосунках (сімейних, романтичних, професійних), може бути як усвідомленим, так і неусвідомленим, і залишає глибокі травми, руйнуючи психіку людини.

Фізичне насильство — це навмисне застосування сили, що призводить до тілесних ушкоджень (ударів, синців), загрози життю чи здоров`ю.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

При цьому слід зазначити, що конфлікт (лат. Conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

В фабулі протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив відносно ОСОБА_2 психологічне насильство відносно останньої. Також в протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що в ході конфлікту, який відбувся між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було завдано шкоду психічному здоров`ю дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Разом з тим, до протоколів не додано будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення психологічного насильства, як відносно ОСОБА_2 , так і відносно малолітніх дітей.

Постанова суду, відповідно до ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

Отже, у справах про психологічне домашнє насильство обов`язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи, перелічені у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.

Суд приймає до уваги надані в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснення щодо обставин конфлікту між ними, мирного врегулювання конфлікту та відсутності претензій один до одного.

На підставі наданих учасниками процесу показів, судом встановлено, що 20.03.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулась взаємна словесна перепалка в ході якої фізичного та психологічного насильства жодною із сторін вчинено не було. Словесна перепалка між ними сталася на ґрунті раптово виниклих непорозумінь.

З пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом також встановлено, що під час конфлікту малолітні діти знаходилися поза межами будинку, у зв`язку з чим не було завдано шкоди їх психологічному здоров`ю.

Матеріали справи не містять в собі доказів, які б спростовували вказані вище пояснення.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч.2 ст.173-2 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7-9, 13, 173-2, 247, 268, 276, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова в порядку визначеному ст. 294 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А. К. Сітало