Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №641/1426/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 3/641/586/2026 Справа № 641/1426/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Онупко М.Ю. за участі секретаря судового засідання Ткач О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянки України, що проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До Слобідського районного суду міста Харкова надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 138896 від 10.02.2026 року, складеного інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Шайко О.О., 09.02.2026 року приблизно о 23 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: виражалась нецензурною лайкою в його бік та виганяла з квартири мешкання, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю, що вплинуло на психіку потерпілого, чим завдано емоційних страждань, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала в повному обсязі, та пояснила, що 09.02.2026 року її чоловік повідомив їй, що він привіз пожити із ними свою 90 річну мати, за якою вона доглядала близько трьох тижнів. У вказаний день вона поїхала до своєї матері. А коли повернулась додому, то ОСОБА_2 почав душити її і бити, виганяти її з квартири. Під час вказаних дій ОСОБА_2 вона виражалася нецензурною лайкою. Також вказала, що її лайка була обумовлена діями ОСОБА_2 .

Окрім того пояснила, що її свекруха мешкала разом із ними близько трьох тижнів, хоча має своє власне житло. Потерпілий не вірно вказував, що вона вживає постійно алкогольні напої. Так 09.02.2026 року вона дійсно була у нетверезому стані, однак на її думку, це не було приводом для того щоб її бити.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що його мати попросила переночувати у них вдома, після того як повернулася зі стаціонарного лікування. Наступного дня дружина вживала алкогольні напої і вчинила конфлікт. Так в під час конфлікту ОСОБА_1 падала на підлогу. В якийсь час з кімнати вийшла його мати, ОСОБА_1 кинула її на підлогу, і продовжила конфлікт. У зв`язку із вказаним конфліктом їх сусіди викликали швидку допомогу.

В подальшому потерпілий до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності та просив не притягувати ОСОБА_1 до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частина 1ст. 173-2 КУпАП визначає, що вчинення насильства в сім`ї - умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства врегульовані Законом України «Про запобігання та протидію домашнього насильства»

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Самі по собі, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.

Судом було досліджено в судовому засідання відеозаписи з б/к №472779, 472987, 471182, 472778 з яких вбачається, що між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулася сварка, у зв`язку із чим були викликані працівники поліції. З зазначених відеозаписів вбачається агресивна поведінка ОСОБА_3 щодо потерпілого ОСОБА_2 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 138896 від 10.02.2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10.02.2026 року, якою встановлено низький рівень небезпеки ОСОБА_1 , а також письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив, що за місцем свого проживання його дружина 09.02.2026 року близько 23 год 30 хв у стані алкогольного сп`яніння нецензурно виражалася на його адресу, чим вчинила психологічне насильство психологвчного характеру.

Факт нецензурних висловлюваню щодо ОСОБА_2 не заперечувався в судовому засіданні і ОСОБА_1 .

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбачено санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 304 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно зі ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2026 року.

Суддя- М. Ю. Онупко