Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №642/1713/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)

Дата: 30 квітня 2026 р.

Справа: №642/1713/26

Суддя: Ольховський Є. Б.

"01" травня 2026 р.

642/1713/26

2/642/1138/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ольховського Є.Б.

при секретарі Семенюк А.Є.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», третя особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління юстиції України, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуменна Любов Петрівна, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» в особі Харківської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, - про виключення запису про заборону відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду із позовом, в якому просить виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження, зареєстрований 10.10.2011р. за № 11703423 реєстратором: Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № 18\29152799 від 10.10.2011р. Ленінського ВДВС ХМУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно; все майно у межах суми боргу. В обґрунтуванні зазначила що позивачка після смерті свого чоловіка – ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак не змогла оформити спадкових прав, оскільки на все майно спадкодавця накладено арешт. Згідно відомостей нотаріуса та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 10 жовтня 2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження №18\29152799, в межах якого було накладено арешт на майно гр. ОСОБА_2 (реєстраційний номер обтяження: 11703423). Станом на день звернення до суду виконавче провадження, за яким накладався арешт в «Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень», відсутнє. За даними АСВП, а також Єдиного реєстру боржників відомості щодо померлого не знайдено. Таким чином, на даний час відсутні будь-які стягнення за виконавчими документами з померлого ОСОБА_2 . Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 11 березня 2026 року відкрито провадження у справі, призначений розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача правом на подання відзиву не скористався. Про час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином. 06 квітня 2026 року відповідач надіслав суду «Додаткові пояснення у справі». Розгляд справи просили провести за відсутності Відповідача.

Ухвалою від 07 квітня 2026 року підготовче провадження закрите та справу призначено до розгляду по суті.

У судове засідання з`явилися представник позивача та третьої особи – ДП «Національні інформаційні системи» в особі Харківської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Відповідач та третя особа – приватний нотаріус ХМНО Гуменна Любов Петрівна просили провести розгляд справи за їх відсутності. Від Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління юстиції України заяв та пояснень не надходило.

Представник позивача позов підтримала, посилаючись на підстави в ньому викладені. Прохала судові витрати лишити за позивачем.

Представник третьої особи – ДП «Національні інформаційні системи» в особі Харківської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України проти задоволення позову не заперечував, просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Судом встановлено що 07 лютого 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» (надалі за текстом – Банк) та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11295462000, за умовами якого Банк надав ОСОБА_4 кредитні кошти (кредит) в сумі 140 240 (сто сорок тисяч двісті сорок) гривень 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % річних, строком до 06 лютого 2015 року. У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_5 укладений договір застави автомобіля марки «Mitsubishi», моделі «Lancer» 2007 р.в.

Того ж дня, 07 лютого 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11295472000, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредит у формі кредитної лінії, що надається траншами, ліміт якої є рівним 8’274 (вісім тисяч двісті сімдесят чотири) гривні 57 копійок, за яким ОСОБА_6 мав погашати заборгованість за надання траншем протягом 11 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за тим місяцем, в якому надано транш, тобто з кінцевим терміном повернення до 08 січня 2009 р.

Свої зобов`язання ОСОБА_6 не виконав, у зв`язку із чим ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом і рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року по справі № 2-4468/10 було вирішено стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 126 585 (сто двадцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 57 коп. та судові витрати у сумі 1’385 грн. Виконавчий лист пред`явлено до виконання державному виконавцю. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 10 жовтня 2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження №18\29152799, в межах якого було накладено арешт на майно гр. ОСОБА_8 (реєстраційний номер обтяження: 11703423).

20 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код за ЄДРПОУ: 38750239) та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено договір факторингу №17, відповідно до якого право грошової вимоги за вищевказаними кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року по справі № 2-4468/10 було задоволено заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» – вирішено замінити стягувача – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29 червня 2010 року по справі № 2-4468/10 про стягнення з ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості у розмірі 126’585 грн. 57 коп. та судових витрат у сумі 1’385 грн. правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код за ЄДРПОУ: 38750239).

Гарантійним листом від 11 листопада 2016 року ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» повідомило, що у разі сплати громадянином ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , грошових коштів за кредитними договорами протягом 5 місяців (з листопада 2016 року по березень 2017 року) за встановленим графіком, ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» не матиме жодних претензій до нього.

На виконання своїх зобов`язань за кредитними договорами № 11295462000 від 07.02.2008 та № 11295472000 від 07.02.2008 гр. ОСОБА_9 станом на березень 2017 року повністю сплатив заборгованість за ними. Вказане підтверджується доданими до даного позову довідками про відсутність заборгованості від 20 березня 2017 року № 082003/29, № 082003/30.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер. Спадкоємцями після його смерті є дружина – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , та дочка – ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Отже, станом на день смерті гр. ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у останнього були відсутні будь-які фінансові зобов`язання перед ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з тієї причини, що грошові кошти за кредитними договорами № 11295462000 від 07.02.2008 та № 11295472000 від 07.02.2008 було повністю сплачено.

Проте, звернувшись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, вдова гр. ОСОБА_8 – ОСОБА_10 , дізналася про існування обтяжень на майно гр. ОСОБА_8 . Реєстраційний номер обтяження: 11703423. Реєстратор: Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № 18\29152799 від 10.10.2011 Ленінського ВДВС ХМУЮ. Об`єкт обтяження: невизначене майно; все майно у межах суми боргу.

Вказане позбавляє спадкоємицю можливості оформити спадкові права на майно померлого (вказане підтверджується доданою до позову інформаційною довідкою № 420398938 від 31.03.2025, виданою приватним нотаріусом ХМНО Гуменною Л.П.).

На запит до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо надання інформацію про предмет виконавчого провадження № 18\29152799, отримано інформацію, відповідно до якої: «Перевіркою даних АСВП (Автоматизована система виконавчих проваджень), встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 29152799 з виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Харкова (дата видачі – 27.07.2011) № 2-4468\10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» борг у розмірі 126’585,57 грн…. Надати більш детальну інформацію по ВП № 29152799 не уявляється за можливе [у зв`язку із закінченням строку зберігання виконавчого провадження]. Станом на 05.02.2026 відділ не має законних підстав для зняття арешту (Реєстраційний номер обтяження: 11703423)». Роз`яснено право звернутися до суду задля зняття арешту.

За даними АСВП, а також Єдиного реєстру боржників відомості щодо померлого не знайдено. Таким чином, на даний час відсутні будь-які стягнення за виконавчими документами з померлого ОСОБА_8 .

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем відповідного судового рішення.

Враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, накладеного в межах виконавчого провадження, взявши до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування за законом, що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, вважаємо, що позов підлягає задоволенню.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Що стосується тверджень відповідача про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд відхиляє їх та зазначає наступне.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц, від 09 серпня 2021 року № 285/2558/19, від 04 січня 2023 року у справі № 336/6130/20 відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Стягувачем у виконавчому провадженні № 18\29152799 було ПАТ «УкрСиббанк». Проте, 20 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код за ЄДРПОУ: 38750239) та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено договір факторингу №17, відповідно до якого право грошової вимоги за вищевказаними кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року по справі № 2-4468/10 було задоволено заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» – вирішено замінити стягувача – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 29 червня 2010 року по справі № 2-4468/10 про стягнення з ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованості у розмірі 126’585 грн. 57 коп. та судових витрат у сумі 1’385 грн. правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (код за ЄДРПОУ: 38750239).

25 липня 2024 року відбулася державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (зміна найменування юридичної особи). Юридична особа з кодом за ЄДРПОУ: 38750239 має назву «ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Отже, належним Відповідачем у даній справі є товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС».

Оскільки запис про арешт нерухомого майна, що є об`єктом спадкового майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна порушує право Позивачки на прийняття спадщини, а підстави заборони обтяження зазначеного нерухомого майна перестали існувати, зазначений запис підлягає виключенню з відповідного реєстру.

Таким чином, права позивачки підлягають захисту, оскільки вона позбавлена права розпоряджатися своїм майном внаслідок зареєстрованого обтяження, яке було зареєстровано в межах виконавчого провадження, обов`язки за яким боржником було виконано у повному обсязі.

Вимоги позивача зумовлені реалізацією її спадкових прав на арештоване майно, та відповідно мають розглядатися за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року та є обов`язковою для суду.

Судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 264-265, 268 ЦПК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», -

В И Р І Ш И В:

Позов – задовольнити.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження, зареєстрований 10.10.2011 за № 11703423 реєстратором: Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження № 18\29152799 від 10.10.2011 Ленінського ВДВС ХМУЮ, об`єкт обтяження: невизначене майно; все майно у межах суми боргу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Рішення виготовлено01.05.26р.

СУДДЯ Є. Ольховський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua