Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №639/2441/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/2441/26

Провадження №2/639/1452/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді – Баркової Н.В.,

за участю секретаря – Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 і просить суд розірвати шлюб, укладений 14.12.2013 року між нею та відповідачем актовий запис №1092; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій формі у сумі 3 512,00 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.12.2013 року позивач та відповідач уклали шлюб. Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що сторони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, спільні інтереси у сторін відсутні, отже позивач вважає, що сім`я розпалась та збереженню не підлягає. Крім того, позивач вказує, що дитина перебуває на її повному утриманні, оскільки відповідач у добровільному порядку і на належному рівні коштів на утримання сина не надає, отже позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 24.03.2026 року прийнято позов до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2013 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклав шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №1092 та підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14.12.2013 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на – « ОСОБА_5 » (а.с. 5).

У сторін народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №918 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28.08.2015 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Статтею 112 СК України передбачено, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Разом з тим, відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною першою ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, враховуючи надані позивачем докази, а також визнання позову відповідачем в повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим, оскільки це може зашкодити інтересам позивача та неповнолітньої дитини. Отже суд вважає недоцільним надання сторонам строку для примирення. За таких обставин шлюб підлягає розірванню.

Окрім того, враховуючи надані позивачем докази і встановлені судом обставини, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення аліментів, які підлягають задоволенню. З огляду на твердження учасників справи та надані ними докази, суд вважає необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій формі у розмірі 3 512,00 грн. щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд, відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 665,60 грн., а іншу частину судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 665,60 грн. - стягнути з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України. Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору, від якого позивач звільнена на підставі Закону України «Про судовий збір» за майнову вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 140, 141, 206, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 105, 110-115, 180-184, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 14.12.2013 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №1092, вчинений 14.12.2013 року Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 залишити без змін – « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 512 (три тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 00 копійок з індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 23.03.2026 року та до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Новобаварському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок відповідно до квитанції №1.586174855.1 від 23.03.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 01.05.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова